Микола Білий помер у військовий частині 7 місяців тому. Його рідні хочуть знати правду про смерть

Наталя БІРЮКОВА

31 серпня 2023 11:36 Коротко

Микола Білий помер у військовий частині 7 місяців тому. Його рідні хочуть знати правду про смерть

У Селидовому на честь загиблих героїв відкрили тимчасову алею. Тут встановлені портрети кожного, хто був мешканцем Селидівської громади і хто загинув, захищаючу рідну землю — 16 селидівчан вважаються зниклими безвісті, 23 герої загиблі. Серед тих, хто ніколи не повернеться працювати до рідного міста, Микола Білий.

Чоловік пішов до лав Збройних сил України у 2019 році. У січні 2023 його не стало. Він не загинув під час бою. Він помер у розположенні своєї частини. І досі родина не може з’ясувати обставин його смерті, добитися виплат. У день відкриття Алеї героїв у Селидовому мати і дружина Миколи Білого розповіли журналістам Свої власну історію і попросили розголосу.

Оксана Біла каже, біль від втрати коханого чоловіка і батька не дає жити. Щодня вона бореться, аби не опустити руки, а ще — дуже хоче дізнатися справжню причину смерті чоловіка. Сім місяців тому родина поховала бійця, а розслідування його смерті триває і нині.

"Таких, як він, немає. Їх просто немає. У кожного своє, я розумію, для кожного свій чоловік найкращий. Він навіть будучи від мене за 1000 кілометрів міг вирішувати якісь побутові проблеми, які виникали у нас вдома. Тобто я йому телефонувала і говорила: "Микола, у мене там те, те не виходить". Все — через п'ять хвилин він мені передзвонює: "Все, не переживай, я все вирішив". Він був шахтарем. А в 19 році 31 жовтня пішов захищати нашу країну".

Оксана і Микола БіліАвтор: особистий архів

Микола Білий був старшим механіком-водієм БМП у 7 роті частини А0666 28 ОМБР. У серпні 2022 року Микола отримав поранення.

Мати Миколи Алла Холодна каже: "Його там так трухануло, що хлопці його витягали, бо вын був непритомний. Витягали з БТР, його бойової машини. І тягли вони його, оскільки в нього хребет пошкоджений. У нього куприк відійшов на 5 міліметрів. Розумієте?"

Мати і дружина Миколи Білого кажуть, що деякий час він взагалі не міг ходити. І після шпиталю йому потрібна була реабілітація.

"Лікувався він спочатку у Миколаєві. Потім у Подільську. Лікарі там йому дали 30-денний термін реабілітації. І потрібно було далі пройти обстеження у лікарів. Потрібно було пройти ВЛК. Але його забрали. Забрала частина. Йому не дали цього зробити. Там замполіт, з його роти, йому подзвонив і сказав: ти маєш бути", — так згадує Оксана.

Микола був чудовим батькомАвтор: особистий архів

24 січня Оксана спілкувалася з чоловіком востаннє. А потім весь день 25 січня вона не могла до нього додзвонитися. Хоча він був у розположенні частини, а не на позиції. Трохи пізніше родині повідомили, що Микола Білий помер 25 січня ввечері.

"Перше, що я зробила, коли ми отримали його речі, я перевірила його телефони, — розповідає Оксана. — У нього їх три було. Я перевірила звук на усіх — він був увімкнутий на всіх трьох телефонах. Я спочатку думала, що я телефоную, а там звуку немає і ніхто не чує".

У телефоні чоловіка вона побачила переписку. З неї їй стало зрозуміло, що її чоловік міг би продовжити реабілітацію, якщо б заплатив за це 5 000 гривень.

"Я дам скріни тієї переписки, але не скажу, з ким він її вів. Там написано, що замполіт роти, цей Женя, я, на жаль, не пам’ятаю його прізвища, він з мого чоловіка (вимагав) 5 000 гривень, щоб не подати його в СЗЧ. СЗЧ — це самовільне залишення частини. Це якраз сталося, коли ми не могли швидко пройти цю ВЛК, тому що дуже великі черги. Якби я на той момент про це знала, я б йому їх дала. Хай би брав, і мій чоловік був би зі мною. ВЛК, розумієте, це не так просто. Ми їздили, там черги — ми їздили о п'ятій ранку і до вечора ми цю чергу не пройшли. Там дуже багато людей. Це шпиталь. Це Одеса. Ну, дуже багато. І 26 грудня 2022 року він поїхав. І 25 січня він помер".

Автор: особистий архів

Родина знає, що частина, де служив Микола Білий, провела своє розслідування.

Мати загиблого каже: "У нас заключення смерті — зупинка серця. Три роки відслужив зупинки серця не було. А на четвертому році зупинка серця. Зупинка серця через що сталася? А сталося через те, що після поранення його забрали на передову".

Оксана стверджує, що надала запити в Міністерство оборони з приводу обставин смерті її чоловіка. Зараз родина не отримує жодних виплат з приводу загибелі військовослужбовця.

Повідомлення про нещасний випадокАвтор: особистий архів

Алла Холодна каже: "Частина своє слідство провела, нам так сказали. А вони передали на ОК "Північ" ось це. Там повинні своє ще заключення дати, чи бумажки там оформлюють. А виявилось, вони почитали і сказали, що проводять своє розслідування. А яке розслідування? Він 7 місяців вже в могилі! Ось кладовище. В могилі 7 місяців лежить, приїхати можемо вільно. Яке ж розслідування? З чого то розслідування будете брати? Розумієте, у мене таке складається враження, що значить там вина частини, вина військових. Не знаю, чи не вчасно викликали тих дівчат, медпрацівників з санчастини. Розумієте, ну, щось сталося. У нас заключення смерті: зупинка серця. Навіть з частини, коли він загинув, не подзвонили, навіть співчуття не висловили. Мені воно…як кажуть. Але повага сину".

Рапорт командира частини, де служив Микола БілийАвтор: особистий архів

Свідоцтво про смерть Миколи БілогоАвтор: особистий архів

Оксана теж впевнена, що частина щось приховує: "Його взагалі називали всі дядя Коля. Тобто навіть ті, хто старше, навіть ті, хто молодші. В нього як такого позивного не було. Він був дядя Коля для всіх. Того ранку чоловік мав допомагати ремонтувати машину одному з військових, та його раптово відправили по завданню. Це було після восьмої. Увечері, після четвертої він приїхав і почав питати за мого чоловіка — де він? А йому сказали, він спить. Він питав — як спить, цілий день спить? І тоді він до нього вже підійшов, а чоловік вже був у комі. І тоді вони почали вже викликати медиків, фельдшерів. Питань дуже багато. Де були ті хлопці? Чому зі мною ніхто не розмовляє? Чесно? Мені образливо. Є тільки одна людина, що розмовляє зі мною, яка питає — як ми, що ми. Із всіх побратимів, які там були, які кричали: "Дядя Коля, Микола, ми за тебе!" Ну, і де ви є? Чесно, де ви є, хлопці? Я не буду зараз казати, той же Ігор, той же Микола, якщо побачать, я думаю, зрозуміють, про кого я кажу".

Миколу Білого нагородили орденом "За мужність"Автор: особистий архів

Родина намагається з’ясувати обставини смерті Миколи Білого, нарешті отримати необхідні документи та почати отримувати виплати за загиблого чоловіка та батька.

"Юрик" став лайт-версією нашої смерті. Маріупольці обурені брехнею у фільмі про їхнє місто