Маріупольська «Халабуда» відновила роботу у Черкасах. Які можливості тут для переселенців і місцевих

На базі маріупольського простору «Халабуда» до великої війни проводилися освітні та культурні заходи. Під час повномасштабного вторгнення він став головним волонтерським центром у Маріуполі. Після зникнення засновника «Халабуди» Дмитра Чичери справу продовжує його дружина Людмила, тепер у Черкасах. Разом з командою вони допомагають переселенцям інтегруватися в нових громадах. І вірять, що після звільнення Дмитро буде пишатися їхньою роботою.
Виклик проблемі переселенців
«Халабуда» виникла у 2015 році на базі волонтерського центру. Її створив Дмитро Чичера.
«Таку назву центр отримав недарма. Ми хотіли, аби люди почувалися в ньому комфортно та затишно, як вдома. Тут є відголос дитинства. Для нас було важливо, аби люди могли спілкуватися, розвиватися та працювати».
Координаторка «Халабуди» Людмила Чичера каже, простір виник як виклик гуманітарній проблемі переселенців, які переїхали до Маріуполя з тимчасово окупованих територій Донецької та Луганської областей.
Родина Чичери
«Тоді волонтери зрозуміли, що треба опікуватися не тільки базовими потребами переселенців, яким ми видавали велику кількість гуманітарної допомоги. Треба займатися освітою, перекваліфікацією людей, щоб на новому місці вони ставали міцнішими».
За весь час роботи волонтери «Халабуди» намагалися бути незалежними від влади та держорганів. Тому трималися вони завдяки самоокупності, а згодом і за підтримки міжнародних донорів.
«Вони допомогли облаштувати наш простір меблями, технікою, щоб ми могли надавати ще якісніші, а головне — безплатні послуги людям в комфортних умовах».
Проєкти в «Халабуді» були різноманітні, націлені на розвиток громадянського суспільства. Це і інформаційні кампанії із запобігання корупції, розвиток молоді та лідерського потенціалу, зростання волонтерського руху.
"Халабуда" виникла як виклик гуманітарній проблемі переселенців
«Були курси для саморозвитку, групи психологічної підтримки, навчання з першої домедичної підготовки, заняття з вивчення іноземних мов. Пізніше на базі «Халабуди» виник ІТ-Camp, де люди робили перші кроки в ІТ-галузі».
Окреме місце займала фотошкола, навколо якої і розвивалося більше заходів.
«Більшість проєктів були на безоплатній основі. Великий напрямок роботи займала бізнес-освіта для початківців. У нас навчалися люди, які по суті перебували на роздоріжжі, не знали, як започаткувати або продовжувати вести свій бізнес в умовах бойових дій та пандемії. Ми надавали консультаційні та менторські послуги».
Головний волонтерський центр
Під час повномасштабного вторгнення «Халабуда» стала головним центром волонтерства в Маріуполі. Оскільки команда складалася з більшості волонтерів, які з 2014 року розуміли, як треба діяти в умовах війни, 24 лютого основний «кістяк» зібрався в центрі.
«Ми розгорнули великий волонтерський штаб на базі нашого простору. За весь період до нас приєдналися близько 150 волонтерів. Вони працювали з першого дня вторгнення і приблизно до 20 березня — до моменту, коли ще можна було щось робити».
Частина команди лишалася в Маріуполі. Деякі 25 лютого змогли виїхати й організувати релокацію в Запоріжжі.
«Зв’язок в Маріуполі був дуже поганий. Із закупом необхідних продуктів, засобів гігієни, генераторів було дуже важко. Тому волонтери, що виїхали до Запоріжжя, почали акумулювати велику кількість гуманітарної допомоги, сподіваючись на «зелені коридори». Але не так сталося, як гадалося».
На новому місці халабудівці вели активну інформаційну роботу. Щодня вони приймали близько 2000 дзвінків від людей, близькі яких були в Маріуполі.
«Ми тримали зв’язок з нашою маріупольською командою, тому розповідали людям про те, що відбувається у місті».
За період роботи волонтери змогли надати допомогу більш ніж 25 тисячам маріупольців.
Пакунки з допомогою для маріупольців
«Це була і медична допомога, і видача продуктових та гігієнічних пакунків, і води. Містяни отримували гарячу їжу, хліб. Підтримку отримували не лише в нашому просторі. Команда їздила по всіх бомбосховищах, підвалах міста, місцях скупчення людей, в тому числі й на Лівий берег, допоки це було можливо».
Людмила каже, «Халабуда» стала місцем тяжіння небайдужих людей. До них зверталися містяни, які пропонували свою допомогу — навіть ті, хто раніше не був знайомим з їхньою діяльністю.
Робота волонтерського центру тривала до середини березня. 17 числа, за підтвердженою інформацією, Дмитро Чичера вийшов у бік торговельного центру «Браво», проте назад не повернувся. Востаннє він виходив на зв’язок з Людмилою 15 березня.
«Відтоді новин про нього немає. Я отримувала інформацію уривками, проте ані підтвердити, ані спростувати її не можу. Дуже сподіваюся, що Дмитро живий. Думаю, що він у полоні. Але справи з обміном цивільних полонених складаються вкрай важко. Обмінів фактично не відбувається. Я зверталася в усі інстанції, проходила необхідні процедури, проте про Діму немає жодної інформації. Ми не припиняємо роботу, шукаємо. І продовжуємо розвивати його справу, щоб після повернення, він пишався. Йому буде дуже приємно побачити нашу боротьбу».
Відродження у Черкасах
Частина команди, яка вже була в Запоріжжі, вирішила відновити роботу освітнього простору в цьому місті. Проте через часті обстріли місяць тому були вимушені переїхати до Черкас. Нині основна частина волонтерів знаходиться у новому місті, інші — тренери та партнери розкидані по всій країні.
«Ми орендували приміщення, заново його облаштували. Все, що було в Маріуполі — безповоротно втрачене: будівля хоч і вціліла, але повністю розмародерена».
Головний проєкт, над яким зараз працює команда «Халабуди», направлений на інтеграцію переселенців в нових громадах.
«Для нас важливо, аби люди комфортно увійшли в нове середовище. Тому і для місцевих жителів, і для переселенців ми пропонуємо багато різних активностей. Наприклад, арт-терапевтичні заходи, які спрямовані на спільне проведення часу та психологічне відновлення. Це і миловаріння, і воркшопи для дітей зі створення мультиків».
Ще працює група психологічної підтримки. Її назвали «Групи невимушеного спілкування». Там у супроводі професійного психолога люди можуть розповідати про свої переживання.
"Халабуда" відновила роботу у Черкасах
«Не забули ми і про бізнес-освіту. Це дуже важливо, бо відновлювати Україну треба грамотно. І покладатися ми можемо саме на підприємців. Тому проводимо онлайн-курси з написання бізнес-планів, організації фандрейзингових та інформаційних кампаній, як знаходити клієнтів та працювати у сучасних реаліях».
Відроджується і «Школа фотографії». Тренери організовують фотоконкурси та цікаві фотопроєкти, виставки. Найближчим часом планується майстер-клас з мобільної фотографії.
«10 грудня на базі нашого простору відбудеться закритий кінопоказ документального фільму про незламний Маріуполь. Плани у нас великі. Будемо працювати, аби прискорити нашу перемогу. Тому чекаємо всіх охочих на наші корисні та безкоштовні заходи».
Дізнатися про заходи та події, які проводять волонтери, можна на сторінці «Халабуди».

