Віталій Кошель з Нью-Йорка загинув під Бахмутом. Про його останній бій розповів побратим

З початком повномасштабної війни росії проти України Віталій Кошель приєднався до лав тероборони і пішов боронити Україну. 10 серпня 2022 він загинув під Бахмутом. Спогадами про полеглого героя поділилася його дружина, а побратим Володимир Єлець розповів про останній бій Віталія.
Не буду жити під росіянами, повинен обороняти своє місто
Віталію Кошелю було 48. Він народився в українському Нью-Йорку на Донеччині. Закінчив там школу №6. Потім служив в армії. Вже у 20 років працював токарем на місцевому машинобудівному заводі, заснованому німецьким інженером Нібуром.
Віталій дуже любив свою професію, був відповідальним та працьовитим, його поважали у колективі. У 2000 році, коли машинобудівне виробництво у Нью-Йорку ліквідували, Віталій перейшов працювати токарем до Ясинуватського машинобудівного заводу. З відновленням машинобудівного виробництва у Нью-Йорку, повернувся працювати токарем до рідного містечка на місцевий гідро-механічний завод.
Віталій Кошель
Дружина розповідає, що Віталій дуже захоплювався рибалкою, вирощував смачний виноград. Мріяв про виведення нових сортів цієї соковитої ягоди. Дуже любив свою роботу і рідне селище Нью-Йорк.
З початком повномасштабної війни Віталій вирішив боронити свій дім зі зброєю в руках, бо ворог щодня обстрілював рідне селище, в якому залишились дружина і донька. Вже на початку березня 2022 року пішов стрільцем до територіальної оборони Бахмутського району військової частини А 72/70. Служив у 104-му батальон 109-ї бригади.
Дружина Анна розповідає, коли Віталій йшов до лав Бахмутської ТрО, говорив: «Не буду жити під росіянами, повинен обороняти своє рідне місто». Саме у ті дні на своїй сторінці у фейсбуці розмістив кліп до пісні «Браття Українці» зі словами: «Богу душу нашу віддамо єдину, за нашую землю — священну Україну».
Ми були у різних відділеннях, але часто поруч у боях
Волонтер та громадський активіст до повномасштабного вторгнення, а з березня 2022 побратим по зброї Віталія Кошеля, Володимир Єлець розповідає, з Віталієм познайомились з перших днів російської навали «у підрозділі «БахТор», так вони називали свою роту Територіальної оборони Бахмутського району.
Володимир пригадує, що Віталій був цікавим співрозмовником і часто згадував свою родину, дуже пишався донечкою, планував майбутнє. Віталій Кошель часто розповідав побратимам, яке цікаве селище Нью-Йорк.
Володимир Єлець воював разом з Віталієм
«Віталій запам'ятався як людина схильна до системності, наполегливий у навчанні військовій справі, дуже серйозно ставився до спорядження, до зброї», — згадує Володимир Єлець.
«Якось після поїздки додому Віталій привіз нам селезня із свого подвір'я — залишки особистого господарства. З того часу у нього з'явився позивний Гусь, на згадку про минуле мирне життя», — каже Володимир. — Перший бій роти був 31 липня 2022 року. Ми були у різних відділеннях, але нас один від одного відділяла одна дорога, просто асфальтна дорога. В той день ми залишили на полі бою 25 орків. Я знаю, що за цей бій і за інші бої Віталій був поданий на державну нагороду».
Через 10 днів бійці були знову поруч у бою.
«Це було місце десь за кілометр до входу у Бахмут. Позиція називалась «Мисливець». Так сталось, що ми були в окопах та потрапили під щільний артобстріл, який тривав багато годин. За допомогою квадрокоптерів росіяни били прямо в окопи. 150 калібр йшов по нас. Я був у двох метрах від Віталія, — згадує Володимир.
— Окопи вириті були зігзагами, він був за кутом від мене, мені видно було лише його берці... Один із снарядів влучив прямо в бійця. Мене лише контузило, я залишився живий. Віталій — ні».
Володимир Єлець каже, пишається знайомством з Віталієм, захисником, який пішов захищати свою Батьківщину, та, на жаль, поклав життя заради нашого спільного майбутнього, нашої України.
Віталію Кошелю назавжди 48. Він загинув під Бахмутом 10 серпня 2022. У загиблого героя залишилися мати, дружина і донька.
***
Текст підготований платформою пам'яті Меморіал, яка розповідає історії вбитих Росією цивільних та загиблих українських військових, спеціально для Свої. Долучіться до збору даних – розкажіть про загиблих рідних та близьких. Заповнюйте форми: для загиблих військових та цивільних жертв.
