Інга Висоцька вдруге відновила власну птахоферму. У Попасній вона вирощувала понад пів тисячі птахів

Війна забрала все

Інга розповідає, що ще у 2014-му році родина відчула війну поруч на власному досвіді, бо перший ворожий снаряд, який “прилетів” у Попасну, влучив у багатоповерхівку, де жили Висоцькі.

Інга ВисоцькаАвтор: особистий архів

“Тоді вже перший снаряд зруйнував моє житло — квартиру на п'ятому поверсі. Потім було зруйноване виробництво й батьківська хата. У нас була своя птахоферма. Протягом наступних восьми років ми то все відбудовували. Відновили й птахівництво, й хату”.

Зруйнований будинок в ПопаснійАвтор: особистий архів

Але, на жаль, у 2022 знову все було знищене. Так само, каже Інга, і саме місто Попасна… До повномасштабної війни, попри регулярні обстріли, місто максимально відновлювалось.

Відкривалися нові заклади, вкладали гроші у відбудову, з'явились нові робочі місця. Життя вирувало. Дуже гарне було місто — квітуче. Попри війну, думки виїхати з Попасної не було. Ми були впевнені, що все буде добре. До 2022-го року

День вишиванки в ПопаснійАвтор: особистий архів

Інга Висоцька розповідає, що птахоферма, яку тримала родина, була досить великою. Щомісяця вирощували до 500 бройлерів, а також гусей та качок. Також ферма мала власне обладнання для виробництва кормів. Частково в рідній Попасній тримало й велике господарство, адже всю птицю з собою не забереш.

“Ми два місяці прожили в підвалі після прильотів у 2014-му. Я подавалася на гранти, писала бізнес-проєкти. Завдяки цьому ми отримали допомогу й відродили своє виробництво. У мене дуже гарні кури були, тому я на базарі не стояла, а продавала оптом різним підприємствам”, — розповідає волонтерка.

Інга каже, що на початку 2022-го року сподівалися, що все швидко закінчиться, і попасняни продовжать своє відносно мирне життя. Але нова ферма Висоцьких розташовувалась неподалік від посадки, де були місця дислокації військових.

“28 березня туди прилетіло. І наша нова ферма повністю згоріла”.

Зруйнований будинок. Попасна Автор: особистий архів

Коли обганяють ворожі снаряди

Родина протрималась в Попасній до 15 квітня 2022, і вирішила евакуюватись. Більша частина Попасної тоді вже була знищена, в місті залишалось менше половини жителів.

Подруга волонтерки, що виїхала до Дніпропетровської області, покликала подружжя саме туди.

“Як ми виїжджали — це не передати. Після тієї евакуації я усвідомила присутність Господа в моєму житті. Дуже було складно, бо почалися обстріли, ворожі снаряди нас обганяли. Хоч ми й готувалися заздалегідь — примірялись за часом, як і коли краще їхати… в той повинно було бути затишшя. Але, на жаль, ні…”.

Ворожі обстріли почалися приблизно тоді, коли родина вже була в дорозі. Планували їхати одним шляхом, але довелося змінити маршрут.

“Ми виїхали дорогою на Миколаївка; вона така накатана, бо там частіше люди виїздили. Але там є такий проміжок дороги, що нас видно від так званої “ЛНР”, як на долоні. Там уже стояла купа розбитих автівок, крові повно… Тіл не бачили, бо може вже позбирали”, — розповідає волонтерка.

Небезпечна дорога зайняла близько пів години. Щільний туман з одного боку заважав швидко їхати, з іншого, каже Інга, напевно, що він і допоміг, закривши автівку від ворога. Далі родина рушила в Дніпропетровську область.

Волонтерська робота в "Карітас"Автор: особистий архів

Втретє відновлена ферма

Родина Висоцьких оселилася у селищі Всесвятському, знявши там приватний будинок.

“Ну такий будиночок, скоріше хатка, але не 20-х років, а новіша, з високими стелями. Там у дворі, звісно, все було захаращене. Жили до нас квартиранти — "живого" нема нічого. Все, що було непотрібне металеве, то зібрали на металолом, а все інше спалили в пічці. До будинку коли зайшла, мені так на душі тепло стало, що я сказала: “Мабуть, ми тут залишаємось. Відчуття домівки”, — розповідає Інга Висоцька.

І активна волонтерка не стала сидіти без діла — написала заявку на грант до Естонської ради у справах біженців, щоб отримати допомогу на закупівлю обладнання для нової птахоферми.

Вже рік ми займаємось своєю новою фермою. Поки не так багато пташок у нас, але вже доходить до ста бройлерів. Я дуже люблю свою роботу — це моє хобі й улюблена справа

Втім, бізнес на новому місці, говорить жінка, став можливий ще й завдяки хорошим людям та якісним знайомствам. У Попасній волонтерка входила до Харківської асоціації птахівників.

“Я дуже вдячна керівнику асоціації — Вадиму Васильовичу Шияну, за ту протягнуту руку допомоги. Коли я ходила й вила на лавці у сусідки, він якраз дзвонить і питає, де ми зараз. Потім каже: “Не плачте, все буде добре”. Потім дзвонить і каже: “Ви їдете туда-то, туда-то. Вам привезуть курчат, корма, аптечку і все, що треба для початку”. Ми бігом сарайчик зробили, і з того все почалось вже тут — у Всесвятському”, — ділиться Інга.

ПтахофермаАвтор: особистий архів

Птахівниця каже, що асоціація допомогла декілька разів, як кормами, так і курчатами. І знов на ринку не доводиться стояти — клієнти знаходяться самі.

І попри те, що родина сумує за рідною Попасною, зараз має нове активне життя. “Якщо звільнять наше рідне місто, то навіть не знаю, чи повернемося ми, бо там все знищено”, — каже Інга.

Я виїхав з окупованої Макіївки, де 2 роки ховався від мобілізації. Ціна моєї свободи — 1000 доларів

Заслужена артистка з луганським корінням. Наталія Май — авторка пісні, яку ви точно чули 1 вересня

«Гарелея Неотодрешь» збирає фотоальбом Луганщини. Ваші фото теж можуть потрапити туди — як надіслати