Пережив бомбардування Маріуполя, смерть мами й депортацію. 11-річний Ілля дав свідчення у Гаазі
Ілля Матвієнко родом з Маріуполя. Початок повномасштабної війни вони з мамою зустріли у рідному місті. Разом виживали в надважких умовах і ховалися від російських обстрілів. Під час одного з них хлопчик та його мати дістали поранень, наступного дня жінка померла. Після окупації району, де вони перебували, російські військові вивезли Іллю до лікарні окупованого Донецька. Його мали передати в російську сім'ю, але його бабуся, яка з 2017 року живе в Ужгороді, змогла забрати хлопчика з Донецька. Незабаром після цього Ілля дав свідчення розслідувачам у Міжнародному кримінальному суді у Гаазі. Його розповідь сприяла видачі ордера на арешт путіна та дитячої омбудсменки рф марії львової-бєлової. Про це Ілля та його бабуся розповіли для DW.
Виживання у блокаді і втрата мами
У Маріуполі Ілля жив з мамою Наталією, яка виховувала його сама. Хлопчик навчався у 3 класі, а у вільний час любив гуляти містом зі своїм дядьком або ходити у кіно.
На другий день повномасштабної війни Ілля з мамою перебралися до центру міста. Спочатку жили у готелі, потім перейшли до бомбосховища. Вони із мамою виживали під постійними ворожими обстрілами, без жодних комунікацій та доступу до продовольств. Одного дня, згадує Ілля, його мати вирішила піти до їхнього будинку на околицю міста, аби забрати залишки продуктів. Там майже все було розбите, проте вони знайшли будинок із неушкодженим підвалом, де була їжа. Ілля й Наталія залишилися там на декілька днів. Потім вирішили піти до сусідів.
«Ми не встигли добігти до сусіда. Неподалік вдарила ракета. Мама впала на лоб», — розповідає Ілля.
Сам же хлопчик отримав серйозне поранення правої ноги. До них прибігла сусідка, яка занесла Іллю та його матір до своєї квартири. Наступного дня, 21 березня, за кілька тижнів до дев'ятого дня народження сина, Наталія померла.
Ілля каже, він не пам'ятає, як померла його мати. Перед смертю він навіть не зміг з нею поговорити.
Від депортації на росію врятувала бабуся
Наступного дня до квартири, де був Ілля, прийшли російські військові. Вони сказали, що буде евакуація і забрали хлопчика з собою.
«Дорога до лікарні в Донецьку була жахливою. Моя поранена нога боліла так сильно, що я навіть не можу це описати», — згадує Ілля.
У донецькій лікарні Іллі прооперували ногу. Там він розповів, що у нього є бабуся в Україні, яка може його забрати. Проте вже за декілька днів Іллі повідомили, що заберуть його до нової родини у Москву.
Ілля згадує, разом із ним у лікарні було багато українських дітей. Мабуть, тому туди часто приїжджали якісь журналісти, аби зняти черговий сюжет. Один з них у соцмережах випадково побачила бабуся Іллі — Олена Матвієнко. Їй вдалося зв’язатися з лікарнею та повідомити, що незабаром вона забере хлопчика.
Олена Матвієнко - бабуся Іллі
Одразу пані Олена рушила до окупованого Донецька. Допомогли організувати повернення Іллі та ще однієї дівчинки український уряд і один з російських бізнесменів. Пані Олена з онуком повернулися в Україну через Туреччину наприкінці квітня 2022 року.
Про цю поїздку жінці не дозволено багато розповідати, аби не ставити під загрозу майбутнє повернення українських дітей.
Свідчив, аби дізналися правду
Одразу після повернення Ілля пройшов курс реабілітації у лікарні Києва. Провідати хлопця приїхав президент Володимир Зеленський.
Зустріч Іллі та президента Володимира Зеленського наприкінці квітня 2022 року
Тоді ж до хлопця звернулася уповноважена президента України з прав дитини та дитячої реабілітації Дар'я Герасимчук з проханням розповісти свою історію слідчим в Гаазі.
Ілля свідчив не лише в Гаазі, він розповідав про пережите представникам ООН, західним політикам, зокрема в США й Німеччині.
Ілля каже, він не вірить у те, що ордер на арешт путіна щось дасть.
«Він ідіот, але, принаймні, він знає, що більше не може нікуди поїхати».
Свої в Telegram 
