Війна — це не тільки шкода довкіллю від зброї, а й залишки сухпаю та “бички”. Про екологію на сході
Схід України потерпає від війни з 2014 року. Затоплення шахт і потрапляння шахтних вод у ґрунти, зменшення популяції тварин і птахів, згорілі від артобстрілів ліси в Станиці-Луганській, понівечений Провальський степ, пожежі на Луганщині 2020 року — все це вже суттєво підривало екосистему Донбасу. Водночас зараз ще й додаються наслідки активної фази війни — обгоріла й покинута військова техніка отруює навколишнє середовище канцерогенами, а залишки боєприпасів та заміновані тисячі кілометрів природних територій несуть небезпеку для всього живого.
Під прицілом
“Ми всі розуміємо, що кожен снаряд, кожен спалений шматок техніки, кожна гільза — отрута для нашої землі. Ті самі понівечені тіла, які лишаються на полях боїв, рештки озброєння, спорядження і найбільше це, мабуть, рештки сухпайків, бляшанки, бички, папірці, цигарки, їх просто безмежна кількість”, — зазначає військовий ЗСУ Марк Балаба.
Марк родом із Сєвєродонецька Луганської області, тому питання впливу війни на екологію Донбасу його сильно бентежить. Після Перемоги він має надію повернутися та відновлювати свій дім.
“Коли ми знаходимося на позиціях, нема коли думати про прибирання, але коли ми заходимо в розташування десь в тил, люди не переймаються багато через те, щоби прибирати за собою. Я теж люблю лінитися, теж не завше люблю прибирати, але в плані відношення до землі, мені здається, що ми маємо про це задумуватися. Тому що наразі ситуація, коли можна сказати, що це не на часі чи щось таке, що є важливіші речі, але нам з цим жити далі. Наступним кроком після перемоги для нас буде велике прибирання”, — говорить захисник.
Бої в Тошківці Луганської області, вид у бінокль, 2022 рік
Наразі неможливо підрахувати, скільки саме снарядів за весь цей час було випущено українською та російською арміями, скільки осіло в нашій землі. За даними Центру екологічних ініціатив “Екодія”, на війні може використовуватися від 5 000 до 60 000 снарядів на день, залежно від інтенсивності бойових дій, а це все в свою чергу призводить до значного збільшення викидів парникових газів. Викиди також відбуваються і під час транспортування боєприпасів, і під час стрільби чи детонації тощо.
“Цього року на міжнародній кліматичній конференції ООН зі зміни клімату вперше за багато років порушили гостре питання впливу військової промисловості та воєнних дій на клімат. Зокрема, було представлене дослідження, згідно з яким військові дії РФ за сім місяців повномасштабного вторгнення вже призвели до викидів 49 мільйонів тонн CO2. Вони порівняні з річними викидами цілої країни, такої як Болгарія чи Португалія”, — зазначає у своїй статті Ольга Бойко, координаторка мережі CAN ВЕКЦА, членкиня ради Української кліматичної мережі.
Однак, викиди — не єдина проблема, про яку нам слід думати вже зараз. Від війни потерпають геть усі та усе. Люди, що залишилися в окупації без питної води через затоплення шахт та зараження ґрунтових вод, тварини, що гинуть від танків чи дезорієнтації, опинившись на полі бою, птахи, збиваючись з маршрутів міграції.
Про тварин і птахів
Якщо по сільськогосподарських тваринах ще є певні дані втрат, отримані через фермерські господарства, то по диких тваринах жоден фахівець не може назвати цифри, допоки Луганська та Донецька області не будуть деокуповані, поки на місці науковці не проведуть моніторинг.
“Для цього потрібно робити польові виїзди і дослідження. Зрозуміло, що на всіх цих територіях ніякі польові дослідження не робляться, бо очевидно, що потрапити на окуповані території неможливо. Якщо ми говоримо про вільну від загарбників Україну, то природні території — все заміновано й ліси зараз заборонено відвідувати. Тому взагалі всі моніторингові спостереження зараз на паузі. І назвати якісь цифри ми не можемо від слова зовсім”, — говорить Наталія Гозак, фахівчиня IFAW.
