Волонтери Спілки “Поруч” створюють дитячі центри. Два будуть на сході — у Краматорську і Дружківці
Початок роботи фонду
У перші тижні війни, коли російська армія намагалася оточити Київ, подружжя допомагало літнім мешканцям столиці, розвозячи їжу та ліки. А зі звільненням Київщини Русана та Богдан почали возити допомогу в Макарівську громаду.
«Ми самі з Авдіївки, тож у нашому житті війна була ще з 2014 року. Коли у 2022 році ми застали війну в Києві, то вирішили, що ми повинні зробити свій внесок у допомогу тим, хто її потребує», — згадує Русана.
Саме допомога звільненому Макарову стала для Спілки «Поруч» першим важливим досвідом такої місії. Тоді Русана та Богдан, дізнавшись про звільнення міста, просто навантажили своє авто усім, що в них було, й виїхали в на той час ще не розміноване місто. Привезеної допомоги виявилось недостатньо, тож волонтери зрозуміли, що до наступної місії мають підготуватися краще, зібравши перелік потреб у місцевих.
«Гуманітарні місії — це саме той проєкт, який ми хотіли реалізовувати з перших днів повномасштабного вторгнення. Але тоді виїхати з Києва на Донеччину було майже неможливо, тож ми цілими днями моніторили новини й чекали моменту, коли зможемо повезти допомогу на батьківщину.
Як тільки дорога на Донеччину звільнилася, ми одразу туди поїхали. В організації перших місій нам допомогло те, що під час роботи в Донецькій області мій чоловік працював у банківській сфері й щомісяця мусив об’їжджати всі відділення банків у області протягом восьми років.
Тож коли ми вирішили їхати на Донеччину, ми з чоловіком почали телефонувати в кожне місто, де у нас залишались знайомі. Так ми почали збирати переліки всіх дійсно необхідних потреб, вибудовувати маршрути й виконувати гуманітарні місії», — розповідає волонтерка про підготовку до перших місій на Донеччину.
З часом, оскільки допомога Русани та Богдана стала регулярною, у містах, яким вони допомагали, сформувалися осередки знайомих їм волонтерів. Тепер їхній фонд має представництва у Краматорську та Херсоні, а також осередки однодумців в інших містах Сходу.
Які проєкти встиг реалізувати фонд
Окрім гуманітарних місій на Схід і Південь, волонтерська спілка «Поруч» за понад два роки свого існування змогла втілити декілька ініціатив.
Остання — на Донеччини облаштували 100 годівничок для безпритульних тварин. Проблему з цим помітили під час численних гуманітарних місій, тож вирішили створити свою модель годівнички, в якій би не псувався корм, а тварини могли з неї вільно їсти. Гроші на виготовлення і встановлення годівничок фонд отримав від благодійників, і вже цієї весни тварини почали регулярно харчуватися кормом.
Зараз Волонтерська спілка «Поруч» спільно з Samaritan's Purse щомісяця передає своїм прифронтовим філіям 20 тонн продуктових наборів. Тож 2000 людей отримують по 10-кілограмовому пакунку з продовольством. Також щомісяця благодійники знаходять можливість передати від 100 до 500 гігієнічних наборів.
Загалом, тільки за 2023 рік благодійний фонд зібрав майже 3,5 мільйона гривень донатами та розподілив гуманітарної допомоги на 95 мільйонів гривень. Впоратись із таким обсягом ресурсів Русані та Богдану допомагає ціла команда людей, зокрема й бухгалтер. На переконання Русани, це дуже важливо для стабільної роботи Фонду:
«Я хочу порекомендувати усім волонтерам найняти до своєї благодійної організації бухгалтера. Тому що така людина повинна бути в будь-якій організації, яка має справу з фінансами, не залежно від того, чи ти волонтер, чи благодійний фонд, чи громадська організація. Бухгалтер — це твої звіти, твоя безпека і твоя довіра. Не варто сподіватись, що не маючи такої людини й просто викладаючи чеки у сторіз, до тебе не прийде податкова. Бо це обов’язково станеться, і тоді наявність річних звітів буде набагато кориснішою за фотографії чеків. Навіть якщо ви просто закриваєте потреби військових».
Як підтримка переселенців надихнула Фонд на допомогу дітям Сходу
Ще влітку 2022 року Волонтерська спілка «Поруч» почала допомагати переселенцям у Києві. Благодійний фонд почав закривати їхні потреби, допомагаючи прибулим у столицю не лише їжею, а й кухонними приборами, постіллю та іншими речами, необхідними для життя.
