"Боєприпасів було обмаль". Офіцер тероборони про перші години війни та важкі бої на Луганщині
Чому Олександру важливо звільнити Луганщину, чому на їхньому батальйонному знаку "За Хоробрість" зображена ложка і яким було його бойове хрещення. Це інтерв’ю було записане взимку 2023 року.
Чому вам важливо звільнити Луганську область?
— Вони зґвалтували мою квартиру, зґвалтували мою сім’ю, зґвалтували все, що мене пов’язує з цим містом. А з Сєвєродонецьком мене пов’язує все — батько, мати, дідусі, бабусі, все.
Ваші перші години війни — які вони?
— Перша секунда війни — мені зателефонував черговий, а я був десяту добу у відпустці, і каже, що почалася війна. Я, звісно, дружині сказав, що, ймовірно, почались якісь незрозумілі навчання, зібрав речі і поїхав у частину з думками, що побачу яку вони там зробили кімнату для зберігання зброї.
Коли я виїжджав із Сєвєродонецька до Старобільська, то бачив як їде дуже багато автівок на великій швидкості, а я їхав і не міг зрозуміти, чому я не можу заправити авто. Їду селом зі швидкістю 120 і мені ніхто не заважає, нікого не потрібно обганяти. І тоді я почав підозрювати, що тут щось не те.
Я приїхав до військової частини, боєприпасів було дуже обмаль, а вірніше їх практично не було. І я вирішив хоча б якось організувати спостереження, виставити людей на ключові мости, під’їхати до держапарату, місця, де вся наша влада. Та коли ми туди прибули, там вже, звісно, нікого не було.
Як організовували оборону без представників влади?
— Я сказав, що я начальник штабу територіальної оборони і відповідно всіляко намагався позиціонувати себе як представника влади, хоча вже було дуже страшно, бо прикордонники почали відходити. Я отримав певні завдання, сконтактував з морськими піхотинцями, яких було дуже не багато, бачив колони прикордонників, які виїжджали.
Жінки плакали, бо вже були перші вбиті і поранені, було, чесно кажучи, страшно на це дивитись. Ніхто не думав, що все могло закінчитися так. На території Старобільщини ми пробули ще дві доби, я отримав команду відступати ще раніше. Було багато людей, десь 70-80, які мали зброю і називали себе територіальною самообороною, з ними було дуже складно знайти спільну мову, такі партизани, патріотично налаштовані. Я зібрав своїх підлеглих, зібрав самооборону і пояснив їм, що протитанкових засобів у нас немає, повідомив, що на нас виходять шість танків і 32 БТРи, і що ми ще вчора отримали команду виводити військових. Звісно, я думав, що все закінчиться нормально, але ні. Далі більша частина цих озброєних людей поїхала з нами у колоні до Сєвєродонецька.
Пересічні старобільчани були готові захищати Україну?
— Частина людей була налаштована у будь-який спосіб захистити свій дім, багато людей просто втекли тоді, я маю на увазі не озброєних, частина людей відверто чекала на "рускій мір". Тому складно сказати, я не можу говорити, що всі були патріотами і все було добре. Дуже багато людей "перефарбувалося", як пізніше я дізнався. Просто люди пристосуванці і не можуть зрозуміти, що з 1991 року наша країна незалежна.
Чому на батальйонному знаку "За хоробрість" зображена ложка?
— На кладовищі лисичанському був непоганий майданчик, де можна було висадити десант. Там у нас трапилось перше нещастя — один з моїх бійців отримав поранення у руку. У нього у боковій кишені була чайна ложка мельхіорова, її зігнуло, а рука залишилася неушкодженою. Тому ця ложка тепер на нашому знаку "За хоробрість".
Розкажіть про перше бойове хрещення.
— Серйозне бойове хрещення у мого підрозділу було у Рубіжному. Нас звідти дуже сильно вибивали. І перші загиблі теж були у Рубіжному. Проблема була і з відсутністю важкої техніки, і з тепловізорами. Звісно, російських військ було більше, інтенсивність вогню у них була більшою, артилерія у них була сильнішою, наші хлопці не до кінця навіть встигали викопати окопи. Дуже було важко.
Яким буде кінець війни для путіна і росії?
— росія є країною палацових переворотів. володимире володимировичу путін, вас знищить ваше ж оточення. Ви раптово помрете. І туди вам і дорога — до пекла!
Повне інтерв'ю з Олександром Демченком дивіться на нашому Youtube-каналі.
Свої в Telegram 