Наталія Гозак, фахівчиня IFAW, виконавча директорка ГО "Екодія"
Тварин можна розділити на кілька умовних груп. Перша група — великі копитні, наприклад. Вони зазвичай тікають з ділянок, де ведуться активні бойові дії.
“Якщо в них є можливість втекти, вони переміщуються у більш безпечні місця, там їхня популяція ущільнюється і це призводить до двох ефектів. У першому відмічають збільшення аварій, наприклад, за участю тварин. А у другому — збільшення випадків браконьєрства. Тобто якщо не зараз, то в дуже близькому майбутньому нам потрібно буде очікувати сплески дуже поширеної практики браконьєрського відстрілу тварин”, — зазначає Наталія Гозак.
Врятована українськими військовими вовчиця під Бахмутом
Експертка зазначає, що найбільше від війни потерпають малі та середні тварини, бо елементарно не можуть далеко втекти — вони потрапляють в окопи, в траншеї, не можуть вибратися. Крім того, тварини, як і люди, можуть дезорієнтуватися навіть у звичному для себе ареалі через постійні вибухи та стрес.
“Було відео з бобром, якого витягали за хвоста з окопу, воно швидко розлетілося, як щось смішне та кумедне. Але це не смішно, тварина в акустичному стресі, їй дуже гучно, вона намагається втекти, але скрізь люди, які не дають їй знайти притулок”, — говорить пані Наталія.
З окупованих територій Свої отримали інформацію про те, що байбаки, символи Луганщини, потерпають від гусенів військової техніки та снарядів, їхня кількість стрімко зменшується. Зробити з цим щось наразі неможливо, допоки схід окуповано. Але найбільше страждають дрібні тварини.
“Я бачила статтю науковця, який займається дрібними гризунами — ховрахи, хом'яки тощо. Вони живуть переважно колоніями. І от є певні рідкісні види, науковцям відомо, де ця колонія тварин живе, де знаходиться. Якщо бомбили чи іде лінія фронту, вони, скоріше за все, просто знищені. Техніка проїхала, снаряд впав і все, вони знищені. Але знову ж таки — точних даних немає. Та все ж таке явище є. Ми вже дізнаємося про це після перемоги, після повернення наших територій. Схід України — степові ділянки, цінні саме для таких тварин і вони там точно потерпають”, — говорить експертка.
Щодо птахів, вже другий гніздовий сезон припадає на активні військові дії, коли має бути сезон тиші.
“Першого квітня, згідно з українським законодавством, має бути сезон тиші, бо в усіх сезон розмноження. Зараз, окрім того, що взагалі йдуть військові дії, дуже гучно, сезон тиші також знято — можна проводити всі гучні роботи й це справді теж ще один додатковий фактор, який сильно впливає на популяцію і тварин, і птахів. Скоріше за все птахи, значна їхня частина, не зможе відгніздуватися, як це має бути, або загинуть на різних етапах. Тобто ми не побачимо зміни одразу, але це буде помітно вже за пару років”, — вважає Наталія Гозак.
Лебеді повернулися до Слов'янська, квітень 2023 року
Щодо мігруючих птахів, ситуація теж складна, бо через війну збиваються шляхи міграції.
Про воду
Для Донеччини та Луганщини характерне явище, як затоплення шахтними водами шахт. Раніше ці небезпечні води відкачувалися, десь фільтрувалися, десь ні, але потрапляли в річки Лугань, Сіверський Донець, Казенний Торець.
Станом на березень 2022 року вже було відомо про критичне затоплення шахт “Золоте”, “Тошківська”, поступове затоплення шахт “Карбоніт” і “Гірська”. Наразі з окупованих територій надходить інформація, про припинення відкачування вод з шахт навколо Лисичанська.
Шахтні териконі, окуповане Золоте
“Це одна з найбільших проблем, що впливає на якість питної води. В таких шахтах, поки людина там працює, вода відкачується, але коли шахта не використовується, то все одно потрібно відкачувати воду. Як тільки цей процес зупиняється, шахта заповнюється водою. За рівнем небезпечних речовин у неї дуже високий клас забруднення. Далі незрозуміло, що робити. Як її очищати, як її використовувати, як її відкачувати і куди її дівати. Далі вода просочується ще і у водоносні горизонти, забруднює їх і відповідно питна вода може бути забруднена цими водами. Плюс зсуви, просідання ґрунту”, — говорить пані Наталія.
