Маріуполь, полон та повернення до війська. Як «азовець» «Ясь» створив батальйон безпілотних систем
Він пройшов пекло Маріуполя, витримав російський полон і повернувся на службу, щоб продовжити боротьбу. Боєць «Азову» на псевдо «Ясь» став командиром батальйону безпілотних систем, який сьогодні завдає значних втрат противнику. Суспільному «Ясь» розповів про свій бойовий шлях, досвід полону та створення нового підрозділу в складі 12-ї бригади НГУ «Азов».
Випробування вогнем
До повномасштабного вторгнення росії в Україну «Ясь» був командиром відділення вогневої підтримки у снайперській групі. В «Азові» він із 2015 року. Коли 24 лютого 2022 року почалася велика війна, підрозділ уже чекав на бойову тривогу.
«В 2022-му році це все застало нас, коли вже як мінімум тиждень був казармений режим, всі сиділи на чемоданах і чогось чекали. 24 лютого нас підняли по тривозі, всі швидко свої речі зібрали і рванули в Маріуполь», — згадує «Ясь».
Досвід, накопичений роками служби, допоміг «азовцям» протриматися в оточеному Маріуполі.
«Весь досвід, який ми накопичували всі ці роки до початку широкомасштабного вторгнення, дуже допоміг нам протриматись рівно стільки, скільки в нас вийшло».
Під час оборони Маріуполя «Ясь» виконував різноманітні завдання зі своїм відділенням важкого озброєння.
«Виконували різнотипні задачі, як зі звичайною стрілецькою зброєю, але здебільшого брали в руки те, що поважче, і намагались відбивати механізовані штурми противника».
Перший місяць боїв був особливо важким. «Ясь» отримав поранення, але після того, як рана трохи затягнулась, продовжив боротьбу. В той час захисники вже відчували нестачу провізії та боєкомплекту.
«Це все нас спіткало і на самому заводі. Коли коло стиснулося та щільність авіаударів, ракетних ударів стала ще більш щільнішою, виконувати задачі стало важко».
Зруйнований будинок у Маріуполі, 2022 рік
Найтяжчими були щоденні втрати побратимів.
«Були дуже важкі втрати, дуже масштабні втрати».
З провізією ситуація ставала все складнішою.
«Хлопці створили певні графіки прийому їжі в дуже обмежених кількостях. Ми могли дозволити собі поїсти один раз на день, два рази на день щось свіженьке, приготоване. Найсмачнішими, мабуть, були спечені хлібини, смажені хлібини на пательні».
Вихід у полон
Про рішення припинити оборону «Азовсталі» та вийти в полон «Ясь» дізнався несподівано. Він намагався дістати питну воду для важкопоранених побратимів.
«Приходжу до хлопців, нікого немає, всі кудись збираються, щось відбувається. Я питаю: «Що за фігня?». Кажуть, що у нас є оці чотири дні, щоб поетапно провести здачу в полон», — згадує він.
Рішення про вихід сприйняв важко.
«Був шокований. Я не знав, як це сприймати. Було розуміння, що все закінчилось, але не зовсім так. Усвідомлював той факт, що росія у будь-який момент, як й завжди, всі свої домовленості може порушити».
Найбільш боєздатні бійці виходили останніми, 20 травня 2022 року.
«Думали, що ось-ось — і щось станеться, і росія все ж таки вирішить порушити свої домовленості з нами. Але ні: все минуло спокійно, зброю здали і поїхали всі гуртом в Оленівку».
Випробування полоном
У полоні бійці «Азову» намагалися отримувати хоч якусь інформацію про те, що відбувається в Україні.
Будівля бараку в Оленівці після вибуху вночі 29 липня 2022 року
«Спочатку у бараці у нас була змога слухати новини, українські, там працювала наша FM-ка. Я ніколи у житті не дивився телевізор, не слухав радіо, але це на той час був єдиний спосіб почерпнути хоч якусь інформацію».
Проте новини, які доходили до полонених, часто викликали тривогу.
