Житло, підтримка, відбудова. Очільник Луганщини Олексій Харченко про напрямки роботи адміністрації

Житлове питання — серед пріоритетів
Під час зустрічі Олексій Харченко детально зупинився на житловому питанні, яке для переселенців залишається найболючішим. Він відзначив, що відвідав нещодавно лисичанські модульні будинки і був вражений обсягом виконаної роботи.
«Це величезний об'єм роботи, який треба масштабувати, приймати цей досвід», — зазначив Харченко, додавши, що хоча і є певний негативний фідбек щодо організації роботи, всі недоліки поступово усуватимуть.
Харченко повідомив про суттєві зміни у процедурі будівництва та розподілу соціального житла згідно з постановою №495. До цього часу влада Луганщини не мала змоги впливати на розподіл квартир, збудованих коштом їхніх громад на територіях приймаючих громад.
«Яка ситуація була? Умовно кажучи, ми збудували житло на території приймаючої громади, а виконавчий орган приймаючої громади розподіляє це житло. І ми не мали ніяких преференцій стосовно того, хто там буде жити. Можливо, туди поселять ВПО з Донецька чи Харкова, неважливо. Тобто ми не мали ніякої можливості впливати на цей процес. Зараз зміни ухвалили, тепер маємо», — пояснив очільник області, додавши, що це «розширить наші можливості і забезпечить безпеку цієї угоди з приймаючою громадою».
Також обговорювались нові механізми отримання землі під будівництво житла. Наразі йде робота над отриманням у комунальну власність державної землі на території Київської області.
«Якщо ми цей механізм відпрацюємо і нам Кабмін погодить, цей досвід ми можемо масштабувати, бо державної землі набагато більше, ніж комунальної, і, звичайно, з державою буде простіше співпрацювати. Бо приймаючі громади не завжди активно йдуть на допомогу і сприймають наші ініціативи щодо будівництва житла чи будь-яких інших соціальних об'єктів», – зазначив Харченко.
На зустрічі також підняли питання про участь у всіх урядових проєктах.
«На конгресі регіональних і місцевих влад ми будемо піднімати питання участі у всіх урядових проєктах адміністрацій наших громад. Я особисто зіштовхувався з тим, що є достатньо цікаві програми, які фінансуються за рахунок донорів, частково державою, частково приймаючими громадами. В такі програми тимчасово окуповані території не входять. Я буду підіймати це питання на рівні віце-прем'єра, якщо треба і вище», – наголосив Харченко.
Як приклад такої програми він навів діяльність Агентства відновлення, яке запускає масштабне будівництво житла для ВПО в ряді приймаючих громад на умовах, коли громада бере кредит на 25% вартості, а 75% покривається донорськими коштами або фінансується з державного бюджету.
Харченко також повідомив, що адміністрація вивчає можливості в бюджетах всіх громад для започаткування програми відшкодування чи часткового відшкодування першого внеску за іпотечними кредитами для працевлаштованих переселенців.
«Ми зараз активніше підтримуємо дві категорії. Перша — платоспроможні. Ми зможемо допомогти в отриманні кредиту, погашенні першого внеску. Друга — малозабезпечені. Ми активно працюємо над допомогою у розбудові шелтерів», — пояснив Харченко.
Щодо технології будівництва, він висловив перевагу на користь швидкозбірного житла.
«Коли ми розпочнемо будівництво, ми не будемо будувати 16-поверхівки, які будуються роками і невідомо чи збудуються. Ми будемо орієнтувати громади на будівництво більш швидкозбірного житла. Я був на форумі минулого тижня, і ми були на відкритті заводу фінського виробника. Технології вражаючі — вони будують будинки чотири-п'ятиповерхові за два-три місяці, які повністю відповідають державним будівельним нормам енергоефективності».
На запитання про кількість людей, які наразі потребують житла, Харченко не зміг навести точних цифр.
Компенсації за зруйноване майно
Одним із болючих питань стала проблема компенсацій за зруйноване та пошкоджене майно для мешканців Луганщини. На відміну від інших регіонів, Луганська область майже повністю окупована армією рф, через що програми компенсації для її мешканців не працюють.
«Безумовно, це болюче питання і знову ж таки це несправедливо по відношенню до тимчасово окупованих громад, бо ми не гірші ВПО, ніж ВПО, до прикладу, Харківщини, де фізично можна зафіксувати знищення об'єкту, житла чи інше».
Підтримка ветеранів
Особливу увагу під час зустрічі було приділено проблемам ветеранів війни з Луганської області. Представник ветеранської спільноти висловився щодо наболілих проблем, назвавши луганських ветеранів «ветеранами п'ятого сорту».
«Ми єдина громада, котра зовсім не очікує і не підтримується своєю військово-цивільною адміністрацією. Я не буду зараз казати про відносини з вашим попередником, але позиція була дуже строга. У нас єдина область, в котрій немає управління у справах ветеранів», – розповів ветеран.
Прес-конференція Харченка
За його словами, запропоновані кандидатури на посади в управлінні ветеранів були відхилені. Він також порушив проблему медичного обслуговування та реабілітації ветеранів.
«Ми не маємо можливості звертатись ні до кого в плані медичних послуг, в плані реабілітації після поранень, після контузій і вікових хвороб».
