Українці просять врятувати стелу Донецької області — зареєстрували петицію. Що пропонують
Що сталося
На урядовому сайті оприлюднено петицію про порятунок стели Донецької області. Авторка петиції Оксана Андрусяк.
У петиції сказано, що стела стала символом опору та мужності українських військових і цивільних. На її поверхні залишали написи солдати, волонтери та мешканці, що перетворило її на важливий історичний артефакт сучасної війни.
Нині стела перебуває під реальною загрозою знищення через постійні обстріли та можливе просування лінії фронту. Укріплення навколо зможуть захистити її.
Збір підписів стартував вчора, 14 жовтня. Нині петиція набрала більше 2000 підписів із потрібних 25 000 для її розгляду.
Чому це важливо
Стела Донецької області стала неформальним символом опору — на її поверхні залишали написи військові, волонтери та місцеві. Так вона перетворилася на артефакт сучасної війни, що фіксує досвід оборони та стійкості. У разі руйнування або тимчасової окупації країна втратить значущий фрагмент культурної й історичної спадщини, пов’язаний із російсько-українською війною.
Що пропонують
У петиції вказані пропозиції щодо збереження стели Донецької області. Авторка пропонує перенести стелу до безпечної локації на підконтрольній території — наприклад, у тилову область або до музею сучасної війни.
Надати їй статус пам’ятки історії та культури національного значення.
Забезпечити меморіалізацію — як символу боротьби та стійкості українського народу.
Ініціатива спрямована на те, щоб зберегти стелу як частину національної пам’яті в умовах активних бойових дій — з юридичним захистом і чітким планом подальшого зберігання та експонування. Підписанти наголошують: своєчасне перенесення та офіційний статус — найкраща гарантія, що «сторінка» цієї війни не буде втрачена.
Якщо ви підтримуєте ініціативу, можете підписати петицію за посиланням.
Що було раніше
Ця петиція про збереження стели Донецької області не перша. Ще у лютому 2025 року перенесення стели вже ініціювали, однак петиція не зібрала достатньої кількості підписів.
Що ж до самої стели Донецької області, то з початком російсько-української війни стела стала не лише візитівкою області, а й символом мужності та жертовності українських захисників.
У березні 2024 року українські військові відновили стелу, очистили територію, зміцнили фундамент та встановили прапори підрозділів Сил Оборони.
На поверхні стели почали з'являтися написи, які залишали волонтери, військові, багато з яких загинули під час бойових дій. Ці написи стали своєрідним архівом пам’яті, який нагадував про ціну свободи та мужність оборонців Донеччини.
Та у квітні 2024 року в мережі з’явилося відео, де четверо людей зафарбовують стелу, не маючи дозволу Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Донецькій області, на балансі якого вона перебуває. Це спричинило хвилю обурення в соцмережах. Багато хто вважав, що у такий спосіб була знищена частина історії, адже написи загиблих бійців мали велику символічну цінність. Проте майже одразу після так званого “оновлення”, на стелі знову стали з’являтися наліпки, шеврони та написи, які залишали військові.
Згодом через загострення ситуації на фронті та просування російської армії, у Донецькій облдержадміністрації прийняли рішення закрити стелу антидроновою сіткою, однак зазначили, що таке рішення тимчасове.
Стела Донецької області, лютий 2025 року
Що означають кольори стели Донецької області
Стела на в'їзді до Донецької області з боку Дніпропетровщини містить національні українські символи, зокрема мозаїчний орнамент у стилі вишиванки, а також елементи, характерні саме для цього регіону.
Один із символів стели — герб області: на золотому тлі зображена синя пальма на чорній вигнутій основі. Щит прикрашає золота корона з каштанового листя, а довкола розміщено вінок із зелених дубових гілок, перевитий пурпуровою стрічкою з написом: “Можливість доведена на ділі”.
Також один з елементів — знаменита “Пальма Мерцалова”, яку ще у 1896 році викував коваль Олексій Мерцалов зі звичайної залізничної рейки. Вона символізує промислову міць регіону, зокрема його тісний зв’язок із вугледобувною галуззю. А золотий колір на гербі відображає особливості місцевого спекотного, степового клімату.
Свої в Telegram 
