Моє майно залишилося в окупації. Як вберегти і що робити — поради юристки Тайї Аврам
Російські загарбники продовжують тиснути на українців, які виїхали з окупації. Тепер зробити це намагаються через житло. За своїми «законами» вони привласнюють нерухомість українців, якщо за таке не сплачують комунальні послуги або ж домівки мають ознаки «безхазяйності». Тому, аби зберегти право власності, деякі люди повертають на окуповані території. Та навіть це, кажуть правозахисники, не гарантує, що майно не відберуть. Про те, що робити людям, нерухомість яких залишилася в окупації та куди звертатися, якщо вам стало відомо про те, що ваше приміщення зайняли невідомі люди, розповіла юристка-аналітикиня громадської організації «Донбас SOS» Тайя Аврам.
Привласнення житла в окупації: чи законно це?
Тайя каже, проблема відбирання житла на тимчасово окупованих територіях є широкомасштабною і системною.
«Почалася вона ще у 2014 році і триває й досі. Проте нині ця проблема загострилася, оскільки окупаційна влада ухвалила так звані закони, за якими майно можуть визнати безхазяйним».
Зокрема, безхазяйним житло можуть визнати, якщо за нього не сплачують комунальні послуги або якщо воно не перереєстроване у тамтешніх реєстрах житла. Таку нерухомість може привласнити окупаційна влада.
«Все це дійсно шокуюче. І на нашу гарячу лінію часто звертаються люди із цією проблемою. Ми бачимо, що вони готові повертатися в окупацію, аби попередити відбирання свого майна».
Проте, наголошує Тайя, їхати на окуповані території правозахисники категорично не рекомендують.
«росія є країною-злочинницею. Вона хоче українські землі, українську власність та наших українських людей. Все це робиться для того, щоб ті, хто залишився в окупації, отримали російське громадянство. А ті, хто виїхали, змогли евакуюватися, поверталися й також ставали громадянами рф. І ці нав’язування, тиск — все це порушення міжнародного права».
Йдеться про порушення Женевської конвенції, Європейської конвенції з прав людини. І це, каже Тайя, є воєнним злочином за Римським статутом Міжнародного кримінального суду.
«Україна ж дотримується міжнародного права, і у своєму законодавстві також захищає власність на тимчасово окупованій території. Про це нам говорить Конституція України і закон про правовий режим на ТОТ України, а головне — Кримінальний кодекс».
Тому, наголошує юристка, що б не робила так звана окупаційна влада, які б рішення вона не приймала, для України всі вони не матимуть юридичної сили.
Чи варто їхати на окуповані території, аби оформити документи на майно за стандартами рф?
Поїздки на тимчасово окуповані території не заборонені. І, як зазначає Тайя, їхня організація стикалася з випадками, коли люди були не лише готовими рушити на ТОТ, а й дійсно їхали. Проте тут, наголошує юристка, треба враховувати деякі нюанси, бо наявні істотні ризики щодо життя та здоров’я всіх осіб, які планують повертатися в окупацію.
«Для громадян України в’їзд на ТОТ можливий лише через територію рф й лише через один прикордонний пункт у аеропорті у Москві. В тій митній зоні люди проводять по декілька діб, аби пройти фільтрацію. Під час неї перевіряють всі електронні носії — телефони, флешки, ноутбуки, планшети, передивляються особисті речі, які потім можуть навіть не віддати. Можуть навіть забрати український паспорт».
Фільтрацію зазвичай проходить лише половина, а іноді навіть менше з тих, хто їде на окуповану територію. Є випадки, коли людина не лише не пройшла фільтрацію, а й була депортована і отримали заборону на в’їзд на територію росії на декілька десятків років.
«Навіть якщо вдасться пройти фільтрацію в аеропорту, це зовсім не вбереже від інших істотних ризиків. Кожна людина, яка заїжджає в росію, а потім їде на тимчасово окуповану територію, потенційно отримує шанс стати цивільним заручником й разом з цим з’являється імовірність незаконного утримання, ув’язнення, катувань, звинувачення у шпигунстві, співпраці з правоохоронними органами».
Тому правозахисники радять утриматися від поїздок на окуповані території заради збереження майна.
Як можна захистити своє майно в окупації, перебуваючи в України?
Перше, що треба зробити — почати слідкувати, що відбувається з вашим майном.
«Заведіть блокнот чи документ на електронному носії та записуйте туди всю відому вам інформацію та свідчення того, що у вас відбирають житло».
Тайя каже, всі ці докази потім знадобляться, аби довести факт порушення права власності на нерухоме майно.
«Але коли ви збираєте всі ці дані, потрібно убезпечити себе та осіб, які вам допомагають, бо цілком очевидно, що такі дані можуть допомагати збирати люди, які залишилися в окупації».
Крім того, каже Тайя, важливо перевірити дані про право власності в українському реєстрі речових прав на нерухоме майно.