«З важливого, пам'ятаю, там не було нічого. Ми слухали, як підписують бюджети на недоцільні розходи на той період. І це перші півроку війни».
Про можливе звільнення з полону він дізнався несподівано.
«Перед звільненням, 5 травня, мене черговий раз визвали на допит. Там слідчий сказав записати на камеру, як все було. Я питаю: «Правду казати чи як «репетирували?». «Правду», — каже. Сказав правду. «Так це ж не те», — подивився на мене слідак дивними очима».
Того ж дня він отримав неочікувану новину.
«З темряви лунає голос: «А ти знаєш, що тебе завтра міняють». Я питаю: «На що ви так жартуєте?». «Та не жартую», — каже».
Звільнення з полону викликало суперечливі емоції.
«Не було думок. Думок абсолютно ніяких не було. Незрозуміло, що відбувається. Наче, нове життя почалось. Я 7 травня вже навіть не відчув, що зі мною цей рік щось відбувалось. Тобто цей рік ніби просто викреслило. Механізми внутрішні в мене спрацювали таким чином, що вони заблокували це і намагалися не сприймати. У мене були особисті такі відчуття, наче дійсно цього не було».
Повернення до строю і створення нового напрямку
Після звільнення «Ясь» дізнався, що його побратими, які вийшли з полону раніше, повернулися до служби.
«Це був великий новорічний обмін, жоден з них, з моїх бойових побратимів не покинув військо, не покинув цей підрозділ. І я за моральним покликом мусив робити те саме».
Ще в Оленівці «Ясь» казав, що якщо повернеться, то хоче займатися безпілотниками. Він втілив цю ідею в життя.
«Ясь»
«Прийшовши маріупольську кампанію і потрапивши у полон, ще в Оленівці я казав: «Хлопці, якщо я повернусь, — тільки в безпілотники». Я вирішив дослідити цю тему, пройшов пару шкіл, і коли встав у стрій, то «проштовхнув» цей напрямок у бригаді».
Початок був непростим.
«На початку все, що я мав, це п'ять хлопців-ентузіастів, які пробували робити все підряд. Брали «Мавіки» в руки, одночасно намагаючись з FPV за допомогою ретранслятора полетіти. Це все було в лісі, в маленькій «норці». Мало, м'яко кажучи, непрофесійний вигляд».
Проте наполегливість і навчання на власних помилках принесли результати.
«В ході цих помилок, ми прийшли до того, що підрозділ — вже майже повноцінний батальйон за кількістю. Та доволі високий по вогневому потенціалу. Відсоток, який покривають саме мої екіпажі, доволі-таки високий».
Батальйон безпілотних систем
Сьогодні батальйон безпілотних систем «Азову» працює за кількома напрямками.
«На даний момент в батальйоні чотири напрямки. Із основних саме бойових підрозділів, — FPV (як один із найпопулярніших і найхайповіших видів озброєння) та крила (великі літакового типу БпЛА), там маємо і ударні крила, тобто важкі «бомбери», які росіяни прозвали «Баба-Яга», — розповідає «Ясь».
Крім того, підрозділ освоює нові технології.
Лабораторія дронів бригади «Азов»
«Також зараз з'явилися наземні роботизовані комплекси, які ми зараз опановуємо. А ще у нас є інженерна майстерня і майстерня БпЛА. Два напрямки, які обслуговують всі ці підрозділи».
Батальйон вже має на своєму рахунку значні бойові успіхи.
«У нас вже було це знищення ТОСів. Це було дійсно щось із ряду неймовірного. Зараз знищення «Градів«, наприклад, — вже на повсякденній основі».
Військовий переконаний, що постійний розвиток технологій — це ключ до перемоги.
Досвід перебування в російському полоні лише зміцнив його переконання щодо природи ворога.
«За рік, поки я був у полоні, я зрозумів, що не можна говорити про якісь домовленості. Це — наш ворог. Виправдати його неможливо. Можна сказати: це — дико. Але в тому не буде ніякого сенсу. Як і немає сенсу висловлювати занепокоєність. Поки росія не перестане існувати на мапі, це все не закінчиться».
Свої в Telegram 
