Пережили блокаду Маріуполя і полон. Подружжя прикордонників відкрило на Чернігівщині СТО «Азовсталь»
Дитяча мрія та дорослі рішення
«Завжди любив автівки, мопеди, мотоцикли, різний транспортний засіб. У мене їх багато було. З дитинства була мрія щось мати своє, пов'язане з ремонтом транспортних засобів», — розповідає Іван Кузьменко.
Коли подружжя дізналося про державні гранти для ветеранів, вирішили взяти участь у програмі. Марина подавала документи через «Дію», захистила бізнес-план, і вже через десять днів отримала кошти.
Іван Кузьменко
На будівництво приміщення та купівлю обладнання для СТО «Азовсталь» подружжя витратило 1,5 мільйона гривень, з яких 500 тисяч — державний грант. Умовою отримання коштів було створення двох робочих місць.
Унікальне обладнання для громади
За грантові кошти Кузьменки закупили сучасне обладнання: стенд 3D розвал-сходження, підіймач, траверсу, стійку, трансмісійну та установку для зливання оливи.
Марина Кузьменко
«3D розвал-сходження немає в Рібкінській громаді зовсім, тому якщо хтось хотів саме 3D розвал робити, то ми їздили всі і їздять, мабуть, ще в Чернігів. Може, хтось про нас не знає», — пояснює Марина важливість їхніх послуг для місцевої громади.
СТО «Азовсталь»
СТО «Азовсталь»
Шлях через війну: від прикордонників до полону
Іван почав службу в армії у 2011 році, згодом підписав контракт і став прикордонником Чернігівського 105-го загону.
З 2015 по 2016 рік виконував бойові завдання в районі Мар'їнки та Курахового на Донеччині. Після повернення до свого загону до нього долучилася Марина. Обоє служили до 2021 року.
Марина з Іваном на службі
«Потім ми з дружиною поїхали служити в перший прикордонний загін у Маріуполь і там зустріли повномасштабне вторгнення», — згадує Іван.
24 лютого о третій ранку від старшого зміни надійшла команда про обстріл.
«Наш відділ обстріляли «Градом». Слава Богу, ніхто не постраждав. Через годину-чотири нас вивели звідти, перевели в інше місце дислокації», — розповідає прикордонник.
Розлука та полон на «Азовсталі»
У березні 2022 року Марині вдалося виїхати з Маріуполя без Івана. Чоловік до середини травня перебував на «Азовсталі», де його взяли в російський полон. Після пів року у неволі його повернули додому.
Обмін полоненими, під час якого повернувся з неволі Іван Кузьменко
«Бурхливі були емоції. Я навіть не можу передати, наскільки це радості було дуже багато, тому що шлях такий тяжкий довелося пройти, боротьби за його повернення», — згадує Марина зустріч з чоловіком.
Відновлення після полону та плани на майбутнє
За словами Івана, після полону він досі не може повністю психологічно відновитися. Власна справа трохи допомагає відволіктися від важких спогадів.
«Іншим військовим я б порадив не замикатися всередині, а пробувати не бути деморалізованими, дома не сидіти, не опускати руки — треба пробувати, і все в них вийде», — ділиться досвідом ветеран.
Подружжя Кузьменків на СТО
Нині подружжя мріє про розширення свого бізнесу та купівлю нового обладнання.
«Щось нове, щось таке, що знову ж таки немає в нас у громаді. А це дуже зручно, коли все є на місці», — каже Марина.
Свої в Telegram 
