Цих чемпіонів вбила росія. 17 трагічних історій спортсменів з Донеччини
З початком повномасштабного вторгнення солдати російської армії вбили 150 українських спортсменів, спортсменок і тренерів. Серед них — чемпіони світу, Європи, багаторазові переможці національних першостей з олімпійських та не олімпійських видів спорту, також ветерани спорту, а ще є й ті, хто лише починав свій шлях — діти. На фотовиставці “Янголи спорту” у Києві представлено 17 світлин — на них люди, які в мирні часи прославляли Донеччину. На виставці побувала наша журналістка Ганна Курцановська.
На стендах чорно-білі світлини. Чоловіки — цивільні та військові. Жінки та, навіть, діти. Всі вони прославляли Україну, здобуваючи перемоги у біатлоні, паверліфтингу, боксі, альпінізмі, футболі, плаванні, боротьбі, хокеї, важкій і легкій атлетиці, панкратіоні, регбі, водному поло, гирьовому спорті, тенісі, шахах тощо.
Серед відвідувачів виставки Дмитро Стєпнов, він — президент Донецької обласної федерації морського багатоборства. Організація досить молода, була створена лише у 2019 році в Маріуполі. Дмитро зупиняється біля стендів, де розміщені світлини Максима Малкова, Федора Теміра, Олександра Оношка та Артура Коновки. Це його друзі, з якими Дмитро не тільки товаришував, а ще тренувався і змагався.
Максим Малков загинув, обороняючи Маріуполь. У нього були спортивна злість і жага до перемоги
У кровопролитних боях за Маріуполь, а також на території "Азовсталі" загинуло чимало українських спортсменів, зокрема окупанти вбили там морського багатоборця Максима Малкова. З перших днів великої війни Максим обороняв Маріуполь, не маючи при цьому досвіду строкової служби та військової підготовки.
У травні 2022 року він отримав контузію, а потім його ім’я потрапило до списків загиблих на "Азовсталі". Малков був нагороджений посмертно орденом "За мужність" ІІІ ступеня.
Максим Малков обороняв Маріуполь
20-річний Максим, як і Дмитро Стєпнов, був у складі збірної Донецької області з морського багатоборства. Хлопець посідав призові місця на чемпіонатах України, виборював медалі на міжнародних змаганнях.
“Ми разом тренувалися в одній збірній, але Максим був у команді юнаків, а я вже серед більш досвідчених спортсменів. Він був завзятим, дуже хотів нас перемогти, у нього були жага до перемоги і спортивна злість”, — згадує Стєпнов.
Напередодні повномасштабного вторгнення Максим мав отримати звання майстра спорту України. Посвідчення полеглого героя зберігає його друг Дмитро Стєпнов — посвідчення вручили у вересні минулого року.
Дмитро Стєпнов пригадує своїх загиблих друзів-спортсменів
“Це звання для нього було дуже важливим… Максим віддав життя за нас з вами, за нашу Україну, за наш Маріуполь, долучившись добровільно до лав захисників одразу після 24 лютого. Він назавжди залишився в “Азовсталі”. Максим — справжній воїн і морський вовк, який виявився одним з найсміливіших людей з тих, кого я знав! Ми обов’язково зробимо круті змагання на твою честь після перемоги”, — зазначив Дмитро.
Федір Темір загинув від прямого попадання танкового снаряду. Він був великий фанатом кросфіту
Міцна дружба пов'язувала Стєпнова з Федором Теміром, який займався кросфітом.
Вільний від служби у прикордонній комендатурі швидкого реагування “Новотроїцьке” час Федір приділяв спорту. Крім змагань з кросфіту з хлопцями з “Азову”, він брав участь у регіональному чемпіонаті з функціонального багатоборства серед підрозділів Збройних сил України, фінішував у Race Nation (біг з перешкодами).
Федір Темір загинув під Волновахою
Востаннє Федір змагався на спортивному майданчику на початку лютого 2022 року: тоді в Маріуполі проходили змагання серед команд силових структур Маріупольського гарнізону з плавання і веслування.
“Федір був моторчиком, який завжди спонукав мене брати участь у різних змаганнях”, — згадує Стєпнов.