Ветеран звернувся до нового очільника області з конкретним проханням.
«Будь ласка, призначте окрему нараду по ветеранам ВПО з Луганської області, по інвалідам війни з Луганської області, по членам сімей. Щоб ми з вами детально обговорили і дорожню карту, і чому досі у нас немає управління у справах ветеранів. І, можливо, якщо потрібно, ви призначили начальника управління і він почав співпрацювати з ветеранами війни-ВПО з Луганської області».
Олексій Харченко підтвердив, що підтримка ветеранів є одним із головних пріоритетів роботи адміністрації, та пообіцяв провести окрему нараду з цього питання на початку наступного тижня.
«В день указу про моє призначення я дізнавався щодо стану роботи з ветеранським рухом в Луганській області. І, звісно, нам дійсно треба провести наради і визначити шляхи, як рухаємося», — відповів Харченко й додав, що на наступному тижні проведе нараду з ветеранами з Луганщини, аби розібратися в ситуації та взяти її під контроль.
Збереження регіональної ідентичності та комунікація з переселенцями
Під час зустрічі гостро постало питання збереження регіональної ідентичності луганчан. Один із учасників порушив проблему, яка хвилює багатьох переселенців.
«Якщо переселенець з Луганської області, який виїхав до 2022-го року, міняє за якихось обставин паперовий паспорт на ID-картку, або якщо дитина 14-річна отримує цю картку, то у додатку як місце проживання не вказується Луганська область».
Він розповів про власний досвід.
«Я з цим зіткнувся, коли мій син отримував паспорт у 14 років у вигляді ID-картки. Сказали, що у національному демографічному реєстрі територій, окупованих у 2014 році, немає. Я з цим питанням звертався до вашого попередника, він мені казав, що це питання до деокупації неможливо вирішити ніяк».
Чоловік підкреслив, що вирішення цього питання важливе для збереження регіональної ідентичності.
«Якщо ми говоримо про збереження регіональної ідентичності, про те, щоб луганчани відчували себе луганчанами, то це виглядає принаймні не дуже логічно».
Олексій Харченко визнав, що не готовий відразу відповісти, чи можна вирішити це питання, але пояснив, що проблема має безпековий характер.
«Реєстраційні дії з реєстрами на території Луганської області не просто так зачинені. З однієї сторони я розумію проблему, а з іншої — зрозумійте, що в будь-який момент з доступом до реєстраційних дій в Луганських обласних реєстрах можемо прокинутись один раз з переписаним майном на когось».
Очільник Луганщини додав, що нещодавно була нарада з представниками Державної міграційної служби у Луганській області щодо цього питання.
«Є певне бачення вирішення цієї проблеми, але нам потрібна в цьому питанні підтримка центрального апарату ДМС України. Тому відповідні пропозиції вже спрямовуємо».
Антикорупційна політика та майбутнє адміністрацій на деокупованих територіях
На запитання щодо боротьби з корупцією серед посадовців Олексій Харченко зазначив, що кадрові рішення будуть прийматися індивідуально, з урахуванням презумпції невинуватості.
«Питання дуже чутливе. Тут треба балансувати між справедливістю, духом права і буквою закону. Але поряд з тим я вивчаю питання статусу підозрюваних серед працівників адміністрації», — пояснив він.
Також очільник ОВА висловив чітку позицію щодо збереження адміністративних структур та закладів, пов'язаних з тимчасово окупованими територіями.
«Ми будемо перебудовувати функціональну модель військових адміністрацій, скорочувати видатки на утримання, але не втрачати управлінську функцію. Наша мета — щоб комунальні підприємства були самоокупними і допомагали місцевому бюджету», — наголосив Олексій Андрійович.
Водночас він категорично відкинув ідею ліквідації релокованих установ.
«Ми не можемо це все знищити. Це алогічно, навіть якщо стратегічно думати. За що ми тримаємося? За наших вчителів, лікарів, житлово-комунальне господарство. Ці люди приїдуть і будуть відновлювати інфраструктуру».
Наприкінці зустрічі Олексій Андрійович анонсував підготовку масштабної інформаційної кампанії щодо діяльності адміністрації та життя луганчан.
«Ми готуємо медіаплан адвокаційної кампанії про існування наших адміністрацій, життєдіяльність наших інфраструктурних об'єктів, життєдіяльність наших ВПО, дітей, спортсменів — всіх-всіх, щоб один раз і назавжди зняти питання існування як адміністрації, так і луганчан, щоб ніхто більше не казав: чим ви там займаєтесь, навіщо ви треба».
Голова області пообіцяв, що такі зустрічі з громадськістю будуть проводитись щоквартально, а зі ЗМІ комунікація відбуватиметься частіше — у форматі пресконференцій та за запитами.
«Якщо є якісь конструктивні ідеї — долучайтесь. Будемо створювати спільні робочі групи і випрацьовувати ефективні механізми взаємодії», — підрезюмував Харченко.
----
Цей матеріал став можливим за підтримки програми “Голоси України”, яка є частиною Ініціативи Ганни Арендт і реалізується Лабораторією журналістики суспільного інтересу спільно з Європейським центром свободи преси та медіа і фінансується Федеральним міністерством закордонних справ Німеччини. Програма не впливає на редакційну політику, а даний матеріал містить виключно погляди та інформацію, отриману редакцією.