«Раніше право власності оформлювалося у паперовому вигляді. А після 2013 року — стало вноситися до електронного реєстру. Якщо у цьому реєстрі не буде зазначене ваше право на майно, це не позбавляє вас права на власність і ви все ще залишаєтеся власником. Але за умови, що у вас є паперові документи».
Також важливо звернутися до правоохоронних органів України — до найближчого відділення поліції чи прокуратури. Зробити це можна як особисто, так і телефоном.
«Ви маєте подати заявку про те, що було вчинене кримінальне правопорушення за статтею 438 Кримінального кодексу України. Ця стаття про порушення законів та звичаїв війни».
Додатково можна звернутися до Міжнародних судів. Але тут, каже Тайя, потрібно бути обережними.
«Справа в тому, що деякі з цих органів можуть ухвалити рішення, яке має рекомендаційний характер. Тобто воно буде не обов'язковим до виконання. А ще для того, щоб звернутися до того чи іншого органу, треба вичерпати всі національні судові засоби. Тому перш ніж звертатися до будь-якого міжнародного суду, краще звернутися до кваліфікованого юриста, який зможе пояснити, як краще вчинити, аби справа не залишилася в рамках рекомендацій».
У житлі в окупації оселилися не знайомі: що робити?
Якщо окупанти самовільно заселилися у ваш будинок — це той самий воєнний злочин за статтею 438 Кримінального кодексу України.
«В такому випадку так само треба збирати дані про те, що відбувається із житлом та хто там оселився. Це можуть бути будь-які документи, фотографії, вирізки з медіа. Після цього потрібно звернутися до поліції чи прокуратури».
Зробити це може як сам потерпілий (власник), так і його близькі, знайомі чи звичайні свідки.
«Про воєнні злочини можна повідомляти будь-коли. Тому коли саме зайняли ваше житло — вчора чи 5 років тому — не має значення. Важливо повідомити про це в будь-який час».
Однак варто пам'ятати — допоки територія знаходиться під окупацією, виселити нових «мешканців» із помешкання неможливо.
«Бо ми не маємо доступу до цієї території. Тому треба дочекатися, коли вона буде деокупована. У випадку, коли навіть після звільнення у вашому житлі залишається хтось проживати, ваше право на власність залишається за вами».
Якщо після деокупації ви з’ясували, що у вашій оселі проживають інші люди, потрібно також звертатися до правоохоронних органів.
Чи варто сплачувати за комунальні послуги на тимчасово окупованих територіях?
Тайя наголошує — те, що робить росія із житлом українців — злочин. А вимога про сплати за комунальні послуги — маніпуляція, аби люди поверталися назад. Бо оплатити послуги можна лише в окупації.
«Немає жодної гарантії, що навіть у разі сплати за комунальні послуги росія не відбере житло. Я хочу нагадати — як в Україні всі кошти, які ми сплачуємо, йдуть на захист від росії, так і в росії всі сплачені кошти йдуть на те, щоб атакувати Україну».
Житло знаходиться в окупації. Чи можна внести відомості про право власності до українського реєстру?
До 2013 року реєстрація майна відбувалася у паперовому вигляді й зберігалася у архівах БТІ. Нині вся інформація — у електронному вигляді. Всі операції, які відбуваються з майном (купівля, продаж, дарування, спадкування), фіксуються у реєстрі.
«Якщо у вас на руках паперові документи, право власності все одно залишається за вами. Проте провести всі операції з майном, якщо воно не зазначене у реєстрі, ви не зможете».
Для того, щоб все це виправити, реєстратор (нотаріус) має перевірити факт права власності.
«Він має звернутися до архівів БТІ. Але коли ми говоримо про тимчасово окуповані або прифронтові території, там архіви або недоступні, або навіть знищені. Тому люди можуть отримати відмову у відповідній реєстрації».
В такому випадку вирішити питання можна у судовому порядку.
Допомогти у цьому можуть юристи різних громадських організації та ініціатив, зокрема «Донбас SOS».
Звернутися до них можна за номером гарячої лінії: 0 (800) 309 110 або ж написати у Viber, Telegram, Whatsapp за номером: (093) 500 69 18.
Немає даних в реєстрі, а паперові документи на право власності втрачені. Що робити?
З кожним таким випадком, наголошує Тайя, треба розбиратися окремо. Юристи можуть знайти зачіпки та допомоги підтвердити факт права на власність. Такими доказами, наприклад, можуть стати ксерокопії документів.
Чи буде законним продаж майна в окупації?
Цей продаж буде законним, якщо він був здійснений на підконтрольній українському уряду території.
«Якщо операції з купівлі-продажу відбувалися на окупованих територіях, такі операції для України будуть незаконними, документи не будуть визнаватися. Право власності зберігатиметься за тими, хто матиме український документ».
Тому якщо ви плануєте продати нерухомість або вступити у право власності, потрібно звертатися до українських реєстраторів.
Свої в Telegram 