Лейтенант Темір з першого дня повномасштабного вторгнення був на передовій. Поблизу Волновахи його підрозділ прикривав підступи до населеного пункту, тоді російські війська спробували прорватись вглиб оборони й одночасно завдавати ударів із двох напрямків. Та прикордонники героїчно зупинили наступ і змусили агресора відступити. Росіяни зазнали втрат і під прикриттям артилерійських обстрілів направили в район зіткнення диверсійні групи та бронетехніку. Федір Темір загинув 7 березня від прямого попадання танкового снаряду.
Олександр Оношко отримав поранення в ногу, помер через втрату крові. Вважався найсильнішим велогонщиком Маріуполя
Дмитро Стєпнов без перебільшення каже, що його друг Олександр Оношко був найсильнішим велогонщиком у Маріуполі.
“Я завжди мав за честь з ним поряд тренуватися. Сашко від великого спорту відійшов і свій досвід передавав молоді. У нас було багато планів щодо проведення спортивних змагань, але, на жаль, їм вже не здійснитися”.
Олександр Оношко помер у Маріуполі від втрати крові
Останні роки свого життя майстер спорту України з велоспорту та майстер спорту України з морського багатоборства, дворазовий чемпіон України з веслування на ялах працював в ДЮСШ “Меотида”. У 2019 році Олександр виграв велогонку "Маріупольська сотка", довівши, що він залишається найсильнішим велогонщиком міста.
На жаль, спортсмен, як і більшість мешканців міста, не встиг евакуюватися. У березні Оношко отримав поранення в ногу. На той час "швидкі" у Маріуполі вже не їздили, тому через велику втрату крові чоловік загинув.
“Сашко був крутим і розумним спортсменом, він багато часу присвячував тому, аби навчити своїх вихованців, передати їм свої знання і вміння. Останні роки часто брав участь у змаганнях, щоб підтягувати молоде покоління велогонщиків. Можу точно сказати, аби він залишився з нами, під його керівництвом зросло б іще не одне покоління гарних людей”, — впевнений президент Донецької обласної федерації морського багатоборства.
Дмитро Стєпнов наразі відновлює роботу федерації у Дніпрі
Дмитро Стєпнов зараз живе у Дніпрі, поступово відновлює роботу федерації на базі водної бази “Машинобудівник”. З окупованого міста йому вдалося вивезти лише форму для виробництва унікальних спортивних човнів: зараз за нею будується нова матриця, а вже наступним етапом стане виготовлення самих суден. Можливо, вже навесні і влітку юні та дорослі спортсмени будуть на них тренуватися. Згодом, за словами Дмитра, коли федерація трохи стане на ноги, проведуть змагання на честь загиблих у Маріуполі спортсменів.
З 24 лютого 2022 року від ворожих куль і снарядів загинули
Артур Коновка, паверліфтинг
Артур працював тренером з паверліфтингу в спортивному клубі “Стимул”. З 2021 року був фахівцем із розмінування у Швейцарському фонді розмінуванні (FSD), який базується в Женеві. Він хотів присвятити своє життя очищенню регіону від вибухонебезпечних предметів.
Артур Коновка загинув під час ракетного обстрілу
Цивільного сапера вбили 14 березня. В той день Артур знаходився біля спортивного клубу, де працював. Чоловік хотів оглянути підвальне приміщення, щоб перебратися туди з родиною. Але тієї миті стався ракетний обстріл, і 41-річний Артур Коновка загинув.
Станіслав Артеменко, бокс
Після звільнення групи українських військовополонених 21 вересня підтвердився факт загибелі 25-річного Станіслава Артеменка.
Станіслава Артеменка росіяни вбили у Оленівці
За їхньою інформацією, Станіслава перевели до того самого ангару в Оленівці, в якому російські окупанти влаштували свій підлий теракт 29 липня 2022 року.
Владислав Горбунов, регбі
У мирному житті Владислав був багаторазовим чемпіоном Донецької області з регбі та срібним призером чемпіонату України. У 2021 році він пішов служити навідником танку у 56-ту окрему мотопіхотну Маріупольську бригаду.
