Закон про мобілізацію. Пояснюємо, які зміни чекають, хто має відстрочку та що буде з ухилянтами
Що сталося?
11 квітня Верховна Рада України ухвалила в цілому законопроєкт про мобілізацію №10449. 15 квітня повернули з підписом голови Верховної Ради Руслана Стефанчука, а 16 квітня закон про мобілізацію підписав президент Володимир Зеленський.
17 квітня текст закону опублікували у парламентському виданні «Голос України».
Текст закону оприлюднили 17 квітня
Документ визначає нові правила мобілізації та врегульовує права військовослужбовців і військовозобов'язаних. Крім того, новий закон про мобілізацію визначає умови і правила отримання відстрочки від служби та покарання за ухилення від мобілізації.
Коли закон про мобілізацію набуває чинності?
Закон про мобілізацію набуває чинності через один місяць з дня, наступного за днем його опублікування, окрім деяких окремих положень. Відтак новий закон запрацює вже з 18 травня.
Виняток становлять деякі абзаци, які запрацюють через вісім місяців. За цей час Кабмін має:
- визначити критерії, на основі яких відповідні підприємства, установи та організації будуть віднесені до критично важливих для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період, а також критично важливими для забезпечення потреб ЗСУ, інших військових формувань в особливий період, а їх працівники підлягатимуть бронюванню;
- переглянути порядок бронювання військовозобов’язаних із урахуванням вимог цього Закону та прийняти відповідні нормативно-правові акти;
- внести до парламенту законопроєкти про ротацію, звільнення і реабілітацію військовослужбовців.
Що варто зробити одразу після набуття чинності закону про мобілізацію?
Після набуття законом чинності усі призовники, військовозобов’язані та резервісти упродовж 60 днів мають уточнити адресу проживання, номери засобів звʼязку, адреси електронної пошти та інші військово-облікові дані. Зробити це можна через центри надання адміністративних послуг, ТЦК або онлайн в особистому кабінеті на базі реєстру військовозобовʼязаних «Оберіг».
Уточнити свої персональні дані мають і військовозобов’язані, які перебувають за кордоном. Це можна зробити дистанційно: електронною поштою, телефоном або через е-кабінет. Українці, які цього не зроблять, в подальшому зможуть отримати консульські послуги тільки з одночасним оновленням персональних даних. При цьому про депортацію не йдеться.
Які обов’язки у чоловіків і жінок під час мобілізації?
Поки триватиме мобілізація, громадяни віком від 18 до 60 років зобовʼязані мати при собі військовий квиток чи посвідчення військовозобовʼязаного. Документи мають пред'являти на вимогу поліції, працівників ТЦК або Державної прикордонної служби. Варто зазначити, що під час перевірки працівники можуть здійснювати фото- і відеофіксацію.
Військовозобов'язані, які отримали II чи III групу інвалідності після 24 лютого 2022 року (окрім військовослужбовців), мають пройти повторний медогляд для визначення придатності до служби.
Ті, хто мав статус «обмежено придатний» також мають пройти ВЛК. Далі за висновком військово-лікарської комісії вони отримають статус або «придатний», або «не придатний».
Чи можуть мобілізувати жінок?
Жінки, які перебувають на військовому обліку, можуть бути призвані тільки за власним бажанням.
Вручення повістки
Призовний вік в Україні знизили до 25 років. Граничний вік залишився незмінним — 60 років. Тож громадяни віком від 25-ти до 60-ти можуть отримати повістку.
Під час вручення повістки представники ТЦК зобов’язані назвати свої ім’я, прізвище та по-батькові, посаду, а також показати свої службові посвідчення.
У повістці обов’язково мають бути вказані мета виклику, місце, день і час явки військовозобовʼязаного до ТЦК.
Важливо, аби в повістці були вказані точні дані
Не з’явитися у зазначений час до ТЦК можна у разі наявності поважної причини:
- стихійного лиха;
- хвороби;
- дії країни-агресора (наприклад, ракетного обстрілу);
- смерті близького родича.
Про причини неприбуття військовозобов'язаний повинен повідомити ТЦК протягом трьох днів. При чому причину неявки важливо підтвердити документально.
Вимога від ТЦК: що це таке і кому її вручатимуть
Новий закон про мобілізацію запроваджує ще один документ, який може отримати громадянин від ТЦК — вимогу.
Якщо військовозобов'язаний не з'являється до ТЦК без поважної причини, керівник ТЦК звертається до поліції щодо здійснення адміністративного затримання та доставлення такого громадянина до центру. Далі, у разі отримання письмової відповіді від поліції про неможливість здійснити адміністративне затримання та доставлення громадянина до ТЦК, керівник центру протягом 5 днів надсилає військовозобов'язаному в паперовій формі засобами поштового зв’язку рекомендованим листом з повідомленням про вручення вимоги.
Днем вручення такої вимоги вважається:
- день вручення вимоги під розписку засобами поштового зв’язку;
- день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати вимогу або відмітки про неможливість вручення вимоги особі з інших причин за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи.
