Відновити будинок неможливо, тут точились запеклі бої. Історія Мирослави зі Святогірська

З Мирославою ми зустрілись у центрі міста та одразу попрямували до кафе, яке вони з чоловіком відбудовують. Заклад навпроти готелю "Альпін" був пошкоджений, але сім’я вирішила дати йому нове життя. Більш того — Мирослава хоче зробити сюрприз містянам і дещо встановити біля кафе. З міркувань поваги до сюрпризів, Свої не писатимуть, що там буде.

Поки ми йшли до кафе, Мирослава розповіла як починали нищити Святогірськ.

З самого початку з танків нищили майно тих хлопців, що пішли в тероборону. Ігор, власник мотузкового парку “Стрєкоза”, власник піцерії, “Бєлая лошадь” — скрізь влучання. І вигоріло все. Були такі телеграм-канали, куди "зливали" всі дані, фото, адреси

В цей час в кафе працюють робітники, тож ми заходимо сюди буквально на хвилинку. Мирослава показує фото — в якому стані все було, поки вони з чоловіком не почали відновлення.

Так будівля виглядала до того, поки Мирослава не взяла все в свої рукиАвтор: Свої

Далі ми прямуємо до будинку, де жила Мирослава разом зі своєю сім’єю. Він знаходиться на вулиці, якою росіяни заходили в місто. Навпроти будинку стоїть храм, понівечений обстрілами. А поруч з домом — ворожі танки.

Танки біля дому МирославиАвтор: Свої

Танки біля двору МирославиАвтор: Свої

В невеликому дворі — гараж, будинок, садок та альтанка. Проте зайти можна лише у будинок. Бо далі ні будівлі, ні територія ще не обстежені. І у Святогірську, і на околицях залишилось ще багато уламків і снарядів, які позаростали травою. Розмінування деокупованих територій триває, та через те, що не всі люди повернулися додому розмінувати все не виходить. Тож ймовірність натрапити на уламки, снаряди чи розтяжки існує й досі.

"По городу ми не ходимо. Поки тут ще не поросло, то там стирчали снаряди, бо якщо ти не живеш тут — їх не забирають", — каже Мирослава.

Своє сімейне гніздечко сім’я будувала понад 5 років.

З чоловіком ми п’ять років робили ремонт: натяжна стеля, вікна, підлога. Хотілось якомога краще зробити. Але те, що не пошкодила війна — те розібрали. Була тільки-но зроблена ванна. Теплу підлогу зробили, буквально перед наступом

У кімнаті, де жив син Мирослави, подекуди лежать підручники. На питання чи встигли вони забрати бодай якісь особисті речі жінка відповіла, що лише ліжко.

Кімната сина Мирослави Автор: Свої

У нас так вийшло, що дуже довго робили ремонт, старались, а за рік до окупації купили ще ділянку. У нас були плани зовсім інші, я займалась прокатом квадроциклів, чоловік — будівництвом, і ми хотіли там поставити будиночки, планували готельний комплекс

Жінка веде мене будинком до кухні. Вона виглядає так, ніби просто знаходиться в стані ремонту: плитка обережно складена стоїть в кутку, кухонні меблі, запилені, деінде ще у виробничій плівці. Одразу згадуються різні “речі незламності”, які лишались цілими в зруйнованих будинках. В цьому домі — це точно цей кухонний гарнітур.

Недобудована кухня в будинку Мирослави Автор: Свої

“Кухонька моя, я тут жодного разу навіть не встигла яєчню приготувати. Її тільки поставили, мені чоловік на Новий рік подарував. Я мріяла про неї, а зараз її нікуди навіть вивезти”

Сам будинок відновити не вийде, адже в ньому занадто багато пошкоджень.

Дивлячись на несучі стіни та покрівлю — відновити його неможливо. Його повело сильно. Виходить, тут стояв танк і біля будинку якраз його розбили. Тут навіть на гаражі, ми туди не підемо, там небезпечно, лежить башта від танку

Пошкодження в будинкуАвтор: Свої

Ми виходимо з будинку і Мирослава показує на знищені камери відеоспостереження. Говорить, що їм дісталось в першу чергу — росіяни не хотіли, щоб хтось мав докази їхніх злочинів.

Проте, в мережі є відео, де все зафіксовано. На ньому можна побачити і будинок Мирослави.

Тут був садок, все разом з чоловіком робили. Вздовж будинку стояв інший танк, впритул до стіни. І оце в нього було влучання, і сюди ж відлетіла башта

Зараз на місці садку — густі зарості бур'янів. Навколо будинку й досі купа ворожої техніки. Повз неї ми проходимо у двір до сусідів Мирослави. Велика ділянка, гарний будинок, басейн, станція з сонячними батареями — це все знищене й зруйноване.

Мирослава показала зруйнований дім своїх сусідівАвтор: Свої

Вони все втратили. Спочатку в Криму (у 2014 році — Свої). Те, що ви зараз бачите — це перший поверх. Там ще був другий, з дерева. Дуже гарно було

Продовжуючи нашу розмову, ми вирішили прогулятися далі вулицею. Дорогою ми зустріли чоловіка, чий син загинув під час окупації. В його будинку, як і в будинках навколо, немає світла.

Автор: Свої

Мирослава розказує мені про життя в Святогірську — про відновлення та руйнування, зрадників та героїв.

Та водночас Святогірськ продовжує жити своє життя: хтось порається по господарству, хтось поспішає в точку видачі гуманітарної допомоги, а декілька чоловіків копають могилу на замінованому старому кладовищі.

Старе кладовище у СвятогірськуАвтор: Свої

----

Документування воєнних злочинів унаслідок війни Росії проти України стало можливим за підтримки Програми Агентства США з міжнародного розвитку (USAID) «Права людини в дії», яка виконується Українською Гельсінською спілкою з прав людини.

Погляди та інтерпретації, представлені у цій публікації, не обов'язково відображають погляди USAID або Уряду США. Відповідальність за вміст публікації несуть виключно автори та УГСПЛ.

З пораненням, без світла та води. Як смілива жінка з Тетянівки рятує покинутих тварин

Документи на квартиру згоріли — компенсації не чекай. Усі "підводні камені" "єВідновлення"

За зруйнований будинок у Слов'янську можна отримати $50 тисяч. Як працює "єВідновлення" в місті