Однак дуже швидко волонтери виявили ще одну проблему: переселенці не могли адаптуватися в новому місті без роботи, а працевлаштуватися часто не могли, тому що не мали, на кого залишити дітей.
Саме тому благодійники вирішили створити дитячий простір, куди можна привести дитину й залишити її в безпеці на деякий час, поки дорослі проходитимуть співбесіди або просто відпочиватимуть. Ця ідея спрацювала, і до волонтерського штабу почали приводити багато дітей, для яких знайшли викладачів малювання, вокалу і танців.
Зараз Волонтерська спілка «Поруч» має у Києві дві філії на лівому і правому березі, де діти відвідують не лише гуртки, а й профорієнтаційні курси — для переселенців це безкоштовно. Паралельно увесь цей час Русана і Богдан продовжували їздити на Донеччину, де залишається багато дітей.
«Причин, через які родини з дітьми залишаються на прифронтових територіях, безліч. Ми, як благодійний фонд, не можемо ніяк на це вплинути. В зоні бойових дій через небезпеку не працюють школи, садочки та гуртки, тож у тамтешніх дітей недостатньо соціалізації. В нас виростає покоління, яке дуже мало спілкується з однолітками. Саме тому ми й вирішили, що було б дуже круто відкрити такі дитячі центри, як наш, у зоні бойових дій. Водночас важливо, щоб вони були безпечними, тож ми почали шукати приміщення, де це можна втілити, та людей, які готові попіклуватися про дітей», — розповідає про новий проєкт Русана.
Скільки коштує відкрити дитячий центр у прифронтовому місті
Поки що Фонд зупинився на чотирьох локаціях: Павлоград, де дуже багато переселенців з Донеччини, Дружківка, Краматорськ та Ізюм. Станом на липень 2024 року Волонтерська спілка «Поруч» вже завершила ремонт у дитячому центрі в Ізюмі, почала ремонт у в Павлограді та готується оголосити про збір коштів на простір у Краматорську. А ось на простір у Дружківці благодійники завдяки партнерам змогли зібрати 500 тисяч гривень усього за три дні.
«Ми змогли закрити цей збір завдяки допомозі наших партнерів MSI Gaming Ukraine, з якими ми співпрацюємо від початку повномасштабного вторгнення. Ще тоді вони купили для нас волонтерську автівку, на якій ми досі їздимо в гуманітарні місії та дали гроші на відновлення 11 будинків у Макарові, а минулоріч вони допомогли обладнати 36 бомбосховищ генераторами, зарядними станціями та буржуйками.
Їхня команда — це приклад залучених до благодійності людей. Цей збір міг би тривати ще рік або пів року, але MSI, які часом їздять із нами в гуманітарні місії, мали щире бажання допомогти і знайшли можливість, як це зробити максимально ефективно. Саме це й означає бути залученими в благодійність — не просто “шерити” чиюсь банку, а придумати, як зацікавити свою аудиторію допомогти волонтерам», — ділиться Русана.
Щоб назбирати пів мільйона гривень, компанія влаштувала розіграш ігрового комп’ютера, гарнітури та 4К-монітора серед своїх підписників, і щоденно нагадували про нього у своїх соцмережах. Такий успішний збір MSI Gaming Ukraine влаштовує вже не вперше, тож Русана справедливо зазначає, що на цю компанію можна рівнятися в питаннях фандрейзингу.
Втім, зібрані пів мільйона гривень є лише першим кроком для забезпечення роботи дитячого простору в Дружківці. Загалом же витрати на утримання одного дитячого центру коливатимуться, за словами Русани, від 650 до 800 тисяч гривень. Ці гроші підуть на оренду приміщення, оплату комунальних послуг, зарплати викладачам та інші супутні витрати. Детальніше з ними можна ознайомитись в документі, який перед початком збору опублікували в Спілці «Поруч».
Благодійники усвідомлюють, що Дружківка знаходиться в безпосередній близькості до фронту й ризики, які з цим пов’язані. Втім, станом на сьогодні робота з відкриття безпечного дитячого простору в місті йде за планом. А у випадку, якщо в Дружківці стане занадто небезпечно перебувати цивільним, Русана разом зі своєю командою покладається на те, що зможуть забрати всі речі дитячого простору і відкрити його в іншому місці.
Свої в Telegram 
