Цього янгола-охоронця Іринка ліпить для свого дядька. Захисник Маріуполя у полоні росії

Керамічна студія з донецькою душею

Місто зустрічі — артстудія KUST ceramics в історичному центрі Києва, неподалік від Андріївського узвозу. Її засновник — скульптор Віктор Кущенко, який з початком окупації Донецька був змушений влітку 2014 покинути рідне місто.

Фішкою студію стали глиняні кити, кашалоти та касатки, які ніби пливуть у повітрі. Ці скульптури не мають пласкої опори, тому для зручності Віктор вигадав спеціальну конструкцію з підвісами, на яких виріб допрацьовується та сохне.

Віктор КущенкоФото: соцмережі

Кити-світильники

Згодом Віктор створив освітню платформу, на базі якої проводив майстер-класи для всіх охочих. Після повномасштабного вторгнення чоловік з родиною переїхав на Прикарпаття: у Ворохті на Івано-Франківщині скульптор продовжив займатися улюбленою справою, а ще — проводити безкоштовні заходи для дітей, які виїхали із зон бойових дій.

У київській студії майстер-класи для “Жінок зі сталі” проводить Олександр Чистяков, який працює з глиною понад п'ять років. Скульптор каже, раніше працював тільки з дітьми захисників Маріуполя.

Олександр ЧистяковАвтор: Свої

“Ми ліпили кружки, тарілки, гончарили, малювали улюблених героїв. На заняттях діти можуть абстрагуватись від буденних стресів і проблем та поринути у світ творчості. Завдяки спеціальній атмосфері, творчості та майстрам руками дітей та дорослих створюються гарні, символічні речі”.

Щоб не повторюватися, Олександр вирішив на цьому занятті разом з рідними військовослужбовців зліпити янголів. Ідею підтримали всі. Як сказала одна з учасниць майстер-класу, і полоненим, і тим, хто зараз на захисті Батьківщині, як ніколи, потрібні янголи-охоронці.

Зробила татуювання “Мій син — моє життя”

Тетяна приїхала на майстер-клас з Броварів. Її син зараз у полоні. Всі думки жінки про Артема, якому влітку виповнилося 22 роки.

“Артем ще з 13 років почав цікавитися військовою тематикою, одразу після окупації частини Донецької та Луганської областей і анексії Криму. Закінчив у 19 коледж і в останній день навчання приніс документи на вступ до лав “Азову”. З 2019-го Артем жив у Маріуполі”.

17 травня, коли бійців різних підрозділів, які захищали Маріуполь, виходили з “Азовсталі”, Артем написав матері: “У мене все добре. Пишаюся своїми батьками. Дуже вас люблю. Зв’язку довго не буде”.

Автор: Свої

Таких янголів ліпили з глини на майстер-класіАвтор: Свої

“Мене турбувало єдине, чи є у нього поранення. Я розуміла, що нічого не зможу змінити, але для мене було це важливо, щоб я молилася у церкві, як за пораненого чи здорового. Артем відповів — цілий і неушкоджений. Коли у вересні з полону вийшло командування, мені передали, що син схуд, але живий і здоровий. А в якому він зараз стані, я не знаю”.

Тетяна з липня минулого року працює з психологом і він радить знайти заняття до душі, яке допомогло хоча б на годину-дві відволіктися.

“Саме тому я тут, щоб перезавантажитися і набратися нових сил для боротьби за визволення сина”.

На лівому зап’ясті у Тетяни татуювання. На латині написано Filius meus vita mea, що означає “Мій син — моє життя”.

Автор: Свої

“На 18-річчя Артему подарувала перше татуювання. Тоді син сказав, щоб і я собі щось зробила. Відповіла — тільки цей напис. Артем тоді сприйняв це, як жарт. Татуювання зробила 31 серпня минулого року, тоді Артем був 3,5 місяці у полоні. Зараз цей напис набув іншого сенсу”.

4-річна Іринка знає, що її дядько у ворожому полоні

Наталія Матвійчук ліпить янгола разом донькою. Іринці лише 4 роки, але вона знає, що старший брат її матусі у ворожому полоні. Артем став на захист країни ще у 2015 році, він морський прикордонець.

“Мій брат ще й хрещений батько Іринки. Вона все знає, все розуміє і чекає на повернення дядька”.