Владислав Горбунов загинув, захищаючи рідну землю
Він загинув на Донеччині 20 червня 2022 — Владиславу Горбунову назавжди 22. Він захищав свій рідний регіон від російських окупантів. І поліг як герой, виконуючи бойове завдання. Поховали Владислава у Мирнограді, на Донеччині.
Катерина Дяченко, художня гімнастика
Вночі 10 березня на будинок, де жила Катерина Дяченко, впала російська авіабомба. 11-річна спортсменка з Маріуполя та її батько загинули одразу. Матір та брат потрапили до лікарні, яку згодом було знищено авіаударом.
11-річна Катя Дяченко загинула з татком, коли на їхній будинок росіяни скинули авіабомбу
Російська армія вбила всю родину Дяченків.
Роман Захаров, бокс
Тренер з боксу з 10-річним стажем роботи загинув під час блокади Маріуполя на подвір’ї власного будинку під час приготування їжі.
Його вихованцями були чемпіони України з боксу, переможці чемпіонатів Донецької області та Маріуполя.
Роман Захаров загинув у Маріуполі під час обстрілу
Останні роки Роман Миколайович працював у ДЮСШ «Меотида», був справжнім патріотом та тренером. 49-річного Романа Захарова любили діти та поважали колеги.
Олександр Супрунов, кікбоксинг
Олександр Супрунов був багаторазовим чемпіоном Всеукраїнських та Міжнародних стартів з кікбоксингу WTKA. У 2019 році на чемпіонаті України з кікбоксингу він став срібним призером в категорії семі-контакт та бронзовим призером в лоу-кік лайт.
Супрунов був бійцем ЦСО “Альфа” Служби безпеки України в Донецької області, мав звання майора.
Олександр Супрунов загинув у боях за Маріуполь
Учасник бойових дій на території “Азовсталі”, де українські військові героїчно стримували переважаючі сили ворога. Маріупольський спортсмен загинув за Україну. Спочатку Олександра вважали зниклим безвісти після чергового бомбардування, пізніше підтвердилась його смерть. Посмертно нагороджений орденом “За мужність” ІІІ ступеня.
Сергій Колоколов, важка атлетика
Сергій приїхав до Волновахи з окупованого Донецька у 2014 році, а у 2018 відкрив там спортивну секцію — займався з дітьми важкою атлетикою. Сергій був тренером-викладачем Донецької обласної спеціалізованої дитячо-юнацької спортивної школи олімпійського резерву з важкої атлетики. Серед його вихованців — чемпіони області та України, а також кандидати в майстри спорту України.
Сергій Колоколов загинув від поранення
З початком повномасштабної війни майстер спорту з важкої атлетики взяв до рук зброю заради світлого й мирного майбутнього Донеччини та України. 17 квітня під час виконання бойового завдання 39-річний боєць отримав поранення.
Помер в той же день у лікарні імені Мечнікова. Похований на Краснопільському кладовищі Дніпра.
Олексій Купирєв, бокс
Разом з рідними 46-річний Олексій жив у одній з багатоповерхівок Маріуполя. З початком бойових дій вони перебралися у підвал. 8 березня чоловік піднявся в квартиру — саме в цей момент у будинок влучив снаряд. Шансів вижити у ексчемпіона Європи з боксу серед молоді не було.
Олексій Купирєв загинув під час обстрілу у власній квартирі
Про смерть Купирєва стало відомо лише у середині травня, коли в Маріуполі знайшли могилу спортсмена. Свого часу він подавав великі надії на рингу. Завершивши кар'єру бійця, Олексій став рефері. Був суддею міжнародної категорії. Здобув ліцензію рівня 1 зірки Міжнародної боксерської асоціації (IBA).
Євген Обедінський, водне поло
У Маріуполі на 39-му році життя загинув український спортсмен Євген Обедінський. Він був убитий у блокадному місті 17 березня — Євгена на балконі власної квартири розстріляли російські солдати.
Євген був майстром спорту з водного поло, неодноразовим чемпіоном України у складі команди “Іллічівець”, капітаном національної збірної України. До повномасштабної війни чоловік боровся з недугою — пухлиною головного мозку.
Євгена Обедінського на балконі власної квартири розстріляли російські солдати
Пізніше росіяни захопили в полон його 12-річну доньку Кіру. Дівчинку вивезли з Маріуполя до Донецька. Наразі Кіра перебуває у безпеці і живе разом з дідусем, батьком Євгена Обедінського.
