Працювали у Покровську до останнього, тепер у Дніпрі. Історія підприємиці Вікторії Батрак

Під гуркіт обстрілів вони годували жителів прифронтового Покровська, а тепер починають спочатку. У рідному місті Вікторія Батрак разом з родиною мала декілька м’ясних крамниць. Попри постійні ворожі обстріли, працювали до останнього. У грудні 2024 року родина переїхала до Дніпра. Тут вирішили ризикнути й відновити власну справу. Як це вдалося Вікторія розповіла для Дніпро.TV.
Відновлення справи у Дніпрі
Евакуювавшись з Покровська, Вікторія з родиною швидко облаштували своє життя у Дніпрі. У новому місті, попри все, вирішили ризикнути та відновити власну справу.
"Чесно кажучи, ми їхали у Дніпро вже з думками, що хочемо відкрити магазин. Вже було це приміщення. Тобто ми вже його дивилися онлайн, нам по Вайберу дзвонили, і ми дивилися", — згадує Вікторія.
У приміщенні зробили ремонт. На це знадобилося півтора місяці. А необхідне обладнання підприємці встигли вивезти з Покровська.

Ще один виклик, з яким стикнулися підприємці — пошук нових постачальників. Однак і з цим питанням впоралися.
Наразі, окрім м’яса, у магазині можна придбати випічку, каву та навіть власноруч зроблені напівфабрикати. Вікторія ділиться, надалі асортимент планують розширювати та вже планують відкрити другу крамничку.
У Покровську працювали до останнього
У Покровську у родини Вікторії було кілька м'ясних магазинів. Проте з початком повномасштабного вторгнення росії в Україну, все змінилося. Армія рф, у намаганні окупувати місто, щодня нищить його. Залишатися у Покровську ставало дедалі небезпечно.
Та попри це Вікторія довго не наважувались виїжджати. В першу чергу — через людей. Магазин родини продовжував працювати, адже залишався єдиною м'ясною крамницею у місті.
Черги до магазину у Покровську
"Люди приходили зранку, займали чергу і чекали, поки привезуть товар. Мабуть, за дві-три години ми все продавали. Згодом стало складніше привозити товар. Постачальники відмовлялись їхати до Покровська. Тому нам доводилось їхати на виїзд з міста, на заправку. Ми там перевантажувалися, товар везли у свій цех. Ще їздили за товаром у Родинське чи Добропілля. Було таке, що прилетів КАБ на заправку, він не розірвався, заправку зачинили. Нам потрібно було їхати далі".
Виїжджати з Покровська Вікторія вирішила наприкінці грудня минулого року.
"Були прильоти, і навіть коли працювали — дрони прилітали. Останнє, що стало вирішальним — ракета прилетіла в будинок і постраждав Лазурний, там де ми працювали. Тому були змушені закрити бізнес".

