Микола Білий помер у військовий частині 7 місяців тому. Його рідні хочуть знати правду про смерть
Чоловік пішов до лав Збройних сил України у 2019 році. У січні 2023 його не стало. Він не загинув під час бою. Він помер у розположенні своєї частини. І досі родина не може з’ясувати обставин його смерті, добитися виплат. У день відкриття Алеї героїв у Селидовому мати і дружина Миколи Білого розповіли журналістам Свої власну історію і попросили розголосу.
Оксана Біла каже, біль від втрати коханого чоловіка і батька не дає жити. Щодня вона бореться, аби не опустити руки, а ще — дуже хоче дізнатися справжню причину смерті чоловіка. Сім місяців тому родина поховала бійця, а розслідування його смерті триває і нині.
"Таких, як він, немає. Їх просто немає. У кожного своє, я розумію, для кожного свій чоловік найкращий. Він навіть будучи від мене за 1000 кілометрів міг вирішувати якісь побутові проблеми, які виникали у нас вдома. Тобто я йому телефонувала і говорила: "Микола, у мене там те, те не виходить". Все — через п'ять хвилин він мені передзвонює: "Все, не переживай, я все вирішив". Він був шахтарем. А в 19 році 31 жовтня пішов захищати нашу країну".
Оксана і Микола Білі
Микола Білий був старшим механіком-водієм БМП у 7 роті частини А0666 28 ОМБР. У серпні 2022 року Микола отримав поранення.
Мати Миколи Алла Холодна каже: "Його там так трухануло, що хлопці його витягали, бо вын був непритомний. Витягали з БТР, його бойової машини. І тягли вони його, оскільки в нього хребет пошкоджений. У нього куприк відійшов на 5 міліметрів. Розумієте?"
Мати і дружина Миколи Білого кажуть, що деякий час він взагалі не міг ходити. І після шпиталю йому потрібна була реабілітація.
"Лікувався він спочатку у Миколаєві. Потім у Подільську. Лікарі там йому дали 30-денний термін реабілітації. І потрібно було далі пройти обстеження у лікарів. Потрібно було пройти ВЛК. Але його забрали. Забрала частина. Йому не дали цього зробити. Там замполіт, з його роти, йому подзвонив і сказав: ти маєш бути", — так згадує Оксана.
Микола був чудовим батьком
24 січня Оксана спілкувалася з чоловіком востаннє. А потім весь день 25 січня вона не могла до нього додзвонитися. Хоча він був у розположенні частини, а не на позиції. Трохи пізніше родині повідомили, що Микола Білий помер 25 січня ввечері.
"Перше, що я зробила, коли ми отримали його речі, я перевірила його телефони, — розповідає Оксана. — У нього їх три було. Я перевірила звук на усіх — він був увімкнутий на всіх трьох телефонах. Я спочатку думала, що я телефоную, а там звуку немає і ніхто не чує".
У телефоні чоловіка вона побачила переписку. З неї їй стало зрозуміло, що її чоловік міг би продовжити реабілітацію, якщо б заплатив за це 5 000 гривень.
"Я дам скріни тієї переписки, але не скажу, з ким він її вів. Там написано, що замполіт роти, цей Женя, я, на жаль, не пам’ятаю його прізвища, він з мого чоловіка (вимагав) 5 000 гривень, щоб не подати його в СЗЧ. СЗЧ — це самовільне залишення частини. Це якраз сталося, коли ми не могли швидко пройти цю ВЛК, тому що дуже великі черги. Якби я на той момент про це знала, я б йому їх дала. Хай би брав, і мій чоловік був би зі мною. ВЛК, розумієте, це не так просто. Ми їздили, там черги — ми їздили о п'ятій ранку і до вечора ми цю чергу не пройшли. Там дуже багато людей. Це шпиталь. Це Одеса. Ну, дуже багато. І 26 грудня 2022 року він поїхав. І 25 січня він помер".
Родина знає, що частина, де служив Микола Білий, провела своє розслідування.
Мати загиблого каже: "У нас заключення смерті — зупинка серця. Три роки відслужив зупинки серця не було. А на четвертому році зупинка серця. Зупинка серця через що сталася? А сталося через те, що після поранення його забрали на передову".
Оксана стверджує, що надала запити в Міністерство оборони з приводу обставин смерті її чоловіка. Зараз родина не отримує жодних виплат з приводу загибелі військовослужбовця.
Повідомлення про нещасний випадок
Алла Холодна каже: "Частина своє слідство провела, нам так сказали. А вони передали на ОК "Північ" ось це. Там повинні своє ще заключення дати, чи бумажки там оформлюють. А виявилось, вони почитали і сказали, що проводять своє розслідування. А яке розслідування? Він 7 місяців вже в могилі! Ось кладовище. В могилі 7 місяців лежить, приїхати можемо вільно. Яке ж розслідування? З чого то розслідування будете брати? Розумієте, у мене таке складається враження, що значить там вина частини, вина військових. Не знаю, чи не вчасно викликали тих дівчат, медпрацівників з санчастини. Розумієте, ну, щось сталося. У нас заключення смерті: зупинка серця. Навіть з частини, коли він загинув, не подзвонили, навіть співчуття не висловили. Мені воно…як кажуть. Але повага сину".
Рапорт командира частини, де служив Микола Білий
Свідоцтво про смерть Миколи Білого
Оксана теж впевнена, що частина щось приховує: "Його взагалі називали всі дядя Коля. Тобто навіть ті, хто старше, навіть ті, хто молодші. В нього як такого позивного не було. Він був дядя Коля для всіх. Того ранку чоловік мав допомагати ремонтувати машину одному з військових, та його раптово відправили по завданню. Це було після восьмої. Увечері, після четвертої він приїхав і почав питати за мого чоловіка — де він? А йому сказали, він спить. Він питав — як спить, цілий день спить? І тоді він до нього вже підійшов, а чоловік вже був у комі. І тоді вони почали вже викликати медиків, фельдшерів. Питань дуже багато. Де були ті хлопці? Чому зі мною ніхто не розмовляє? Чесно? Мені образливо. Є тільки одна людина, що розмовляє зі мною, яка питає — як ми, що ми. Із всіх побратимів, які там були, які кричали: "Дядя Коля, Микола, ми за тебе!" Ну, і де ви є? Чесно, де ви є, хлопці? Я не буду зараз казати, той же Ігор, той же Микола, якщо побачать, я думаю, зрозуміють, про кого я кажу".
Миколу Білого нагородили орденом "За мужність"
Родина намагається з’ясувати обставини смерті Миколи Білого, нарешті отримати необхідні документи та почати отримувати виплати за загиблого чоловіка та батька.
Свої в Telegram 
