Діти війни. Хто може отримати цей статус і як його оформити — роз’яснення юристки

Російське вторгнення в Україну суттєво вплинуло на життя тисяч дітей, позбавивши їх домівок, а іноді й родини. Наразі в країні діє спецмеханізм визнання дитини такою, що постраждала від воєнних дій та збройних конфліктів. Для Свої юристка громадської організації «Донбас SOS» Наталія Юрлова розповіла, як правильно оформити статус дитини війни, які документи для цього потрібні і чи передбачені пільги для дітей, постраждалих від війни.
Статус «дитина війни»
В інфопросторі можна часто почути про статус «дитина війни». Але, пояснює Наталія, його могли отримати громадяни України, яким на час закінчення Другої світової війни (2 вересня 1945 року) було менше 18 років. І оформлення цього статусу має геть інший порядок.
«Цей термін часто застосовують до дітей, які постраждали внаслідок військової агресії росії. Хоча це помилково, оскільки вони регулюються різними законами», — пояснює Наталія.
Статус дитини, яка постраждала внаслідок воєнних дій та збройних конфліктів регулюється законом України «Про охорону дитинства». І окремо є постанова №268, якою затверджено порядок надання цього статусу.
Дитина, яка постраждала внаслідок воєнних дій та збройних конфліктів: хто може отримати статус
Згідно з чинним законодавством, статус дитини, яка постраждала внаслідок воєнних дій та збройних конфліктів, може отримати людина, якій на час воєнних дій, збройних конфліктів, збройної агресії російської федерації не виповнилось 18 років, а також:
- отримала поранення, контузію, каліцтво;
- зазнала фізичного, сексуального насильства;
- була вкрадена, незаконно вивезена за межі України;
- залучалася до участі у діях воєнізованих чи збройних формувань;
- незаконно утримувалася, в тому числі й у полоні;
- зазнала психологічного насильства.
«Таких обставин може бути як одна, так і кілька або навіть всі перелічені. І саме заявник має визначити обставину, яка мала найбільш негативний вплив на стан здоров'я та розвиток дитини», — пояснює юристка.
Як оформити статус дитини, яка постраждала внаслідок воєнних дій та збройних конфліктів
Для оформлення статусу потрібно звернутися до органу опіки та піклування:
- за задекларованим або зареєстрованим місцем проживання дитини;
- за місцем перебування дитини як внутрішньо переміщеної особи;
- за місцем звернення (якщо місце проживання/перебування дитини не задекларовано, не зареєстроване, або задеклароване чи зареєстроване на території, на якій ведуться активні бойові дії, або ця територія тимчасово окупована)
- за місцем виявлення дитини місцевими органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування.
«Якщо у дитини є зареєстроване місце проживання, то звертатися потрібно за місцем реєстрації. Наприклад, це можуть бути діти з Київщині, де була тимчасова окупація. Реєстрація залишилася у дітей та ж сама. Проте вони свого часу зазнали, наприклад, психологічного насильства. Якщо дитина зареєстрована як ВПО, то звертатися за фактом перебування дитини, яке зазначене у довідці».
Із заявою про отримання статусу можуть звернутися законні представники дитини — батьки чи опікуни. Якщо дитина переміщується без супроводу батьків або осіб, які їх замінюють, можуть звернутися інші родичі — бабуся, дідусь, прабаба, прадід, повнолітні брат або сестра.
Разом із заявою необхідно подати копії документів:
- свідоцтво про народження дитини, або інший документ, що посвідчує її особу. Це може бути закордонний чи український паспорт;
- документи, що посвідчують особу заявника;
- документи, що підтверджують повноваження законного опікуна дитини;
- довідка ВПО — за наявності;
- витяг із реєстру територіальної громади. Якщо він відсутній, то потрібні докази, які підтверджують місце проживання/перебування на території, де ведуться бойові дії, або тимчасово окуповані території. Це можуть бути, наприклад, відомості, які містяться в реєстрі речових прав на нерухоме майно. Або документи про право власності батьків або дитини на рухоме і нерухоме майно. Також це може бути довідка з навчального закладу чи виписка з медустанови.
«Далі документи будуть залежати від того, яку обставину вибирають батьки. Якщо ми говоримо, що дитина зазнала сексуального насильства або була викрадена, незаконно вивезена за межі України, потрібно подати додаткові документи. Наприклад, заяву про вчинення щодо дитини кримінального правопорушення або залучення дитини до провадження як потерпілої. Також це може бути витяг із Єдиного реєстру досудових розслідувань про відкриття кримінального провадження або висновок експерта за результатами судової експертизи», — говорить Наталія Юрлова.
Якщо батьки вказують, що дитина зазнала психологічного насилля, потрібно отримати висновок оцінки потреб сім'ї у соціальних послугах. Його дає центр соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді. До оцінювання потреб також можуть залучати психолога.
Важливо: дитина, якій виповнилось 14 років, може самостійно звернутися до Служби у справах дітей і подати документи.
«При цьому важливо розуміти, якщо зараз, наприклад, людині 19 років і вона хоче оформити "заднім числом" такий статус, то так не вийде. Оформити статус дитини, які постраждала внаслідок воєнних дій та збройних конфліктів можуть лише ті, хто не досягнув 18 років».
Скільки очікувати на рішення щодо отримання статусу
Після подачі заяви і всіх документів комісія з питань захисту прав дитини розглядає їх і ухвалює рішення про надання або відмову у наданні статусу протягом 30 календарних днів з дати реєстрації заяви.
«При цьому, якщо людина досягла 18 років, це не є підставою для скасування статусу. Але за умови, що він був оформлений до її повноліття», — пояснює юристка.
Мені відмовили у наданні статусу: що робити
Причини, через які держоргани можуть відмовити у наданні статусу, можуть бути різними. Наприклад, через прогалини у законодавстві. Наталія пояснює, що закон України «Про охорону дитинства» чітко встановлює, що для оформлення статусу потрібно звертатися за місцем реєстрації дитини як внутрішньо переміщеної особи. При цьому у постанові Кабміну зазначається, що мати довідку ВПО — не обов'язково.
«На «гарячу лінію» нашої організації надходять звернення від батьків, діти яких не мають довідки ВПО. Зокрема від тих, хто зареєстрований та проживає у Київській області: Бучі, Гостомелі, тощо. Їхні діти після початку повномасштабного вторгнення перебували або в окупації, під обстрілами, або були вимушені виїжджати на більш безпечні території чи за кордон. По суті вони зазнали моральної та психологічної травми. Після деокупації вони повернулися додому і вирішили оформити статус. Але отримують відмову, оскільки не мають оформленої довідки», — розповідає Наталія.
У разі вашої незгоди з рішенням державного органу ви маєте отримати від нього письмову відмову і звернутися до адміністративного суду, аби його оскаржити.
«Ми радимо звертатися до юристів за більш предметною консультацією, оскільки кожен випадок індивідуальний й потрібно враховувати різні обставини», — зазначає юристка.
Які пільги можуть отримати діти, які постраждали внаслідок воєнних дій та збройних конфліктів
Наразі, каже Наталія, на законодавчому рівні для дітей, які мають статус постраждалих від війни, пільг не передбачено. Проте вони можуть бути на локальному рівні, які приймають місцеві органи влади.
«Наприклад, таким дітям може надаватись безоплатне харчування у загальноосвітніх закладах. Але це залежить від програм на локальному рівні. На законодавчому рівні програм підтримки дітей зі статусом постраждалих від війни немає. Принаймні, поки що».
