Квіти замість окопів. Чому у містах за 10 км від лінії фронту все ще займаються благоустроєм?

Мирноград — місто на Донеччині, що за кілька кілометрів від лінії зіткнення. Тут кожна ніч супроводжується вибухами. А кожен ранок починається із оновлень мапи від Deep State про просування ворога. От-от і місто може стати театром бойових дій. Чи вдасться цього уникнути? Мало хто з мешканців Донеччини у це вірить. Хоча, напевно, є люди, які сподіваються, що чергова фортеця цієї російсько-української війни, Мирноград, не буде окупований.
Тут квітнуть троянди, а квітникарі щоранку пораються на клумбах. Комунальники вивозять за графіком сміття і навіть готують місто до зими. Не всім подобається, що міста на лінії фронту обирають саме таке життя. Але чому для містян так важливо мати ці троянди і цю ілюзію мирного життя? З’ясовуємо у цьому матеріалі для Свої.
Не буде цих людей — у місті нічого не буде
Навесні 2022 року, коли в місті було тихо і про війну тут знали тільки з новин, Мирноград, як і майже вся Донеччина, був порожній. Зараз, коли ворог проходить по кілометру за добу, місто продовжує жити. Тут працюють магазини, банки, пошта, лікарня. Вчасно виходять на роботу і ті, чиє завдання стежити за благоустроєм міста.
"У Мирнограді не більше 80 комунальників. Кожен з них, окрім своїх звичних обов’язків, постійно задіяний на ліквідації наслідків обстрілів. Не буде цих людей, в місті нічого не буде: все буде стояти зруйнованим, зіпсованим, у смітті, — каже начальник Мирноградського багатогалузевого об’єднання комунальних господарств Роман Грязон. — Постійно хтось з них звільняється і виїжджає з міста. Рук катастрофічно не вистачає".
Мирноград
У місті 30 тисяч троянд, для порівняння в Покровську на 10 тисяч менше. Ніколи мирноградці не вважали своє місто таким красивим, зручним для життя та привабливим для кожного, як під загрозою його руйнування і окупації. Та сумніви посіяло відео, у якому військовий дивується, що у містах за 20 кілометрів від фронту пораються з квітами замість того, щоб рити окопи.
Мирноградські троянди
"Цю картинку ми бачили у Авдіївці, у Бахмуті, тепер у Покровську. За 20 км вже ворог і замість того, щоб на цих клумбах копати окопи, вони висаджують квіти. По факту, як на мене, це списування коштів. Замість того, щоб купувати дрони вони висаджують", — зазначив військовий Андрій Серган.
На жаль, у автора відео ми знайти його не змогли, але воно дуже швидко розлетілося соцмережами.
І для покровчан, і для мирноградців ця думка стала як ковток свіжого повітря, трансформувавшись у звичайні розмови про зраду та нецільове витрачання коштів на квіти. Хоча всі розуміють, що у разі бойових дій у самому місті, окопами стане вже кожен будинок Мирнограду.
При цьому Харковом, який живе під обстрілами, але з квітучими трояндами та чистими вулицями, пишається вся країна. Це місто незламних людей, які стійко вірять в ЗСУ. Про Мирноград та Покровськ так не кажуть. Спілкуюсь про це з Наталією Хоріною, майстринею мирноградської дільниці озеленення.
"Ми бачили це відео, де кажуть, що ми тут відмиваємо гроші, а маємо копати окопи. Ми це сприйняли, як образу. Ми відмиваємо гроші? Як? Нехай мені про це скажуть! По-перше, фінансування з бюджету моєї дільниці — це тільки гроші на зарплату дев'ятьом працівникам. Всі вони отримують мінімальну зарплатню — 6200.
Наталія Хоріна і мирноградські озеленювачі
Працюють у мене переселенці, наприклад, з Авдіївки. Є в дільниці мирноградські жіночки, в яких чоловіки служать в лавах ЗСУ. Ми не купуємо квіти або інші рослини і навіть інвентар. Ми нічого не саджаємо, а лише підтримуємо ті квіти, що висаджені в місті раніше. І це в ті дні, коли не ліквідовуємо наслідки обстрілів. Ми працюємо, сплачуємо податки. Це наш вклад в економіку країни. А ще додайте від нашої бригади: ми віримо в ЗСУ і хочемо зберегти те, що від нас залежить для мирного життя!"