Іринка з мамою роблять янгола-охоронцяАвтор: Свої

За словами Наталії, вона дуже радіє, що є такая організація як “Жінки зі сталі”.

“Тут зібралися люди, у яких такі проблеми, як у мене. Тут відчувається неймовірна підтримка. Побратими, які вийшли з полону, сповістили, що у брата сильна контузія. Сподіваюсь, що цей глиняний янгол допоможе якнайшвидше повернути Артема”.

Найкраща глина — зі Слов’янська

Олександр Чистяков розповів, що після заняття всім янголам треба підсохнути 2 тижні. А потім він їх відправить на обпал до печі, температура у якій 1250 градусів. Скульптор каже, що у студії KUST працюють виключно з шамотною вогнетривкою глиною, яку видобувають на Донеччині, у Слов’янську.

Олександр Чистяков з янголамиАвтор: Свої

“Після повномасштабної війни глина суттєво подорожчала, це пов’язано з логістикою. Бо подрібнена кераміка, яка додається до глини і виступає армуючою речовиною, імпортується з Об'єднаних Арабських Еміратів”.

Олександр каже, йому доводилось працювати з іноземною глиною, але він експертно заявляє — немає глини кращої, ніж зі Слов’янська.

“Це вже перевірено багатьма українськими майстрами протягом десятиріч”.

Серце Херсону зі скибкою кавуна і Антонівським мостом

Катерина на майстер-класі чаклує над глиняним серцем. Вона займається у цій студії з червня і саме Катерині прийшла думка щодо благодійних заходів для дітей захисників Маріуполя. Своєю ідеєю вона поділилася з Віктором Кущем, а скульптор її підтримав.

“Вже давно мріяла спробувати працювати з глиною. Я була у пошуках занять, які б допомогли мені відволіктися, коли чоловік був у полоні. Ходила у студію двічі на тиждень. Коли робиш щось руками, про все забуваєш. В глині я знаходжу заспокоєння”.

Це серце Катерина присвятила ХерсонуАвтор: Свої

Чоловіка Катерини обміняли 21 вересня. Зараз захисник проходить реабілітацію, адаптується до мирного життя.

Спеціальними стеками Катерина вимальовує деталі на серці, яке присвячує героїчному Херсону. Скибка кавуна, а на ній арка, яка на в'їзді в місто, одразу за славетною Чорнобаївкою. І драматичний театр. А ще — башта з годинником у старій частині міста, там музей живопису. Ну, і, звичайно, пам'ятник вітрильнику, який стоїть на набережній Ушакова. На зворотній стороні буде Дніпро, а через річку — розбитий Антонівський міст.

Перше серце присвятила Маріуполю

Переселенка з Донецька Наталя любить шити, але після 24 лютого жодного разу не брала до рук голку з ниткою. Інша справа робота з глиною. На заняттях Наталя ніби розчиняється, позбавляється тривог та переживань.

“Вже дев’ятий місяць я знаходжуся наче у пеклі — рівно стільки ж син перебуває у полоні. Маріуполь — місце героїчної оборони і великого болю, тому перше серце присвятили саме йому. На ньому багато деталей: тетрапод, Азовське море, водонапірна вежа, драматичний театр. Це мирне життя. На іншому боці серця — війна, а саме знищена “Азовсталь”, зруйновані будинки, авіабомба, танк”.

Такі серця роблять "Жінки зі сталі". Це серце МаріуполяАвтор: Свої

Загалом запланували зліпити п'ять сердець. Ще у планах — Київ, Харків і Бахмут. Можливо, активістки громадської організації “Жінки зі сталі” подарують серця друзям України, як, наприклад, бородянського півника презентували колишньому прем’єр-міністру Великобританії Борису Джонсону. Або влаштують аукціон.

***

Матеріал створено в рамках проєкту «Життя війни» за підтримки Лабораторії журналістики суспільного інтересу та Інституту гуманітарних наук (Institut für die Wissenschaften vom Menschen).

Команда дослідників розслідує трагедію драмтеатру Маріуполя. Про що вони розповіли на презентації

Коли говорять гармати, наші музи не вдягають броніки. Як пройшла презентація журналу "+/-∞" у Львові

Волонтери "Плурітона" евакуюють тварин із гарячих точок. Хвостаті стають заручниками війни