Хочу показати справжній Маріуполь. Марія Некрасова запускає проєкт "Світло/1778" і шукає фотографів
В Маріуполі Марія Некрасова вчила дітей та дорослих кататися на роликах. У неї були великі плани на розвиток цього виду спорту, проте все змінилося після повномасштабного вторгнення. Проживши 21 день в блокаді, Марії з родиною вдалося вибратися. Зараз вона студентка Української Академії Лідерства. І у Львові працює над фотопроєктом про Маріуполь "Світло/1778".
Розвивала новий спорт
У Маріуполі Марія вивчилася у професійному ліцеї на перукаря.
"Але то була не моя професія. Я проходила бізнес-курси від Молодіжної ради Маріуполя, а також побувала у шведському таборі підприємництва".
Крім того, Марія закінчила бізнес-курси для підлітків у вільному просторі "Халабуда".
"І саме там з’явилася ідея по самозайнятості. Я почала займатися з дітьми й дорослими — вчила їх кататися на роликах".
Влітку 2021 року Марія разом з комунальним підприємством "М-спорт" влаштувала перші міські змагання по роликах на швидкість.
Перші міські змагання по роликах на швидкість
"Було ще дуже багато ідей та планів, але у лютому життя розділилося на "до" та "після".
Про те, що розпочнеться повномасштабна війна, Марія не думала. Але 23 лютого вже почало приходити усвідомлення, що ситуація в місті стає дуже напруженою.
В планах було розпочати нову систему занять
"Я не думала ані про те, що на нас чекає справжнє пекло, ані про те, що треба збирати речі та їхати з міста. У березні я планувала впроваджувати нову систему занять на роликах. Адже до цього закінчила цілий курс тренерства від чемпіона України. 24 лютого за планом я мала створити чат для батьків, аби викладати інформацію про заняття їхніх дітей".
21 день в блокаді
Марія з батьками жила у Приморському районі.
"Там практично не було чутно сигналу повітряної тривоги. Тож про загрозу я дізнавалася з чату ролерів".
У перші дні повномасштабного вторгнення Марія вийшла з дому, аби прогулятися містом.
"У той момент розпочався обстріл. Перші думки — треба десь ховатися. Але я знала, що вдома на мене чекає мама. І треба було якомога швидше прийти до неї. Тому попри страх я побігла додому".
Коли ситуація почала загострюватися, Марія з мамою перебралися до тітки у приватний сектор.
"Там нам дуже допомагали наші захисники. Якось в розмові вони повідомили, що за першої ж можливості треба вибиратися з нашого району, бо ворог просувається".
Проте "зелених коридорів" не було. Маріуполь був у кільці. Тож у Марії та її родини почалася боротьба за виживання.
15 березня Марія побачила велику колону автомобілів біля будинку.
"Взагалі, нашою вулицею завжди мало машин їздило. А тут величезний затор. Підійшли до людей, спитали, що відбувається. Вони повідомили, що дали "зелений коридор". І ми зрозуміли, що то наш шанс вибратися".
Одразу почали збирати речі. Але вже вечоріло, тож виїжджати в той день Марія з родиною не ризикнули.
"Ми спокійно зібрали всі необхідні речі, завантажили дві автівки і наступного дня рушили з Маріуполя. Нас було п’ятеро дорослих і троє собак".
Спочатку планували виїхати на дачу в Запорізьку область.
"Дорогою нам вдалося зловити зв’язок. Ми зателефонували моєму дядькові, якого мобілізували в перший день вторгнення. Він повідомив, що та територія вже окупована, тому треба їхати у інше місце. Він підказав дорогу, як проїхати через Бердянськ".
Дорогою в одній з автівок пробило колесо. І це, згадує Марія, врятувало їхнє життя.
"Ми під'їжджали до останнього російського блок-поста. Через пробите колесо зупинилися. В цей момент почався обстріл — колону, в якій ми мали їхати, накрили "Градами".
З Бердянська родина рушила до Запоріжжя.
"На ніч залишилися там. Нас поселили в дитячому садочку, нагодували. І вже тут ми відчули себе у безпеці. А ще побачили цілі вікна, як з крана тече вода, як горить світло — це нереальне щастя".
Із Запоріжжя родина перебралася до Дніпра.
У Дніпрі Марія продовжила займатися улюбленою справою
"Важко було шукати квартиру, адже у нас ще були собаки. Спочатку навіть думали це приховати. А коли познайомилися з господарями, в яких орендували житло, зрозуміли, що дарма це робили. Виявилося, вони дуже люблять тварин".
"Світло/1778"
Ще до початку повномасштабного вторгнення Марія планувала вступати до Української Академії Лідерства.
"Мріяла побачити Україну, досліджувати її культуру, втілювати свої проєкти. Мені було важливо набратися досвіду та визначитися, як далі будувати життя. Тож я пройшла декілька етапів відбору".
Через повномасштабну війну відбір призупинився до травня.
"Влітку мені запропонували розпочати навчання. Я погодилася й переїхала до Львова. З 15 вересня 2022 року я стала студенткою Академії".
Ще до початку навчання Марія знала, що у студентів є можливість реалізовувати власні проєкти.
"Мені було важливо розповісти про мій рідний Маріуполь. Спочатку думала зробити акцент на волонтерах, військових. Але проаналізувавши все, зрозуміла, що подібних проєктів вже багато. Я не хотіла повторюватися і робити ще більше трагедії. Бо у всіх і так дуже болить про Маріуполь".
Якось Марія почала шукати фото Маріуполя.
"Мені здалося, що вони всі однакові. І більшість з них — про промисловість та війну. Але ж Маріуполь був зі своєю історією, архітектурою, красивими парками та скверами, історичними будівлями та можливостями. Тож мені захотілося показати місто таким, яким воно було насправді".
Так виникла ідея проєкту "Світло/1778".
Команда проєкту «Світло/1778»
"Я хочу спростувати міфи та стереотипи про Маріуполь. В рамках свого задуму ми з командою долучаємо маріупольських фотографів, які надають фото міста. Вже відгукнулися 10 людей, які діляться світлинами локацій".
Виставка триватиме з 19 по 26 березня у львівській Urban бібліотеці.
«Ми будемо не просто показувати, яким був Маріуполь. Увагу приділятимемо й тому, що сталося з цими місцями».
Наразі команда ще шукає фотографів, які долучаться до ініціативи.
«Кожна робота варта уваги. Ми розглянемо всі заявки, які до нас надійдуть. Крім виставки у Львові, ми плануємо завітати із нею до Дніпра. Поки ведемо перемовини щодо локації. Тож якщо ви бажаєте взяти участь у нашому проєкті та поділитися світлинами Маріуполя, пишіть мені. Разом ми покажемо та розкажемо про наше місто».
Наприкінці заходу відбудеться аукціон, де можна буде придбати виставлені фотографії. Забрані кошти організатори передадуть на підтримку родин захисників Маріуполя.
Свої в Telegram 
