Ми нікого не залишили на вулиці. Як мирноградські зооволонтери рятують тварин зі всієї Донеччини

Майже кожен ранок починається з нового мешканця
Саме завдяки небайдужості Олександра Біличенка в Мирнограді 10 років тому з’явився перший притулок для безхатніх тварин. Мешканець Мирнограду, приватний підприємець побудував перші вольєри для собак, що просто бродили неподалік його будинку. На свої гроші почав годувати їх.
Олександр Біличенко
«Майже кожен ранок починається з нового мешканця притулку. Люди проносять, приводять, залишають прив’язаними нещасних собак. Особливо багато їх стало, коли у 2022 році почалась повномасштабна війна. Всі виїжджали, а собак просто кидали поруч з притулком. Деякі, їх всього 5 людей, висилали кошти на утримання своїх собак, але всіх інших, а їх сьогодні 167 — доводиться утримувати за власні гроші і ту допомогу, що надають люди. Її розмір, на жаль, незначний».
Та нагодувати тварин — тільки половина справи. Дуже багато зусиль, часу, а головне — ресурсів, забирає утримання такої кількості тварин. Олександр Біличенко сам будує вольєри, чистить їх, лікує собак. Одна хвора тварина може заразити весь притулок. Ентерит — біда всіх цуценят. Їх виходжують в окремих вольєрах. Ставши дорослими, собаки залишаються в притулку. Дуже рідко, коли когось люди забирають до себе додому. Годувати тварин допомагають підприємці.
Щодня собак годують м'ясом. З цим допомагають місцеві підприємці
«Дякуючи АПК-інвест у нас постійно є м'ясо, собаки точно не голодні. Раз на тиждень привожу з м’ясокомбінату по причепу м’ясних відходів. А ось з ліками, щепленням складніше. Ми постійно намагаємось проводити збори, але багато грошей залучити не вдається. Людям шкода тварин, але так, щоб допомагати постійно, ніхто не може та й не хоче».
Кукла чекає на вечерю. Вона живе в прихистку Олександра Біличенка вже декілька років
Прихистку потрібна морозильна камера. Ті, що придбав Олександр Біличенко, не витримали перепадів напруги в мережі при постійних відключеннях електрики. Для нової камери потрібні гроші.
Територія прихистку, що починалась з декількох вольєрів виросла до величезного містечка, де у кожного собаки в очах біль і надія, що тут вже не зрадять і, може, ще й встигнуть погладити та сказати, що ти найкращий.
«Після кожного обстрілу на ранок розбиті вольєри, собаки ж не розуміють, що відбувається і хочуть кудись сховатися. Тому і намагаються вибратися з кліток. Коли прильоти, я думаю про дружину та про собак. Всім їм потрібні заспокійливі. Життя в Мирнограді зараз таке — важке».
Білка живе в прихистку 8 років. Вона глухоніма
Якщо ви хочете і можете і підтримати притулок у Мирнограді, то зробіть це.
Реквізити для допомоги тваринам, якими опікується Олександр Біличенко:
Все робимо в прихистку самі
У прихистки підкидують хворих собак з ВІЛ та лейкозами. Лікування — це величезні гроші. Зооволонтерка Наталія Петрова намагається врятувати всіх собак, яких бачить на вулиці. Вона опікується не однією сотнею безхатніх тварин. Лікує, годує, займається, любить. На території, яку облаштував Олександр Біличенко, у неї є вольєри з собаками, яких вона сама підібрала на вулиці та вилікувала. Є і окрема територія, де Наталія утримує тварин.
Наталія Петрова
«Вісім років тому все це почалось і ось так я не можу зупинитися досі. А взагалі, я приватна підприємниця, що займалась салоном краси в Мирнограді. А зараз лікую, годую, рятую всіх собак і котів. Катастрофічно не вистачає грошей на ліки. Всі собаки та коти, яких забираю з вулиці, хворіють. Всі ліки дороговартісні. Завжди радію фінансовій допомозі».
Наталія активно розповідає про свій прихисток в соцмережах, це дає можливість збирати якісь кошти на утримання тварин. Кожен день Наталія когось везе в клініку. Добре, що одна ще працює в Мирнограді. Тут постійний натовп клієнтів. Ветеринари допомагають, іноді лікують безкоштовно, іноді дають ліки в борг. Утримання такої кількості хворих тварин потребує постійного догляду.
Собаку готують до операції
«Ми все робимо в прихистку самі. Всі собаки проліковані, провакциновані, нагодовані. Всім вистачає любові. У мене 280 собак і котів. Продовжую рятувати хворих, покинутих, безхатніх. Дивують люди, що при евакуації не знаходять з собою місця, аби забрати кота або собаку. Люди, хіба ж ви люди після такого? Ось останній випадок: подзвонили і кажуть, що вже тиждень сидить висловуха кішка біля дверей своєї квартири в зруйнованій дев'ятиповерхівці. Господарі поїхали і залишили її саму. Я не знаю, як так можна».