Аліна Перегудова, важка атлетика
Російський снаряд вбив юну важкоатлетку в Маріуполі, дівчині було всього 14 років. Разом з перспективною спортсменкою Донеччини загинула і її матір.
Аліна Перегудова була спортсменкою-кандидаткою збірної команди України. У 2021 році на національному чемпіонаті серед дівчат U17 вона виборола золоті нагороди.
Аліна Перегудова загинула від ворожого снаряду
Аліна була вихованицею обласної спеціалізованої дитячо-юнацької спортивної школи олімпійського резерву з важкої атлетики та ученицею Донецького обласного спеціалізованого фахового коледжу спортивного профілю ім. С.Бубки.
Галина Поповська, кульова стрільба
Жителька села Зайцеве Галина Поповська 40 років присвятила спорту: була спортсменкою, потім тренеркою з кульової стрільби. Мала статус судді першої категорії з легкої атлетики. Також працювала у бахмутській школі №22 вчителькою фізичної культури та спорту, потім стала заступницею директора комплексної дитячо-юнацької спортивної школи. Там вона працювала до вторгнення росії, хоча була на пенсії.
Галина Поповська загинула разом з чоловіком під час обстрілу
8 вересня під час бомбардування російськими військами Зайцевого загинула разом зі своїм 64-річним чоловіком.
Денис Сосненко, тайський бокс
Волонтер гуманітарної місії «Чорний тюльпан» Денис Сосненко загинув 24 січня 2023 року. Повертаючи з поля бою тіла українських воїнів, він підірвався на міні у селі Долина Краматорського району на Донеччині. Денисові назавжди 21 рік.
Хлопець захоплювався східними єдиноборствами, у Слов’янську був учасником клубу, де займався муай тай. Входив до складу збірної Донецької області з тайського боксу і неодноразово ставав чемпіоном України.
Денис Сосненко загинув на Донеччині
Денис Сосненко був наймолодшим волонтером Асоціації дослідження військово-історичної спадщини “Плацдарм”, а також Слов'янського загону гуманітарної місії “Чорний тюльпан”. Він допомагав шукати й повертати до своїх родин зниклих на передовій захисників України.
Ігор Чечинов, самбо
Ігор мешкав на Донеччині, у Слов'янську. Був президентом обласної федерації рукопашного бою, керівником спортивного клубу «Беркут», тренером-викладачем обласної комплексної дитячо-юнацької спортивної школи, суддею національної категорії з боротьби самбо і рукопашного бою.
Ігор Чечинов загинув на Луганщині, під Сватовим
На другий день повномасштабного вторгнення чоловік приєднався до лав місцевої 109-ї окремої бригади територіальної оборони ЗСУ та став на захист рідного Донбасу. Сержант Ігор Чечинов загинув 28 жовтня 2022 року у бою з окупантами під Сватовим, на Луганщині. Захиснику було 52 роки. Поховали військовослужбовця у Слов’янську.
Віктор Ткачук, футбол
Справжній патріот, футбольний тренер Віктор Ткачук загинув 9 квітня 2022 року. 80-річна мати спортсмена живе на Волині і просила сина переїхати до неї. Коли почалася повномасштабна війна, Віктор вивіз з міста дружину та двох синів, вони евакуювалися до Польщі. Чоловік повернувся до Маріуполя, щоб допомагати містянам — розвозив їжу та воду жителям, шукав рідних знайомих, ловив зв'язок. Їздив велосипедом з одного кінця міста в інший.
Віктор Ткачук загинув у Маріуполі під час обстрілу
В його будинок влучив снаряд: Віктор разом з іншими гасив пожежу в багатоповерхівці та російський снайпер розстріляв спортсмена. Віктор був похований у братській могилі з іншими мирними жителями міста. Йому було 53 роки.
Більшу частину свого життя Віктор Ткачук присвятив спорту. Родом він з Волині, спочатку грав у ФК “Стир”, а у 2000-му переїхав до Маріуполя, де розпочав тренерську кар‘єру у ДЮСШ “Азовсталь”.
Свої в Telegram 