Після цього, якщо військовозобов’язаний не з’явиться до ТЦК протягом 10 календарних днів, представники центру звертаються до суду з приводу обмеження у праві керування авто.
Мобілізація транспортних засобів
Під час мобілізації громадяни України мають надавати будівлі, споруди, транспортні засоби та інше своє майно Збройним силам України та іншим військовим формуванням із подальшим відшкодуванням вартості. Повноваження на вилучення транспортних засобів є у Територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки (ТЦК), СБУ або ГУР на підставі рішень місцевих державних адміністрацій.
Мобілізації на потреби армії підлягає й транспорт
Вилучити транспортні засоби на потреби армії можуть у тих українців, хто має у власності більше одного транспортного засобу.
«Якщо є більш ніж один транспортний засіб, якщо вони можуть потенційно бути пристосовані до виконання завдань сектору безпеки і оборони, то вони можуть бути вилучені. Але йдеться винятково про специфічні транспортні засоби. Зокрема, про вантажні автомобілі, які підходять для перевезення боєприпасів, особового складу, про спеціальну техніку, що може працювати в умовах бездоріжжя. Тому я думаю, що 90% громадян точно не варто перейматися про ці норми, які ми уточнили», — пояснив член Комітету ВР з питань національної безпеки, оборони та розвідки Федір Веніславський.
Веніславський зауважив, алгоритм мобілізації транспортних засобів базуватиметься на запиті ЗСУ. Після формування потреб у конкретних адміністративно-територіальних одиницях в областях сформують мобілізаційні замовлення, які ставитимуться на облік у ТЦК. Інформацію про наявні транспортні засоби у громадян ТЦК отримає від МВС, Державної служби морського і внутрішнього водного транспорту та судноплавства. У разі наявності необхідного автотранспорту його можуть вилучити у власника.
Повернути транспортний засіб власнику мають протягом 30 днів після оголошення демобілізації. Порядок компенсації збитків, заподіяних транспортним засобам, має визначити Кабінет Міністрів.
Що буде зі строковою службою?
Новий закон про мобілізацію скасовує строкову службу. Замість неї буде базова військова підготовка.
Для жінок вона є добровільною, а ось чоловіки віком до 25 років мають проходити її обов’язково.
Запровадять проходження базової військової підготовки з 1 вересня 2025 року. Пройти навчання можна буде у вишах і військових підрозділах вишів, навчальних центрах ЗСУ і правоохоронних органів, а також у закладах фахової освіти та вишах всіх форм власності.
Згідно з законом, триватиме вона:
- у мирний час — до п’яти місяців, з яких до трьох місяців здійснюється базова загальновійськова підготовка, до двох місяців – фахова підготовка;
- під час дії воєнного стану — до трьох місяців, з яких не менше одного місяця здійснюється базова загальновійськова підготовка, до двох місяців – фахова підготовка.
Хто не пройде базову військову підготовку, не зможе обіймати деякі посади державної служби.
Хто не підлягає мобілізації та матиме відстрочку?
Згідно з новим законом, розширено перелік категорій військовозобов’язаних, яких не мобілізують.
Зокрема:
- тих, хто пройшов полон та звільнився зі служби. Вони можуть мобілізуватися лише за власним бажанням;
- членів сімей (чоловік, дружина, син, донька, батько, мати, рідний (повнорідний) брат чи сестра) осіб, яким посмертно присвоєно звання Герой України за громадянську мужність, патріотизм, героїчне відстоювання конституційних засад демократії, прав і свобод людини, самовіддане служіння українському народові, виявлені під час Революції Гідності;
- жінок та чоловіків, чиї близькі родичі (чоловік, дружина, син, донька, батько, мати або рідний (повнорідний) брат чи сестра) загинули або пропали безвісти під час АТО, ООС, широкомасштабного вторгнення;
- осіб, які пройдуть новий вид служби — базову військову службу, допоки їм не виповниться 25 років. До цього їх можуть мобілізуватись тільки за власним бажанням.
Крім того, мобілізації не підлягають:
- заброньовані для роботи в органах державної влади, на критично важливих підприємствах та організаціях. Проте тепер вони мають перебувати на спеціальному обліку;
- люди з інвалідністю і непридатні до військової служби за висновком ВЛК на 6—12 місяців;
- наукові та педагогічні працівники навчальних закладів, якщо вони працюють хоча б на 0,75 ставки;
- студенти, які здобувають освіту за денною або дуальною формою. При цьому рівень освіти має бути вищим за той, що був здобутий раніше;
- докторанти та ті, кого зарахували до інтернатури.
Мобілізувати не будуть також громадян, які опікуються дітьми з інвалідність, є усиновлювачами тощо.