Підтримати тварин, якими опікується Наталія Петрова, можна, зробивши донат на картки:
- Ощадбанк 5167 8031 1667 0857;
- Монобанк 5375 4141 1066 4181.
Виїжджати, звісно, не хочеться. Але скоріш за все доведеться
Світлана Остапкова — відома в Україні зооволонтерка. Вона активно веде соцмережі про свій прихисток. Він розташований у такому місці, що й не кожен може до нього дістатися. Але його знаходять і теж підкидують собак. У Світлани багато собак-спинальників.
Світлана Остапкова
Впізнаваність Світлани Остапкової з одного боку допомагає — у тварин завжди є волонтерська підтримка в вигляді кормів та ліків. З іншого боку, саме до Світлани постійно привозять собак із зони бойових дій.
«Ось тільки вчора Денис Христов «Голландець» привіз мені чотирьох вівчарок та сімох дорослих котів з кошенятами. 304 собаки та 54 кота. Це на сьогодні така кількість моїх підопічних. Що таке тварина, яку евакуювали з міста, де йде війна? Це хвора істота, яка всього боїться, буде жити на антидепресантах і яка не може знаходиться поруч з іншими тваринами».
Світлана опікується хвостиками. Багато у її притулку тих, хто опинився у зоні бойових дій
Собак настільки багато, що не вистачає місця на подвір’ї двох будинків, які Світлана придбала спеціально для безхатніх тварин. Тому частину собак вона теж розмістила на території прихистку Олександра Біличенка.
Світлана щодня шукає місце для переїзду. Ще минулого року в Мирнограді вона планувала придбати одну з промислових будівель, на території якої хотіла побудувати великий прихисток з лікарнею для тварин. Зробили перший внесок. Але російська ракета зруйнувала й цю будівлю і ті, що поруч. Зараз грошей для придбання якогось будинку з великою територією для прихистку за межами Донеччини просто немає.
Поки Світлана у пошуку місця, куди з часом евакує тварин з притулку у Мирнограді
«Виїжджати, звісно, не хочеться. Але скоріш за все прийдеться. Я хочу вивезти собак з інвалідністю і хочу, щоб з ними поїхала робітниця Лариса. На новому місці вона буде за ними доглядати. А я буду залишатися в місті. У мене доволі багато адрес, за якими я годую безхатніх тварин. Це просто сказати: виїхати. Мені навіть страшно думати, як я зможу це організувати. Мені потрібно, мабуть, п'ять великих вантажівок, аби перевезти хоча б частину. Вольєри, будки, клітки. Собаки, коти.
Лариса, робітниця прихистку Світлани Остапкової
Але головне — знайти місце, куди все вивезти. Хочу знайти місце для прихистку в Дніпропетровській області. Те, що бачу коштує величезну купу грошей. 4 000 000 гривень — сума, яку я ніколи не зможу зібрати», — каже Світлана Остапкова.
Вже під час повномасштабного вторгнення Світлана Остапкова запрошувала ветеринарів, які проводили впродовж декількох днів безкоштовну стерилізацію тварин. Але суттєво на кількість безхатченків це не вплинуло. Проте мирноградські зооволонтери дуже вдячні волонтерам-ветеринарам за допомогу.
Реквізити для допомоги тваринам, якими опікується Світлана Остапкова:
- Приватбанк 5168 7554 3391 5689;
- Монобанк 5375 4141 2368 2220;
- PayPal : [email protected]
- Банка️ : https://send.monobank.ua/jar/VeXmdXKhZ
Олександр Біличенко, Наталія Петрова та Світлана Остапкова намагають у Мирнограді врятувати собак всієї західної частини Донеччини. Їм багато чого не вистачає: грошей на ліки для тварин, на будівельні матеріали для ремонту зруйнованих вольєрів та будування нових. Нещодавно проводили збір на купівлю тари для води. Для такої кількості тварин її потрібно багато. А воду до прихистку можна тільки привезти зі свердловин. Втім, навіть у таких умовах ні у Світлани, ні у Наталії, ні у Олександра і думки немає, щоб покинути своїх собак. Ці люди не зрадять тих, кого врятували. Проте життя в Мирнограді стає все небезпечнішим, і всі розуміють, що далі може бути значно гірше.
Зооволонтери кажуть, що такій кількості тварин не будуть раді ніде. Сусідство з собаками не подобається мешканцям будь-якого населеного пункту. Згадують, що покровчанка Дар’я Корх спочатку вивезла прихисток, а потім повернулась додому.
Мирноградським тваринам можна допомогти, перерахувавши гроші на будь-який рахунок волонтерів. Тут будуть раді будь-яким коштам. В умовах постійних прильотів, руху фронту троє мирноградських зооволонтерів разом допомагають майже 1000 тваринам. Жодну собаку або кицю ніхто з них не залишив без своєї допомоги та любові.

