У Лиманській громаді залишається близько 9 тисяч місцевих. Третій рік вони живуть у підвалах

Як місцеві живуть у Лимані зараз
Після деокупації міста в нього змогли повернути світло, тож зараз у Лимані реально заряджати телефони та знімати гроші у банкоматах. Щоправда, магазини працюють лише до 13:00, бо саме після обіду Росія найчастіше обстрілює місто. Ліки в Лиман привозять виключно волонтери та представники адміністрації.
«У нас на лінії зіткнення світло не вимикають. І навіть вода є літом, тільки зимою немає. Живемо тут, як в Конча-Заспі: сьогодні роздавали гуманітарку — а я і не глянула, що там», — розповідає 64-річна Любов.
Більшість із тих, хто нині залишається у Лимані — пенсіонери. Понад місяць тому, 6 червня, військова адміністрація оголосила про обов'язкову евакуацію родин із дітьми. Літні люди, що залишаються в місті, підтримують це.
«Молодь виїздить, тому що їм тут робити нічого. Я і своїм дітям порадила виїхати, поки є така можливість, тому що тут нічого не буде. У наших дітей є внучата... Уявіть: будуть лупити (по місту), і як це вплине на їхню психіку? Звичайно, дітей треба вивозити».
Зараз у Лиманській громаді залишається близько 9 тисяч мешканців. А машина волонтера Юрія, що привезла місцевим допомогу, розрахована на 50–60 місцевих. Втім, гуманітарна ситуація в громаді поки що далека від критичної.
«Це ми тут, чокнуті на всю голову. (Рідні) питають мене, чого ти чекаєш? А я нічого не чекаю, я просто вдома, розумієте? Мені просто хочеться, щоб не "гупало", і я могла залишатися вдома. Хоча вже третій рік я змушена жити в підвалі...», — розповідає Любов із гіркотою.
Життя у підвалах будинків — одна із типових реалій теперішнього Лиману. Багато людей втратили своє житло через російські обстріли, і після цього переносять усі свої пожитки в підвальні приміщення. Тут вони облаштовують собі кімнати, місця для сну, рукомийники та інші необхідні для життя зручності.
Одна із жительок підвалу погоджується показати своє зруйноване житло. Вона жила у п'ятиповерховому будинку, верхні поверхи якого повністю вигоріли через один із прильотів.
Через це жінка змогла врятувати дуже небагато свого майна. Серед збереженого — фото її дітей. Її син у 2014 році пішов добровольцем у армію і брав участь у звільненні Донеччини. На жаль, обороняючи країну, він загинув.
У Збройних Силах служить також і син іншої мешканки підвалу Ніни. Її невістка разом із родиною живуть у Дніпрі, тож Ніна запевняє, що зможе у будь-який момент поїхати туди, якщо у Лимані стане нестерпно перебувати.
«Я не можу поїхати. Куди мені їхати, якщо тут — усе твоє майно? Звичайно, (влада і волонтери) нагадують про евакуацію, запрошуючи нас виїхати. Але куди ми поїдемо? Я вважаю, що коли вже ви пропонуєте евакуацію, то надайте, будь ласка, кімнату, в якій я зможу жити. А якщо мене поселять у гуртожиток, де є хворі люди або доведеться стояти у черзі в туалет... а потім, я знаю: пожив місяць-два — і маєш шукати собі своє житло. А що я можу знайти зі своєю пенсією?» — каже Ніна.
Як евакуюватись з Лиману
Лиман деокупували майже два роки тому. Та останні місяці російські окупанти все частіше обстрілюють місто, намагаючись просуватися, аби знову захопити місто. Тому залишатися там не надто безпечно.
Щоб врятувати свою родину від постійних обстрілів та безкоштовно виїхати до безпечного регіону необхідно залишити заявку за телефонами:
- (098) 890 33 18;
- (066)285 62 90.
Для евакуації тяжко хворих і осіб з інвалідністю звертайтесь за телефонами:
- 0 (800) 332 61 44;
- (099) 710 48 72;
- (099) 311 53 14;
- (096) 108 60 48.
