Це унікальна та зухвала історія. Журналіст Артем Шевченко про спецоперації у небі, на морі, на землі
Книга “Воєнна розвідка України. У небі, на морі, на землі” — документальний часопис про бойові операції Головного управління розвідки Міністерства оборони України, які були успішно проведені протягом 2022-2023 років. В основу книги, яку написав журналіст та військовий Артем Шевченко, покладено 4 документальних фільми про операції ГУР: про авіапрорив в Маріуполь на металургійний комбінат “Азовсталь”, битву за острів Зміїний, контрнаступ на Харківщині та про те, як збивали російських льотчиків-асів. В книзі зібрані інтерв’ю з безпосередніми учасниками подій та безліч документальних фото. Передмову до неї написав начальник Головного управління розвідки, генерал-лейтенант Кирило Буданов.
На презентації книги “Воєнна розвідка України. У небі, на морі, на землі”, яка пройшла в київському просторі Veteran Hub, була присутня журналістка Свої Ганна Курцановська.
Книга побачила світ завдяки видавництву Yakaboo Publishing, і перший наклад повністю був розпроданий за два тижні після виходу з друку. Вперше її презентували наприкінці жовтня 2023 року на Франкфуртському книжковому ярмарку, який без перебільшення є найважливішою подією для видавців та читачів у світі.
Книга Артема Шевченка
А на останньому “Книжковому Арсеналі” “Воєнна розвідка України. У небі, на морі, на землі” увійшла в ТОП-10 книг Yakaboo Publishing, які відвідувачі купували протягом чотирьох днів фестивалю.
Спочатку зняв документальні фільми, а потім написав книгу
— Артеме, як прийшла ідея написати цю книгу? Яка історія її створення?
— Історія доволі проста, оскільки вона ґрунтується на документальних фільмах, створених мною раніше. І фактично ця книга — написана історія документальних фільмів, які вже були показані в телевізійному ефірі та розміщені для вільного доступу всіх споживачів на YouTube-каналі Головного управління розвідки Міністерства оборони (ГУР МО). Це книжна версія чотирьох документальних фільмів, які ми створювали за підтримки Міністерства культури та інформаційної політики у співпраці з ГУР МО в кінці 2022 і протягом 2023 року.
Туди увійшли чотири розділи. Перший називається “Авіапрорив на “Азовсталь”. Небо”. Другий розділ — “Битва за острів Зміїний. Море”. Третій розділ має назву “Харківський контрнаступ. Земля”. І четвертий розділ “Збиті льотчики Росії”. В книзі є QR-коди, які переводять читача одразу на ці документальні фільми.
Деякі просто вражають своєю унікальністю, героїзмом, результативністю. За всім цим стоїть колосальна робота, колосальний результат, який, я думаю, рано чи пізно має бути або повністю відкритий, або частково відкритий для українського читача, слухача і глядача. Тепер завдання для мене, як для автора, почати все це переносити на папір.
Кому буде цікава ця книга?
— Коли ви відбирали матеріал, чи доводилось щось прибирати, бо це була інформація, яку краще не публікувати?
— Таких ситуацій не було, тому що перед тим, як публікувати документальний фільм, ми демонстрували його певним структурам всередині ГУР МО. Тому все, що написано в книзі, вже було опубліковано у відеоформаті та в документальних фільмах. Тобто я не відкриваю секретів, які були за лаштунками до публікації цієї книги. Але в цілому, якщо ми говоримо про серію цих документальних фільмів, там є багато цікавих та ексклюзивних фотографій, відео, свідчень.
Ганна Курцановська з автором книги на презентації
Мені здається, ця книга буде доволі цікавою, як читачам загального інтересу, хто особливо зараз концентруються на військовій літературі, так і специфічним читачам, які суто на цьому і зосереджуються. Можливо, навіть і якимось академічним головам, які детально і глибоко вивчають військову науку і військову практику, яку ми проходимо зараз. Ця практика унікальна, адже до цього з подібним не стикалася жодна країна, починаючи з часів Другої світової війни.
Російські льотчики — вагомий обмінний фонд
— У частині про російських льотчиків ви надаєте коротке досьє на кожного, в тому числі вказуєте адреси їхнього проживання. Це було зроблено з наміром, чи ви просто вирішили додати цю інформацію, бо вона є відомою?
— Інформація була здобута під час розвідувальної роботи з цими полоненими. Її оприлюднення має певний, в тому числі інформаційно-психологічний сенс. Одне з головних завдань воєнної розвідки — це здобуття детальної інформації про сили та засоби ворога. Ми оприлюднили інформацію про 9 збитих льотчиків, які були в нашому полоні, для того, щоб продемонструвати читачу, хто вони є, хто сидів у тих літаках. Серед них були два заступники командирів авіаполків. Це старші офіцери, які є командним складом авіаполків: одного — бомбардувального, другого — винищувального.
