Навіть не відчув, коли дістав поранення — знепритомнів. Історія родини Фесенків із Сіверська

Жили звичним життям

Олександра розповідає, що до повномасштабної війни вони жили звичним, спокійним, щасливим життям. Вона майже все життя працювала головою правління Сіверської торговельної організації. А чоловік В'ячеслав 20 років працював слідчим в органах прокуратури.

“З 2014 року у нас нічого такого не було — ніякої окупації. Звісно, ми трішки відчули на собі початок війни, бо через нас окупанти рухалися на Лисичанськ”, — пригадує Олександра Фесенко.

Подружжя ФесенкоАвтор: особистий архів

Попри те, що у 2014 році рідне місто ще було цілим, частина населення виїхала, побоюючись ворожих обстрілів і окупації.

Я теж виїхала у 2014, приблизно на три місяці, а чоловік залишився, бо не могли кинути житло

Та коли повернулася, родина продовжила жити звичним життям. Майже таким сами, як і до початку збройної агресії рф проти України.

Вулиця Сіверська за мирних часівАвтор: особистий архів

Дім родини Фесенко за мирних часівАвтор: особистий архів

“З 2014-го року єдина “заваруха” була, коли окупанти пішли на Слов'янськ і Донецьк. А потім затихло. До 2022-го…”, — додає В'ячеслав Фесенко.

Сіверськ росіяни не взяли й досі, але міста немає

На початку 2022 почались масовані обстріли Сіверська. В'ячеслав каже, діяли з дружиною за попередньою схемою — у квітні жінка виїхала до дітей у Запоріжжя, а він, попри постійні обстріли, залишився дбати про господарство.

“Ну, як залишався… так і залишався під обстрілами. Тому що господарство — 11 соток городу. А там ні води, ні світла, ні газу. Треба ж було якось підтримувати. Не кинеш все це”, — пригадує В'ячеслав.

17 вересня В'ячеслав Фесенко отримав поранення. Чоловік був у брата на дачі й потрапив під ворожий обстріл. Каже, навіть не зрозумів, що сталося — знепритомнів. А оговтався вже дорогою до лікарні у Краматорськ.

ПораненняАвтор: особистий архів

“Нога вся розтрощена. Зачепило важливу артерію. Він сів на лавку, стікаючи кров'ю. Пощастило, що поруч розміщувались медики санітарної частини. Вони часто приходили то за чаєм, то супчик їм робила. І вони почули, що він зойкнув, і побігли на допомогу”, — розповідає пані Олександра.

Жінці повідомили, що чоловік поранений, його перевезли у Дніпро в лікарню Мечнікова. А далі на В'ячеслава чекали два роки складного лікування у Дніпрі, а потім у Вінниці. Олена каже, до Вінниці чоловіка перевели, бо складне поранення. Вона там у лікарні і жила разом з чоловіком.

“Лікувався цілий рік в Дніпропетровську, а потім вісім місяців у Вінниці. Нога повністю роздроблена. Складали її до купи за допомогою пластин. Ходжу тільки на ходунках, а так не можу стати на ногу повністю — опори немає”, — розповідає чоловік.

Руйнації після ворожих обсрілівАвтор: особистий архів

Про повернення поки не мріють

В'ячеслав Фесенко каже, війна у 2022 році стала страшною ще й через розвиток технологій.

З 2014-го року було щось долітало до нас — якісь міни ворожі тощо. Але такого не було, як зараз. Дронів не було, "шахедів" не було

Олександра і В'ячеслав Фесенки залишаються поруч з доньками, які давно мешкають у Запоріжжі. Подружжя каже, реалістично дивляться в майбутнє: усвідомлюють, що додому навряд повернуться найближчим часом. За словами В'ячеслава в Сіверську ще залишаються жителі, які ховаються по підвалах — від п'ятдесяти до ста людей.

Зрійнований будинок родини ФесенкоАвтор: особистий архів

“Місто обстрілюють і досі. Сіверськ так і не взяли вороги. Він у нас місто-герой буде, я так думаю. Тому що за за три роки в маленьке містечко з 18 тисячами населення ворог так і не зайшов”, — додає Олександра Фесенко.

Пані Олександра продовжує спілкуватися з волонтерами, які їздять у зруйнований Сіверськ, щоб привезти людям, які там залишилися, гуманітарну допомогу. Однак, каже, їм все важче туди їздити, бо обстріли не вщухають.

Не жалкую, що пішов в ЗСУ. Можливо, це квиток в один кінець, але я хотів його придбати

Матвій ніколи не бачив тата, але чекає його. Оборонець Маріуполя Влад Федосєєв третій рік у полоні

Ксенія Макарова шиє спорядження для ЗСУ і робить картини. “Азовське море” купили за 15 тисяч доларів