У Мирнограді доглядають за квітниками
Як мешканка Мирнограда розумію Наталю — квіти на клумбах, працюючий бізнес, який вже припиняв роботу у 2022-му, щоб потім знов її розпочати, це така ілюзія безпеки для містян. Все працює, гроші на зарплату комунальникам є, отже й шанс на те, що все буде добре, все ще є? Щоправда, як може бути добре в місті, до якого ворогу на момент написання статті менше 10 кілометрів, ніхто не може чітко сформулювати.
До речі, той військовий, що дав пораду рити окопи замість троянд, в наступному відео сказав, що такої квітучої краси він не бачив ніде. І додав, що треба боротися за Покровськ, і так розуміємо за всі інші населені пункти поруч з ним.
Бути готовим виїхати в будь-який момент
Зараз мирноградцям, і мені у тому числі, залишається самим якось укладати в своїй голові розуміння біди, яка невідворотно рухається в наш бік. Кожен має визначити для себе той час Х, коли в місті вже неможливо буде залишатися. Чи настане той час, коли всім мирноградцям скажуть — все, залишатися тут не можна? Запитуємо про це у в.о. начальника Мирноградської МВА Юрія Третяка.

"Зараз ще можна вивезти якесь майно. Знаходьте місця і вивозьте його туди. Якщо самі поки будете в місті, залиште в своєму будинку той мінімум, що потрібен тільки на зараз. І будьте готові виїхати в будь-який момент. Ситуація може загостритися швидко. Все цінне майно і архіви організацій з міста продовжують вивозити", — пояснює він.
З 5 серпня 2024 року в Мирнограді оголосили обов'язкову евакуацію дітей. Виїжджає і бізнес. Кажуть, що зараз демонтують і банкомати. Евакуація була і раніше. Про це були постійні оголошення. Але зараз весь Мирноград почав активно не просто збиратися, а виїжджати. Місцеві кажуть, замовити вантажний автомобіль, який забере майно мирноградців, якщо хтось надумав про евакуацію тільки зараз, можно вже тільки на початок вересня. Вантажівка з Мирнограду до Київської області довезе майно за 22 000 гривень. Сума з урахуванням роботи вантажників і доставки до місця призначення.
При цьому частина мирноградців продовжує працювати десь у місті або у Покровську, бо, як не крути, на новому місці знайти роботу не так і просто. Такі люди намагаються орендувати житло десь поруч із Мирноградом. Покровськ, Добропілля, Білозерське, Білецьке та села поруч уже практично не можуть потішити охочих орендувати квартиру або будинок пропозиціями. Важко знайти житло і у першому від Донеччини місті Дніпропетровської області — Першотравенську. Тут ніколи не було такого попиту на орендоване житло, як є зараз. Від Першотравенська до Мирнограду 80 кілометрів, за нинішніми мірками — це майже поруч із домом та роботою і далеко від фронту.
У сприйнятті решти країни Дніпро, Запоріжжя, Харків — це прифронтові міста, проте доля таких населених пунктів як Мирноград, Новогродівка, Селидове, Гродівка — це чергова лінія оборони на Донеччині, що стримує просування ворога в інші області України.
Майже в кожному місті України є зруйновані будинки, об'єкти інфраструктури, і тільки Донеччина стирається з обличчя України повністю. Всі, хто за ці два роки побував у Бахмуті або Авдіївці, кажуть, що повне знищення цих міст так і починалося, як зараз це відбувається в Мирнограді: спочатку всі школи, садочки, промислові підприємства, потім приватний сектор і далі — багатоквартирні будинки. І я думаю, що доглянуті цього літа троянди ще і наступного року квітнутимуть, не одразу ж всі вони перетворюються у шипшину... Тільки мирноградці цього вже не побачать.



