В росії судять колишнього азовця Ярослава Ждамарова. У Маріуполі його затримали, як цивільного

В росії 15 червня почався суд над 22 полоненими азовцями. Серед тих, хто опинився на лаві підсудних, колишній кінолог "Азову" Ярослав Ждамаров. Зі служби чоловік звільнився за два роки до початку повномасштабної війни. Відтоді Ярослав започаткував власний бізнес з продажу очищеної питної води у Маріуполі. Історію Ярослава для Свої ще минулого року розповіла дружина. Вікторія продовжує боротися за визволення коханого. У росії Ярослава, як і інших полонених, серед яких восьмеро жінок, звинувачують у тероризмі. Вони можуть отримати терміни від 15 років до довічного ув’язнення.
Росіяни затримали Ярослава у квітні 2022, як цивільного, коли він разом з дружиною Вікторією намагався евакуюватися з Маріуполя. Вікторія пройшла фільтрацію, а Ярослава навіть не допустили до процедури. У чоловіка забрали документи і сказали, аби чекав, коли за ним прийдуть. У ніч з 23 на 24 квітня військові рф забрали Ярослава і повезли у невідомому напрямку.
Отримати хоч якусь зачіпку
Ще один день Вікторія пробула у фільтраційному таборі, сподіваючись, що Ярослав ось-ось повернеться. Але він не повернувся. Вікторія питала у всіх, куди його повезли.
Вікторія та Ярослав у мирному Маріуполі
"Та мені сказали, що чекати немає сенсу. З важким серцем я вирішила виїжджати".
Відтоді у Вікторії розпочалася боротьба за чоловіка. Влітку минулого року завдяки волонтерам та звільненим полоненим їй вдалося відновити події травня.
"Спочатку Ярослав був у колонії в Оленівці. Згодом його перевели у СІЗО. 18 травня він набирав мене з телефона слідчого, повідомив, що перебуває в Донецьку. На цьому наша розмова завершилася, і це був останній раз, коли я чула його голос".
Вікторія продовжила шукати хоч щось про Ярослава самостійно та з допомогою правозахисників. Каже, періодично отримувала інформацію від різних джерел про те, що чоловік залишається у Донецьку.
"Жодного зв'язку з ним особисто не було. Декілька місяців я намагалася отримати дозвіл хоча б на листування з чоловіком, але мені це зробити, на жаль, так і не вдалося".
Згодом Вікторія дізналася, що справу Ярослава передали до Ростовського військового суду. Тож жінка почала чекати, коли буде якась інформація звідти.
"Звертатися доводилося до прокуратури та мін'юсту "ДНР", бо тільки вони могли надати відповіді стосовно місця перебування полоненого".
В Україні Ярослав вважається цивільним заручником, бо на момент затримання він не був військовослужбовцем. Зі служби Ярослав звільнився ще у 2019 році.
Боротьба за двох
15 червня в ростові розпочався судовий процес над полоненими українцями. Того ж дня, згадує Вікторія, вона вперше за рік побачила на фото та відео свого Ярослава.
"Я, звісно, розуміла, як він може виглядати. Весь час намагалася уявляти його, але все ж побачити його на фото ось так було для мене дуже болісно. Понад рік я шукала його на всіх фото та відео серед полонених, боялася, що можу десь його пропустити, не впізнати. Але ні, звісно, не пропустила, неможливо не впізнати рідні очі".
Вікторія ділиться, дуже довго крізь сльози вона роздивлялася обличчя чоловіка, не могла повірити, що нарешті бачить його.
Ярослав під час засідання суду
"Перш за все, дуже сильно шокувало, як він сильно схуд. Ярослав завжди був міцним, здоровим чоловіком, в добрій фізичній формі. Думаю, що буде зайвим коментувати його вигляд на тих фото. Всі знайомі пересилали мені фото і питали, чи то точно він".
По-друге, каже Вікторія, її дуже шокувало, що Ярослав був одягнений у той самий зимовий одяг, в якому його забрали з фільтраційного табору понад рік тому.
"Наразі мені мало що відомо, чим все скінчиться, в якому моральному та фізичному стані чоловік. Проте вже зараз з'явилася можливість передати йому листи та речі. Скоро відбудеться друге засідання, можливо, після нього буде трохи більше інформації".
Триматися та продовжувати боротьбу Вікторії допомагають віра та думки про Ярослава.
Росіяни намагаються видавати Ярослава за оборонця Маріуполя, хоча він був взятий в полон незаконно, як цивільний.
"Його затримали просто за те, що колись він служив в "Азові". А тепер звинувачують за участь в терористичній організації. І це також є порушенням норм міжнародного права. Тому зараз той самий час, коли треба привернути максимальну увагу міжнародної спільноти до проблеми цивільних заручників, до систематичного порушення росією норм міжнародного права, та активно закликати їх допомагати родичам. Ми маємо повернути наших громадян додому".
