Росіяни готувались до вбивства полонених в Оленівці заздалегідь. Нові деталі розслідування
Передача матеріалів до Міжнародного кримінального суду
10 грудня 2024 року шість громадських організацій, включаючи чотири українські та дві іноземні — французьку й нідерландську, передали до Міжнародного кримінального суду (МКС) матеріали власного розслідування вбивства українських військовополонених в Оленівській колонії на окупованій території Донеччини, яке сталося у ніч на 29 липня 2022 року.
За словами Романа Мартиновського, провідного експерта Регіонального центру прав людини, організації активно співпрацювали з Офісом Генерального прокурора України і змогли відновити хронологію подій 28–29 липня 2022 року майже до хвилини, що стало важливим доказом у справі.
Дослідники дійшли висновку, що інцидент є воєнним злочином, відповідальність за який передбачена статтею 8 Римського статуту МКС. Вони закликали Офіс прокурора МКС розслідувати злочин та забезпечити невідворотність покарання винних.
Росія готувалася до цього злочину
Роман Мартиновський каже, розслідування показало, що російська влада планувала цей злочин ще з травня 2022 року — з моменту, коли українські захисники Маріуполя почали виходити у полон.
16 травня 2022 року на окуповану частину Донеччини прибув полковник Кирило Попов, перший заступник начальника Федеральної служби виконання покарань РФ у Москві. Його вважають одним із кураторів табору для полонених.
Захисники Маріуполя, які вийшли з "Азовсталі", в автобусі перед відправкою в Оленівську колонію
"Тобто в той самий день, коли наші захисники почали виходити з "Азовсталі". Можна було б вважати звичайним збігом обставин, але подальші події свідчать про те, що це не так. Попова називають командувачем угруповання Федеральної Служби виконання покарань Російської Федерації у так званій ДНР. Протягом місяця він був на окупованій території Донеччини і спілкувався з представниками Федеральної служби виконання покарань у так званій ДНР і паралельно зі своїм керівництвом у Москві", — розповів Роман Мартиновський.
У липні 2022 року, за кілька тижнів до вибуху, окупанти переобладнали один із цехів колонії під барак для військовополонених. Саме там утримували більшість українських захисників Маріуполя, які загинули або дістали поранення під час вибуху у ніч на 29 липня. Після трагедії його стали називати "Барак 200".
Барак, де тримали полонених, до вибуху
Барак в Оленівці після вибуху
27 липня 2022 року протягом дня у барак поспіхом заносили ліжка, матраци і подушки, хоча саме приміщення всередині не було повністю готове до того, аби переводити туди людей. У цьому бараку розмістили близько двох сотень українських полонених. Ліжка там стояли настільки щільно, що між ними майже неможливо було пересуватись. І це ускладнило евакуацію поранених після вибуху.
"Охотнік" і дивна поведінка охоронців
Як розповідає Роман Мартиновський, увечері 28 липня у колонії на шикуванні полонених був чоловік на позивний "Охотнік". Очевидці і полонені, які пережили вибух у колонії, стверджують, що після його появи в Оленівці посилились знущання, а допити стали жорсткішими. Однак розслідувачі не можуть встановити особу "Охотніка".
Того ж дня — 28 липня, полоненим заборонили виходити з бараку, а охорона покинула своє службове місце і барак залишався під наглядом лише одного чергового.
"Це було нехарактерно з умов перебування в колонії, починаючи з травня 2022 року", — каже Роман Мартиновський.
Хронологія подій в Оленівці 28-29 липня 2022
На основі свідчень очевидців і тих, хто пережив пожежу в колонії, дослідники встановили хронологію подій в Оленівці 28 і 29 липня 2022:
- 22:00 — охоронці залишили територію бараку;
- 23:00 – 23:30 — пролунали два вибухи поспіль, після чого спалахнула пожежа;
- 00:00 — до колонії прибули карети "швидкої допомоги", але їх не допустили до постраждалих;
- 04:00 — охоронці почали сортувати поранених і складати списки для евакуації;
- 05:00 — близько 100 поранених завантажили у три КАМАЗи і забрали до лікарні.
За даними Офісу Генпрокурора, значна частина полонених загинула не тільки від вибуху, а й через те, що охоронці не допустили лікарів до поранених.
"Якщо безпосередньо від вибухів загинула щонайменше 41 особа, то ще щонайменше дев’ять військовополонених померли через ненадання їм належної медичної допомоги", — повідомив прокурор Дмитро Марцин.
Яку зброю використала РФ?
Оскільки потрапити до Оленівської колонії українська сторона не може, визначити точно вид озброєння, який використала росія, неможливо.
"Ми провели комплексну експертизу зброї на підставі фото та відеоматеріалів одразу після вчинення злочинів. Попередньо встановлено, що можливою причиною вибуху стало використання ручного вогнемету чи мін з термобаричним зарядом. Багато тіл, які пізніше повернули в Україну, були в обвугленому стані, що свідчить про високу температуру під час вибуху. Також із тіл загиблих не виявили осколків від боєприпасів — це те, що ми встановили. Також розглядаємо версію щодо вчинення цього злочину із використанням артилерійської системи або іншої високоточної зброї з можливим термобаричним зарядом".
Барак в Оленівці після вибуху
Роман Циб, представник 18 Департаменту Офісу Генерального прокурора, говорить, що до вибуху у самому бараку, полонені чули два вибухи неподалік барака. Третій "прийшовся" по приміщенню. Свідки розповіли, що залучали до збору фрагментів, які залишились після вибуху. Один з них, що він зібрав осколки мідної частини боєприпасу. Інший заначив, що бачив уламок від боєприпасу "Краснопіль". Тож слідство розглядає і цю версію.
"Також є версія, що заклали вибухівку всередині приміщення, бо під час слідства встановили, що вона могла бути закладена десь біля входу", — розповів Роман Циб.
Хто відповідатиме за вбивство українських військовополонених в Оленівці
Прокурор Роман Марцин нагадав, що у 2024 році Служба безпеки України повідомила про підозру у порушенні законів і звичаїв війни, поєднаних з умисним вбивством ексочільнику Оленівської виправної колонії та його першому заступнику. їх справи розглядають за частиною 2 статті 438 Кримінального кодексу України.
Однак це не все. Загалом у повідомленні до Міжнародного кримінального суду визначили десятьох людей, ймовірно, причетних до вибуху у колонії. Зокрема чотирьох службовців Федеральної служби виконання покарань РФ, директора ФСВП у так званій ДНР, голову Слідчого комітету РФ Бастрикіна, заступника голови Слідчого комітету Корпусова та тодішнього командувача Південного угруповання військ РФ Суровікіна.
"Ми не змогли встановити, на жаль, безпосередніх виконавців цього злочину, тому зосередили зусилля на встановлення осіб, які можуть бути відповідальними за смерть і катування українських військовополонених за принципом відповідальності командирів і начальників. Часто ви можете чути про так звану командну відповідальність, але ми використовуємо термін відповідальність командирів і начальників, як він записаний в Римському статуті Міжнародного кримінального суду", — сказав Роман Мартиновський.
Свої в Telegram 
