Десять речей – за 500 гривень. Жителі Донбасу пояснюють, як стильно одягнутися в секонді
29 листопада – чорна п’ятниця, день, коли магазини обіцяють шалені знижки. А можна не чекати цих акцій, які часто виявляються притягнутими за вуха, і просто купувати одяг дешево у секонд-хенді. Як зробити це і залишитися задоволеним, розповіли журналістам медіакластеру "Схід" жителі Донбасу, які добирають нові "луки" у секондах і стоках.
Штани – за 150 гривень, фірмові туфлі – за 500
Євген Єштокін, Волноваха:
– Увесь мій образ зібраний в одному із секондів. Чорні штани шукав довго: то немає мого розміру, то не звужені знизу. Все-таки знайшов. За штани Мango Jeans віддав 150 гривень, пайта Panther стільки ж коштувала. Туфлі фірмові Bata – 500 гривень.
Не всі речі з секонду мені подобаються, просто там реально знайти фірмові та якісні по гарній ціні. Хоча у Волновасі останнім часом секондів побільшало, та нормальних знаю тільки два. У великих містах ситуація краща.
Звичайні магазини звикли возити або неякісний одяг за копійки, або фірмовий за тисячі. На мій погляд, секонди в такій ситуації – гарний варіант для середньостатистичного мешканця.
Багато речей у гардеробі маю з польських секондів. Європейці взагалі не схиблені на одязі, як українці. Тому там ціна ще нижча, ніж у нас. При нагоді оновлюю гардероб на рік вперед.
Польський секонд-хенд
Звісно, у Польщі вибір більший, акції різні. Був там у секонді, де по четвергах одиниця товару коштує 1 злотий. Уявіть, можна купити куртку за 7 гривень.
Джинси і футболка за 4 гривні, які витримали все
Галина Васенок, Курахове:
– Вперше завітала до секонд-хенду разом із подругою. Обирали дешевий одяг для роботи на будівництві – джинси та футболку. Вийшло дуже дешево, у 2006 році – всього 4 гривні. Джинси були прості, та я і не сподівалася на щось особливе. Півроку працювала у них штукатуром – і з ними нічого не трапилось. На них потрапляв цемент, вони постійно забруднювались, але після звичайного прання ставали як новенькі. Після тих вдалих джинсів повсякденний одяг купую лише у секонді, а одяг "на вихід" обираю на ринках і в магазинах.
У секонд-хенді в Кураховому
Якщо дешеву майку постійно надягати протягом місяця, вона перетворюється на ганчірку. Дешеві китайські джинси протираються, рвуться на колінах і служать від сили сезон.
Всі речі, що потрапляють до магазинів одягу, який був у вжитку, оброблені дезинфікуючим розчином і пройшли випробування пранням.
При зарплаті 5000 – 6000 гривень обирати новий якісний одяг з фірмових магазинів складно. Мені подобається одяг від H&M, Ostin, Zara, Atmosphere, Marks&Spencer, Adidas. Речі цих брендів якісні, пошиті з натуральних тканин, їх приємно одягати. У Кураховому та Мар’їнці немає брендових магазинів із якісним одягом.
Скуповуватися у секонді – ціла наука. Неможливо просто прийти до такого магазину за конкретною річчю. Ніколи не вгадаєш, чи є твій розмір, чи сподобається те, що є в асортименті. Вибір завжди невеликий, і задля однієї пари брюк можна обійти всі секонди в місті – і нічого не знайти. Тому до секонда треба заходити якомога частіше, щоб не пропустити класну річ.
Треба уважно придивлятися до плям і дірок. Зазвичай відіпрати пляму вже неможливо, краще, ніж на вітрині, річ не виглядатиме.
Коли є можливість купити "на вагу", намагаюсь взяти річ, яка здається мені легкою, щоб не переплачувати. Обов’язково міряю все, що знаходжу. Розмірні сітки у країнах Європи різні, і лише по ярликах отримати інформацію важко.
Перші кілька місяців заходити до секонд-хенду було неприємно, соромно. Здавалося, знайомі побачать – засміють. Речі вживані, хтось у них вже гуляв, сміявся і плакав, але вони господарю набридли. А ми тепер копаємося у "неліквіді".
Проте люди позбуваються старого одягу за різних причин: хтось схуднув або погладшав, комусь робота не дозволяє з’явитися в одній і тій самій сорочці двічі. Для мене то навіть плюс – хтось цю сорочку обирав для себе, шукав по магазинах, вона йому подобалась. Значить, і мені не соромно в такій ходити.
У секонд-хенді в Кураховому
Однак не всі вживані речі можу вдягнути. У Кураховому є магазини, де на продаж викладають спідню білизну, шкарпетки, взуття. Такі речі купую лише нові, бо це негігієнічно – взути кросівки з чужої ноги або носити бюстгальтер після когось.
Деякі секонди пропонують "сток" – нові речі, які не продалися у європейських магазинах. На них ще висять цінники. Футболку з ціною 30 євро можна придбати за 350 гривень. Це більше, ніж втричі дешевше від ціни за курсом. Так, на ринку футболки теж коштують 350 гривень, але якісними їх назвати неможливо.
Нова кофта німецького бренду за 79 гривень
Ольга Сеніна, Троїцьке:
– Я час від часу купую одяг у секонді, бо там можна знайти якісні речі європейських брендів за вигідною ціною. Щоб розібратися у розмаїтті товару, перш за все необхідно намітити собі, що конкретно ви хочете купити. Потім – підійти до потрібних рядів чи полиць з товаром і починати перебирати речі послідовно, поки не знайдете щось, що підходить.
Я враховую якість тканини або шкіри, бренд і зовнішній вигляд. Звертаю увагу на те, чи приємна тканина на дотик, потім дивлюся на "лейбу", щоб дізнатися, наскільки відомий виробник. На етикетці можна прочитати і склад тканини, і розмір.
Сьогодні купила дві футболки та спортивні штани. Все це – за 150 гривень. Місяця три тому купила гарну кофту, зовсім новеньку, німецького виробництва – за 79 гривень. Задоволена дуже. Зазвичай на відвідування секонду витрачаю 30-45 хвилин.
Куртка, штани, шапка, футболка і білизна – загалом за 400 гривень
Сергій Гайдадін, Троїцьке:
– Одяг у секонді купую чотири роки, тут можна одягнутися стильно та красиво за доволі невеликі гроші. Зараз весь верхній одяг на мені якраз звідти: куртка, штани, шапка. А ще – футболка і навіть спідня білизна. Якщо підрахувати, то це всього чотириста гривень. Носиться добре і від купленого у звичайних магазинах може відрізнятися хіба що кращою якістю.
Зазвичай приходжу до секонду разом з дружиною Катериною. Вона у мене експертка з вибору одягу та взуття.
Перш за все звертаємо увагу на речі з натуральної шкіри та тканин, щоб не було синтетики. Потім дивимося на бренд, бо хочеться, щоб одяг був модний. Уважно роздивляємося всі шви, ґудзики чи блискавки, стан матеріалу, щоб не було механічних пошкоджень і плям. Тільки після цього можна приміряти речі. На це може піти від години до двох.
Зазвичай разом з дружиною купуємо великими партіями. Вона набирає речі для себе і для мене. Це від шести до 15 речей. Витрачаємо до п’ятиста гривень.
***
Щоб читати ексклюзивні історії про схід першими, підписуйтесь на нашу сторінку у фейсбуці.
Свої в Telegram 