Зокрема йдеться про:
- громадян, на утриманні яких перебувають троє і більше дітей віком до 18 років. При цьому важливо, аби в таких осіб не було заборгованості зі сплати аліментів;
- жінок та чоловіків, які самостійно виховують дитину віком до 18 років. Але за умови, якщо другий з батьків такої дитини помер, позбавлений батьківських прав, визнаний зниклим безвісти або безвісно відсутнім, оголошений померлим, відбуває покарання у місцях позбавлення волі;
- осіб, які виховують дитину до 18 років, а один з батьків вже проходить службу;
- жінок та чоловіків, які є опікунами, піклувальниками, прийомними батьками, батьками-вихователями, що виховують важко хвору дитину, або дитину з інвалідністю;
- жінок та чоловіків, на утриманні яких перебуває повнолітня дитина, яка має інвалідність I чи II групи;
- усиновлювачів, на утриманні яких перебуває дитина, яка до моменту усиновлення була дитиною-сиротою або дитиною, позбавленою батьківського піклування, віком до 18 років;
- опікунів, піклувальників, прийомних батьків, батьків-вихователів, патронатних вихователів, на утриманні яких перебуває дитина-сирота або дитина, позбавлена батьківського піклування, віком до 18 років.
Також від мобілізації звільняються:
- громадяни, які зайняті постійним доглядом за хворою дружиною (чоловіком), дитиною та/або своїми батьками. Також допускається догляд за батьком чи матір’ю дружини/чоловіка, якщо останній помер, або не може доглядати за батьками через стан здоров’я;
- опікун особи, визнаної судом недієздатною;
- громадяни, які мають дружину (чоловіка) з інвалідністю І чи ІІ групи.
Відстрочку на мобілізацію можуть отримати й ті, в кого чоловік чи дружина з інвалідністю ІІІ групи. Крім того, мобілізації не підлягають частина держслужбовців та силовиків:
- керівники міністерств та їхні заступники, керівники державних органів, органів державного управління, юрисдикція яких поширюється на всю територію України;
- народні депутати України;
- судді;
- уповноважений Верховної Ради України з прав людини;
- голова та інші члени Рахункової палати;
- дипломатичні службовці;
- працівники органів військового управління, військових частин Міністерства оборони України, Збройних Сил України, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Національної гвардії України, Державної прикордонної служби України, Управління державної охорони України, апарату Міністерства внутрішніх справ України та експерти установ експертної служби Міністерства внутрішніх справ України;
- держслужбовці, що забезпечують діяльність Президента України, Верховної Ради України та Кабінету Міністрів України (зокрема, які готують висновки до проєктів нормативно-правових актів, а також виконують функції із забезпечення кібербезпеки, кіберзахисту та безпеки інформаційних технологій.
Які зміни чекають на військовослужбовців?
Зміни очікують і на чинних військовослужбовців. Зокрема, тепер звільнитися зі служби можуть військовослужбовці, які:
- мають інвалідність;
- були звільнені з полону;
- були обрані народними депутатами;
- отримали призначення на посаду судді, судді Конституційного Суду України, члена Вищої ради правосуддя, члена Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Голови Служби дисциплінарних інспекторів Вищої ради правосуддя, його заступника, дисциплінарного інспектора Вищої ради правосуддя;
- для осіб вищого офіцерського склад — у зв’язку зі скороченням штатів або проведенням організаційних заходів — у разі неможливості їх використання на службі;
- сімейні обставини (наприклад, для жінок-військовослужбовиць — у зв’язку з вагітністю; по догляду за дитиною тощо).
Зміни стосуватимуться й діючих військовослужбовців
Відпустка під час дії воєнного стану залишається незмінною: основна щорічна (30 днів) та відпустки за сімейними обставинами (до 10 днів). В документі лише прописується, що основна частина щорічної відпустки має становити не менше 15 днів. Додаткові дні відпочинку (але не більше 15-ти) військовослужбовці можуть отримати за знищення ворожої техніки. Крім того, за знищене/захоплене озброєння та техніку противника військовослужбовців забезпечуватимуть додатковою фінансовою винагородою — від 12 112 до 908 400 грн.
У разі підписання першого контракту військовослужбовці можуть отримати:
- право на компенсацію 50% від першого внеску за кредитом по програмі «єОселя»;
- додатково 100 тисяч гривень після першого року військової служби та ще стільки ж після другого;
- протягом трьох місяців з моменту підписання контракту — сертифікат на 150 тисяч гривень на покупку транспортного засобу.
Діючі військовослужбовці та їхні чоловік/дружина матимуть й так звані «кредитні канікули»: їм не нараховуватимуться проценти за користування кредитом, штрафи, пеня (але за винятком кредитів на нерухомість та автомобілі).
Новим законом передбачено й урахування вислуги років для нарахування пенсій. Оборонцям, які перебувають у районах виконання завдань під час дії воєнного стану, для визначення розміру пенсії зараховується 1 місяць служби за 3 місяці проходження служби.
Питання щодо демобілізації та ротацій будуть вирішені протягом восьми місяців й виненсені в окремий законопроєкт.
Одноразова грошова допомога в разі загибелі військовослужбовця не може бути меншою за 15 мільйонів гривень.
Свої в Telegram 