Важливо зауважити — навіть якщо люди захочуть відкачати воду з шахт власними силами силами і знайдуть насоси, це майже неможливо, бо на окупованих територіях проблеми з електропостачанням.
“І от це насправді дуже шкідливо. Порівнюючи з усіма злочинами проти довкілля, я б сказала, що після атомних ризиків, після атомної енергетики, шахтні води на другому місці. Скоріше за все, після перемоги регіон буде на привозній питній воді, або люди не зможуть там жити”, — додає фахівчиня.
Про землю
“Є такий фактор, який насправді дуже маловідомий, але саме через використання вибухових речовин ґрунти в цих ділянках дуже сильно забруднюються. Це і важкі метали, і тротил, і продукти горіння. Залежно від навантаження цього забруднення, воно може бути справді критичним. Якийсь час тому в інтернеті можна було зустріти фотографії, як жінка вирощує капусту навколо залишків обгорілого танку. Так от — не треба так, будь ласка. Це дуже-дуже небезпечно. Грунт навколо танка вже точно навантажений важкими металами, а швидкорослі, такі як капуста, вбирають в себе, наче губка, всі небезпечні речовини”, — говорить Наталія Гозак.
Танк Т-90М із Росії згорів у Луганській області
Після Першої та Другої світових воєн українська земля в місцях активних бойових дій була визнана непридатною і такою, яку слід виводити з експлуатації. Те ж саме чекає нас на Донбасі після деокупації.
“Таку землю слід виводити з використання людиною, давати відпочивати, створювати заповідні території на десятиріччя. Є методики рекультивації землі, є консервація земель. З досвіду — законсервовані землі зазвичай відновлюються природою, довго відпочивають”, — говорить пані Наталія.
Неможливо заражену небезпечними речовинами землю зняти й перенести кудись в інше місце, тому слід створювати всі можливі умови для найшвидшого її відновлення.
“Є певні види рослин, які здатні, наприклад, важкі метали у своєму метаболізмі зв'язувати, і землі стають вже не токсичними. Такими рослинами варто цілеспрямовано засаджувати території, де велися бойові дії, як кажуть науковці. Очевидно, що частину ділянок потрібно буде цілеспрямовано доглядати”, — говорить експертка.
Які є рішення
“Найкращий шлях до збереження довкілля — це Перемога. Відповідно, на звільнених територіях можна тоді робити моніторинг, щоб подивитися, що там і в якому стані. Є методики, як оцінити забруднення ґрунтів. Відповідно, десь вивести з користування, десь консервація земель. Десь можна відновити, рекультивувати, тобто повернути до користування. З водою — потрібно шукати індивідуальні рішення, бо для кожної гідросистеми вони унікальні. Я впевнена, що це все можна зробити. Але так, це буде довготривалий процес”, — зазначає Наталія Гозак.
Для цього потрібні висококваліфіковані експерти, безпечна територія, яку перед цим всім потрібно розмінувати і роки.
“Насправді, як би це не було сумно, але якщо говорити про можливість реально повернутися, це як в Чорнобильську зону — коли-небудь, але не сьогодні”, — говорить експертка.
Військовий ЗСУ Марк Балаба теж вважає, що потрібно буде багато часу, але треба починати з маленьких кроків вже зараз.
“Починати з себе. Прибирати у квартирі, прибирати в під'їзді. Піклуватися про те, щоб сусіди теж прибирали. Починати прибирати за своїми тваринами. Починати нести відповідальність за свої рішення. Можливо, не палити або палити і викидати в смітник. Використовувати менше пластикових пакетів. Озеленювати країну навколо. Мені здається, ініціатива президента з висадки дерев була трохи передчасною, але правильною. І вона буде дуже актуальною після перемоги. Я зі сходу, і я розумію — від наших лісів залишиться зовсім мало, там вже випалена земля. У нас буде багато роботи”, — говорить Марк Балаба.
📌 Новини Донецьку читайте на порталі УкрНет. Актуальні події та історії вашого міста, області, країни.
Свої в Telegram 
