Його рідні загинули в Маріуполі. Богдан Цимбал попросив президента звільнити з полону побратимів
Богдан Цимбал нині служить на посаді начальника штабу бригадної артилерійської групи 12-ї бригади спецпризначення “Азов”. Навесні 2022 в Маріуполі Богдан втратив родину — його рідні загинули під час боїв за місто. “Вог” отримав важке поранення і його евакуювали на гелікоптері з “Азовсталі”. Не пройшовши повний курс реабілітації, Богдан відправився до тренувального табору, неподалік від передової. Нині воїн продовжує боронити країну у складі “Азову” — за себе і за полеглого в Маріуполі старшого брата.
Пішов в “Азов” за прикладом старшого брата
Богдан Цимбал родом із селища Лебединське, воно входить до складу Сартанської селищної громади Маріупольського району. Навчався в Маріупольському професійному ліцеї. Коли закінчував третій курс, вступив до полку “Азов”. Богдану тоді було 18 років.
Із самого початку він був вмотивованим добровольцем, адже народився й виріс на територіях, які свого часу звільнив “Азов”. Чому обрав саме цей підрозділ, ще влітку 2022 року Богдан в інтерв’ю “Радіо Свобода” сказав: “У 2015 році була Павлопіль-Широкинська наступальна операція полку “Азов”, під час якої бійці звільнили і мій населений пункт. Тому для себе я це вважав таким обов'язком”.
Богдан Цимбал після нагородження
А за два роки до Богдана до лав "Азову" долучився його старший брат. Антон "Тасман" Криль був артилеристом.
Був важко поранений і прикинувся мертвим перед росіянами
На початок повномасштабного вторгнення “Вог” командував розрахунком, та коли вже тривали бої за Маріуполь, його призначили командиром взводу. Хлопцю тоді було лише 20 років, у нього в підпорядкуванні було 22 бійці.
Вранці 24 лютого Богдана Цимбала разом з іншими “азовцями” підняли по тривозі. Через десять хвилин військових відправили до Маріуполя для виконання бойових завдань. 22 березня “Вог” дістав кілька поранень. Це сталося на закинутому прокатно-штамповочному заводі “Жовтень” по вулиці Архипа Куїнджі.
"Вог"
“На підприємстві рухалися невеликою групою повз вікно, яке було затулене листом металу. Звідти я бачу дуло автомата, відкочуюся і отримую кулі в кисть, плече, хребет, стегно. Там пролежав близько півтори години в холоді, втратив багато крові. Потім почув, що рухаються люди. По їхньому говору зрозумів, що це росіяни. Довелося прикидатися мертвим. Вони подивилися на шеврон. Кажуть: “Азовець”. Двохсотий. Добре, добивати не доведеться”. І все, це те, що я чув. Група, яка була зі мною, прийшла їх вибивати. Я побачив знайоме обличчя, почав кричати, махати. Вони мене побачили і забрали”.
Евакуювали з “Азовсталі” на гелікоптері
Побратими перенесли пораненого “Вога” на металургійний завод “Азовсталь”. А о третій ранку 25 березня Богдана розбудили і сказали, щоб збирався на евакуацію. Тоді вже в Маріуполь дісталися перші гелікоптери. Це була повітряна спецоперація — два екіпажі прорвалися у Маріуполь, який тоді російські військові взяли у щільне кільце. Ця операція дала можливість більш як на місяць продовжити ефективну оборону героїчного гарнізону Маріуполя на “Азовсталі”.
Богдан Цимбал відмовився летіти, пообіцяв, що кілька днів полеже, прийде до тями і далі продовжить виконувати бойові завдання.
Евакуація поранених
“І ліг спати далі. Потім я відчуваю, що мене вже починають одягати. Все, що я пам'ятаю, це як мене завантажили в машину, потім — “вертушка”. Нас забрали тоді шістьох найважчих”.
З 21 березня по 11 травня 2022 року 15 гелікоптерів та 45 членів екіпажу взяли участь у майже 30 рятувальних місіях на “Азовсталь”. Вони доставляли супутники Starlink, боєприпаси та медикаменти й евакуювали поранених. З 15 гелікоптерів, які брали участь в операціях, три збили росіяни.
Втратив всю родину: батьків, брата, бабусю й дядька
У Маріуполі залишилися всі рідні Богдана. Брат, мама, бабуся й дядько загинули навесні 2022 року, коли росіяни нещадно знищували місто разом з людьми.
“У нашу квартиру вистрілив танк. Там відразу загинули мама, бабуся і дядько”.
Востаннє Богдан розмовляв з ними 10 березня, коли вдалося заїхати до батьків додому буквально на 5 хвилин.
“Вони мені показали цуценя, яке привела моя собака, і все, я поїхав”.
А 14 травня у боях за місто “Вог” втратив рідного брата Антона на псевдо “Тасман”, приклад якого й привів його в “Азов” служити пліч-о-пліч.
Антон і Богдан під час служби в "Азові"
“Зі своїм старшим братом я побачився вперше 12 березня на “Азовсталі”. Ми служили в одному підрозділі, просто були в різних взводах. 14 травня він востаннє був в мережі, я йому написав, але відповіді не було”.
Ввечері того ж дня Богдану написав командир: “Вибач, друже "Вог", вони полягли”. “Тасман” загинув на "Азовсталі".
Батько Богдана Цимбала вже безпосередньо в процесі фільтрації потрапив до рук російських солдат. За однією з інформацій, коли вже дізналися, що він батько “азовця”, чоловіка почали бити. За нього заступилися, почалася стрілянина, людей відігнали, і батька “Вога” відвезли в невідомому напрямку.
“Моя сім'я залишилася в пам'яті та у серці”.
У свої 22 роки “Вог” — командир, наставник і надійний побратим
Всього за кілька місяців після важкого поранення “азовець” повернувся в стрій. Під час оборони Новосілки на Запорізькому напрямку боєць здійснив десятки сміливих диверсійних операцій в тилу ворога. Лише з вересня 2023 року до вересня 2024 року знищив близько сотні російських загарбників, танк, п’ять гармат, дев’ять військових автомобілів. Зазнав поранення, але вже через два місяці продовжив виконувати бойові завдання в районі Серебрянського лісництва.
За інформацією пресслужби “Азову”, під час літнього контрнаступу 2023 року “Вог” разом зі своєю групою здійснював зухвалі рейди, знищував десятки особового складу, техніку та озброєння окупантів.
Його побратими знають, коли "Вог" разом з ними навіть на найскладніших операціях, то все буде під контролем. Попри молодий вік, Богдану Цимбалу зараз 22, для підлеглих “Вог” — командир, наставник і надійний побратим. Він продовжує свій бойовий шлях у підрозділі, а також займається інструкторською діяльністю, виховуючи нове покоління “азовців”.
На малюнку — Богдан з дружиною, нещодавно вони стали батьками. На задньому фоні “Азовсталь”, а над заводом — старший брат “Тасман”
“Війна закінчиться тільки тоді, коли ми повністю заберемо свої території. Абсолютно повністю все. І повернемо своїх полонених”.
Про побратимів, які майже 2,5 роки знаходяться в російських буцегарнях, Богдан Цимбал нагадав під час вручення йому найвищої державної нагороди — звання “Герой України”.
“Поверніть хлопців з полону. Це головна мета”, — “Вог” звернувся до Володимира Зеленського під час урочистостей.
Вручення Богдану нагороди "Герой України та "Золотої зірки"
Наразі у російському полоні й досі залишаються тисячі оборонців Маріупольського гарнізону, з них — 700 “азовців”.
Свої в Telegram 
