Рада дозволила звільняти працівників за зв'язки в окупації. За які — не ясно. Що з цим не так?

Верховна Рада проголосувала за законопроєкт №7731, який дозволяє роботодавцям звільняти співробітників за замовчування про зв'язки з людьми, які проживають чи зареєстровані на тимчасово окупованих територіях. Правозахисники вважають, що такий закон створить підстави для утисків, тому вже звернулися до президента Володимира Зеленського з проханням накласти на нього вето. Більше про це Свої розпитали у головної координаторки громадської організації «Донбас SOS» Віолети Артемчук.
Що сталося?
25 квітня парламент проголосував за законопроєкт, який вводить поняття «правил поведінки на підприємстві, в установі, організації» як додаткової складової правил внутрішнього трудового розпорядку.
«Це означає, що на підприємствах критичної інфраструктури в правилах прийому, правилах внутрішнього розпорядку має з’явитися пункт про те, що всі працівники мають повідомити про свої зв’язки з людьми, які або наразі проживають на тимчасово окупованих територіях, або мають реєстрацію на ТОТ — тобто є переселенцями».
Тож у разі підписання закону президентом, всі співробітники підприємств мають повідомити про такі зв’язки роботодавцю, відділу кадрів чи профільному департаменту. Якщо цього не зробити, керівник має право звільнити такого працівника.
«Це нововведення стосується лише підприємств критичної інфраструктури. Щодо інших установ — обов’язку надати інформацію про родичів на окупованих територіях чи реєстрацію там не передбачено, але рекомендовано. Якщо працівник не надасть цю інформацію, його теж можуть звільнити».
Проте, наголошує Віолета, про які саме зв’язки йдеться у законі не уточнюється.
«Не зрозуміло, що мається на увазі: родинні зв’язки, контакти з друзями чи знайомими, або ж листування у соціальних мережах».
Що було?
Проєкт закону з’явився ще у вересні 2022 року. Спочатку депутати пропонували внести до документа додаткові підстави розірвання трудового договору з ініціативи роботодавця за умови «вчинення працівником, який працює на об’єктах державної власності, що мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави та/або об’єктах критичної інфраструктури, проступку, не сумісного з продовженням даної роботи, пов’язаного з його підтримкою держави-агресора».
Однак, при підготовці документа до другого читання його зміст був суттєво змінений. І до законопроєкту додали норму щодо неповідомлення про контакти з людьми в окупації.
Що не так із законом?
Віолетта каже, ухвалення цього закону фактично виділяє переселенців та людей, які мають родичів в окупації, в окрему касту.
«З одного боку держава робить кроки по реінтеграції, з іншого — такими законами робить ці кроки нікчемними».
У зв’язку з цим низка правозахисних організацій звернулися до президента з листом, в якому просять накласти на цей закон вето.
«Ми просимо президента, аби він не підписував його. Адже цей закон стигматизує людей, які або перебувають в окупації, або виїхали, проте мають реєстрацію на ТОТ. І про них доведеться повідомляти, наче про якихось злочинців».