Артем Шевченко розповідає про книгу
Всі вони були обміняні на захисників України в доволі хороших пропорціях — 1 до 15. Адже це найцінніший обмінний фонд, який у нас був. Пілот — це доволі фахова людина, а військовий льотчик має досвід і вміє застосовувати бойову авіацію. Досвідчені бойові льотчики на вагу золота в будь-якій країні світу.
Ці льотчики були збиті переважно в перші три місяці повномасштабної війни. Звісно, вони знали, що летять не в бананову країну, що в нас є система протиповітряної оборони, що в нас є своя бойова авіація. Але вони настільки були впевнені у своїй перевазі, сформованій ще під час бомбардувань у Сирії та Чечні, що не очікували, що понесуть у повітрі колосальні втрати вже на початку вторгнення.
Це дало нам змогу фактично викинути їх з нашого неба. Що відбувається з містом, коли там панує ворожа авіація у повітрі? Наочне свідчення тому — Маріуполь, який був зруйнований саме з повітря. На жаль, так сталося, що ворог дуже швидко став панувати у повітрі.
16 бортів долетіли в Маріуполь, але повернулися не всі
— Розкажіть більше про спецоперацію “Небо”. Чим ця унікальна спецоперація особисто вас вразила?
— “Авіапрорив на “Азовсталь” — це перша історія. Вона навіть календарно, серед усіх зухвалих операцій, була першою. Маріуполь, на жаль, дуже швидко опинився в повному оточенні. На той час оборонці міста не мали жодної одиниці протитанкової зброї, на відміну від солдат російської армії. Також Маріупольський гарнізон не мав жодної одиниці протиракетної зброї. Тому, безумовно, вони там були, м'яко кажучи, в дуже поганій ситуації. Дістатися до Маріуполя з допомогою на той час було можливо тільки повітрям.
Безумовно, це була дорога в один бік. І всі добровольці, які погодилися полетіти в оточений Маріуполь, це розуміли. Першим, кому вдалося прорватися в Маріуполь і, що не менш важливо, повернутися звідти, був екіпаж офіцерів армійської авіації Сухопутних військ Збройних сил України — майор Олексій Гребенщиков і капітан Ігор Харченко. З ними прощалися, обіймали й ставилися наче до приречених. Як кажуть американці, то було suicide mission (самогубне завдання). Та на той час ворог не очікував такої операції. 21 березня 2022 Гребенщиков і Харченко доставили вантаж — зброю, медичні препарати, пролетів понад 100 км на критично низькій висоті й взагалі залишившись непоміченим.
Розповідь першого екіпажу, який полетів в Маріуполь
Наступним екіпажам було важче, бо противник вже був обізнаним. Головне для ворога — не пустити гелікоптери в Маріуполь, щоб ми не мали змоги доставити вантаж. Особливо корисними, кажуть, були Starlink. Вони ж на “Азовсталі” перебували без зв’язку, а завдяки Starlink стали передавати інформацію, фотографії, відео. І завдяки цьому світ дізнався про історію Маріуполя, про її захисників, про злочинні дії російської армії. І про полон, який, на жаль, для багатьох і досі триває.
Ми зазнали втрат тільки на п’ятому польоті. Але загалом всі 16 бортів долетіли туди, куди треба, і доправили все, що в них було. В тому числі й добровольців, які підсилили Маріупольський гарнізон. На жаль, на зворотному шляху були збиті два гелікоптери. Третій гвинтокрил, коли полетів на допомогу, теж був збитий.
Мав всі шанси не долетіти й четвертий рейс. Гелікоптер, за штурвалом якого сидів Євген Соловйов, потрапив під ворожий обстріл. Ракета з зенітно-ракетного комплексу влучила в двигун, але не розірвалася. Євгену вдалося на одному двигуні, маневруючи під ворожим вогнем, долетіти. Він не тільки зберіг свій екіпаж, а й врятував життя двадцятьох бійців з “Азовсталі”. За цей вчинок у жовтні 2022 року Євгена Соловйова було нагороджено званням “Герой України”.
Вони без цієї допомоги, без цього “повітряного мосту” померли б у Маріуполі від поранень або були б захоплені в полон, де на них чекала гірка доля.
Безумовно, це унікальна історія, яку завдяки відчайдухам можна назвати зухвалою. Вона показала, що навіть в таких тактично невигідних умовах можна планувати та проводити бойові операції.
Автографи для героїв
Поки відбувалася презентація, журналістка Ганна Курцановська зробила кілька сторіс у соцмережі, на яких показала світлину з автором. І одразу отримала два прохання, щоб Артем Шевченко підписав примірники для Олександра на псевдо “Схід”, добровольця який летів в Маріуполь 25 березня 2022 року у складі першого десанту і дружини Героя України Ігоря Харченка.
Як придбати книгу?
Книгу “Воєнна розвідка України. У небі, на морі, на землі” можна замовити за посиланням.
Вартість книги - 650 гривень
3% з продажу кожного примірника йдуть до Благодійного фонду “Вогонь запеклих не пече”, а саме — на проєкт “Робимо вітер ворогу”. За зібрані кошти буде придбане спеціальне обладнання та програмне забезпечення для ГУР МО України.
Свої в Telegram 
