У Маріуполі знайшли приховане масове поховання довжиною 50 метрів. Кого ховали окупанти у 2022 році
Довідка: Mariupol Destruction and Victims — організація, яка системно фіксує злочини Росії у Маріуполі з перших днів повномасштабного вторгнення. За чотири роки роботи дослідники зібрали понад 2 500 відеодоказів, задокументували понад 4 500 прізвищ загиблих та зниклих безвісти цивільних, зафіксували понад 3 500 зруйнованих будівель. Їхню інтерактивну мапу переглянули майже 3,8 мільйона разів.
Як виявили поховання
Місце поховання розташоване у низині, закритій природним рельєфом, — за координатами 47.135400, 37.418000 на Старокримському кладовищі. Звідси — 3 км до житлової забудови і всього 2 км від імпровізованого «морга» на Запорізькому шосе, 23, куди окупанти звозили тіла загиблих цивільних у 2022 році. Жодних табличок, хрестів чи будь-яких позначок про похованих там немає. Сам пагорб заріс травою, жодних стежок до нього немає.
Розташування прихованого поховання у Маріуполі
Вперше Сергій помітив це місце на Google Maps у 2023 році — тоді на знімку був помітний рівчак. Спочатку він припустив, що це або виїмка чорнозему, або окоп українських військових, зроблений до початку вторгнення. Однак після перевірки обидві версії не підтвердилися.
Дослідник почав порівнювати супутникові знімки за різними датами і встановив точну хронологію.
«Це були перші оновлення на гугл-мапі після початку повномасштабного вторгнення. І, як згодом з'ясували, з'явився він між 29 березня та 9 травня 2022 року. У місті йшли бої», — розповідає Сергій.
До 29 березня 2022 року жодного рову на цьому місці не було. До 9 травня там з'являється котлован. Влітку того самого року його засипають — і він починає заростати травою. А далі відбувається те, що насторожує найбільше: поховання збільшується. Якщо на початку травня 2022 року довжина рову становила близько 30 метрів, то вже у серпні 2024-го насип сягав 55 метрів.
Розташування прихованого поховання у Маріуполі
«Там помітний насип, і білі крапки на мапі — найімовірніше, фрагменти будівельного сміття. Це територія Старокримського кладовища. Там не було багатоповерхівок, будівництв тощо. Фактично це поле, і потенційно незабаром воно може стати частиною кладовища, що завершить маскування. Звідки та нащо там взятися будівельному сміттю? Будівельним або іншим сміттям камуфлюють свіжезакопану могилу, доки не з'явиться інше маскування — наприклад, виросте трава», — пояснює дослідник.
На найсвіжішому доступному супутниковому знімку від 23 березня 2025 року насип вже повністю вкритий рослинністю. Поруч — жодних під'їзних доріг чи стежок.
«Це вказує на заборону наближатися. Тобто будівництва там не вели. Траншею викопали на початку травня і влітку 2022 року засипали», — каже Сергій.
Кого там могли поховати
Дослідник вважає, що насамперед тут поховані загиблі з будинку на проспекті Миру, 127 — багатопід'їзної дев'ятиповерхівки, на яку окупанти скинули авіабомбу. Дати на супутникових знімках збігаються з датами, коли загарбники почали розбирати завали цього будинку.
«9 травня 2022 року, коли бої сконцентрувалися вже в районі "Азовсталі", окупанти почали вивозити загиблих у цьому будинку разом з уламками стін. Там було дуже багато жертв, точна кількість невідома, підтверджено 45 прізвищ загиблих. Але тіла вивозили пів місяця — з 9 до 25 травня. Є свідки, які розповідали, як бачили, що з ковша екскаватора стирчали кістки. Тобто тіла впереміш із будівельним сміттям», — розповів Сергій.
Будинок на проспекті Миру, 127
Він також припускає, що тут могли поховати жертв інших масованих ударів по різних адресах міста. Саме цим пояснюється те, що насип з часом збільшувався. За даними фонду, окупанти звозили залишки зруйнованих будинків разом з тілами на спеціальний полігон, де відбирали великі фрагменти тіл, після чого вивозили їх у місця поховань.
Масове поховання і братська могила: у чому різниця
Сергій наголошує: те, що виявили дослідники, — не братська могила, а саме приховане масове поховання. І ця різниця є принциповою як юридично, так і морально.
Масове поховання визначається не кількістю тіл, а тим, що там ховають людей, які загинули внаслідок одних і тих самих факторів насильницького характеру — війни, страт, репресій, катастроф. При цьому застосовують різні типи могил: індивідуальні, траншейні — коли тіла або труни укладають рівним рядом в один-два шари без розділення, та ярусні — коли тіла складають пластами у котлован з прошарком ґрунту або вапна.
«Цю термінологію і поняття я брав з розслідувань, які застосовували при підготовці звинувачень у межах трибуналів щодо доведеного геноциду в колишній Югославії. Офіційно "ярусний" тип застосовується лише в російському ГОСТі масових поховань. А на практиці багатошаровість — це ознака приховування», — пояснює дослідник.
Братська могила — поняття вужче. Її особливість у тому, що залишки важко ідентифікувати, проте на таких місцях зазвичай будують пам'ятні комплекси та меморіали, аби зберегти пам'ять про загиблих.
«Антонім братських могил — приховані масові поховання. Їх навпаки маскують з метою приховати сліди злочинів чи кількість жертв. Зазвичай забудовою або рекультивацією. Це поховання, яке ми виявили, — якраз заросло рослинами», — говорить Сергій.
Він також звертає увагу на ще один механізм — так зване «адміністративне приховування», коли чинна влада офіційно оголошує масове поховання «братською могилою невідомих жертв» без будь-якої ідентифікації похованих і без розслідування обставин їхньої загибелі. Це дозволяє формально закрити питання, фактично приховавши злочин.
«Виявлення прихованих масових поховань дозволяє відновити історичну справедливість та людську гідність загиблих та їхніх родичів, довести воєнні злочини, репресії, геноцид, боротися з російською пропагандою», — підсумовує дослідник.
Що було раніше
Окупанти не вперше приховують масові поховання загиблих маріупольців. Нещодавно стало відомо про те, що росіяни зрівняли з землею місце масового поховання мирних жителів, вбитих під час облоги Маріуполя у 2022 році, в окупованому селищі Мангуш Маріупольського району.
Саме тут у 2022 році росіяни потайки копали перші братські могили — ховали вбитих маріупольців, зокрема тих, хто намагався врятуватися в Драмтеатрі. Тепер на їхньому місці — майданчик для ремонту дороги.
З початком повномасштабної війни у Маріуполі загинуло багато цивільних, і остаточну їх кількість поки не може назвати ніхто.
Свої в Telegram 
