Я почала власну справу у декреті. Історії жінок з Донбасу, які поєднують материнство та бізнес
Наважитися відкрити власну справу, коли ти нещодавно народила – ще той виклик. Героїні цього матеріалу спробували, і в них вийшло. Причому дві з них виходили з потреб своїх малюків і почали виготовляти те, чого бракує дітям.
Три жительки сходу розповіли журналістам медіакластеру "Схід", хто допомагав починати власну справу, наскільки це прибутково і як поєднувати бізнес із материнством.
"Зіткнулася з проблемою вибору дитячого одягу. І відкрила власну крамницю"
Анні Соломасі 27 років. Вона відкрила магазин дитячого одягу у Волновасі, коли пішла в декретну відпустку. Працювала і вночі, після того, як вкладала спати однорічного сина. Анна розповідає, як не втратити себе і знайти сили на підприємництво.
– Я закінчила Донецький національний університет за спеціальністю "міжнародна економіка". На останньому курсі університету почала працювати в донецькому аеропорту імені Прокоф’єва. Але війна змусила переїхати в рідну Волноваху. Тут незабаром вийшла заміж і народила сина Дмитра.
Анна Соломаха з родиною
Зіткнулася з проблемою вибору дитячого одягу в нашому місті. Пару разів замовляла одяг через інтернет, але там ніхто не застрахований від "підводних каменів", коли розмір або якість виробу не відповідають очікуванням. Власне, так і прийшла ідея відкрити власну крамницю.
Як організувати бізнес, підказували і допомагали батьки, які є власниками крамниці.
Бувало, синок, так би мовити, допомагав торгувати в магазині. Стало легше поєднувати роботу і материнство, коли він пішов у садок.
Зараз у моєму магазині працює продавець-консультант, яка допомагає з вибором одягу для малюків.
При створенні бізнесу або втіленні своєї ідеї, коли ти в декреті, важлива допомога і підтримка близьких. У цьому плані мені пощастило. Я вдячна чоловікові, своїм батькам і батькам чоловіка.
Бізнес не приносить надприбутків, на жаль, але на життя грошей вистачає. У нашому регіоні низька купівельна спроможність, бо рівень зарплат невисокий. Люди часто купують, що подешевше, але хочуть хорошої якості. Приємно, що ми можемо задовольнити їхнє бажання.
У грудні магазину буде два роки. Початкові витрати вже окупилися. Спочатку я не вкладала багато коштів, а поступово докуповувала товар, враховуючи запити покупців.
Я так само залучена в цей бізнес, як і два роки тому. Він невеликий, тому не вимагає багато часу або додаткових ресурсів.
Молодим матусям важливо не втрачати себе і не відмовлятися від справи, навіть коли у вас з’явився маленький клубочок щастя, який перший рік точно забиратиме весь час і енергію. Але у підсумку все, що ми робимо, ми робимо для своїх дітей. Вони і є головним мотиватором усіх починань.
"Синочку виповнилося півтора року, іграшок не накупишся. Почала робити розвиваючі ігри"
Ірині Олейніковій 33 роки, вона – вихователька у дитсадочку в Сватовому на Луганщині. Зараз Іра у декреті, разом з чоловіком вони виховують сина Богдана. Три місяці тому Іра почала робити і продавати розвиваючі ігри для дітей. Планує продовжити цю справу як власний бізнес.
– У декреті я з кінця грудня 2017-го. Ідея робити такі ігри виникла, коли синочку виповнився рік і п’ять місяців, а іграшок, потрібних для розвитку дитини, не накупишся.
Ігри я роблю у фотошопі. Деталі до них виготовлені з ватману – він цупкіший, більш довговічний, і малюнки на ньому виходять яскравими.
Спочатку створюю макет, потім роздруковую всі елементи гри на принтері, вирізаю їх. Далі ламіную кожен елемент гри, щоб зробити їх практичними і багаторазовими, і знову вирізаю. Для цього чоловік купив мені ламінатор. Він взагалі позитивно поставився до мого захоплення.
Наприкінці на всі фрагменти гри наклеюю липучки.
Ці ігри допоможуть малюкові вивчити кольори, назви тварин, овочів, фруктів, алфавіт, числа і ще багато чого. Підходять вони діткам від року, розвивають увагу, пам’ять, логіку і моторику рук.
Як важко навчити дітей базовим знанням, а головне – зацікавити їх, знаю з власного досвіду. Тому вважаю, що потрібно не вчити, а грати. Сину подобаються такі ігри.
Я вже зробила 20 ігор. Оскільки часу особливо немає, то робити гру можу, поки дитина спить – вдень чи ввечері. Залежно від складності, на виготовлення однієї такої розвивалки йде два дні. Але можна впоратися й швидше.
Зараз ігри купують мої знайомі. Найдешевша гра коштує 40 гривень, а найдорожча — 180. Все залежить від кількості елементів.
Але коли вийду з декретної відпустки, то продовжу створювати ігри – паралельно з роботою. Тим паче, чоловік допомагає і підтримує. Коли я виготовляю розвивалки, він може займатися дитиною чи домашніми справами.
"Коли замовлення термінове, робимо разом з донечкою. Це не завжди легко"
Катерина Гагаріна з Троїцького на Луганщині – у відпустці по догляду за донькою Мирославою, якій два роки. Катерина займається аеродизайном. Її композиції з кульок створюють настрій на дитячих святах. Інколи вона збирає їх вночі – це єдиний час для власної справи, коли в тебе малюк.
– Коли я була вагітною, на творчість не було настрою: всі мої думки були про майбутню дитину. Але через кілька місяців у декреті я почала займатися аеродизайном, яким захопилася у студентські часи.
У мене вийшло. Спочатку це були прості букети і фігури, а з досвідом вони ставали все більш досконалими.
Іноді це нелегко, бо я працюю переважно вночі, коли дитина спить. Можу лягати о четвертій чи п’ятій годині ранку. Але коли мені надсилають фото задоволених дітей з моїми виробами і слова вдячності батьків, це дає наснагу творити далі – про втому вже не може йтися.
Коли замовлення термінове, ми разом з донечкою швидко робимо його. Це не завжди легко. Сподіваюсь, коли вона подорослішає, ми будемо займатися цим разом.
На початку ця справа не вимагала багато грошей, але чим далі, тим більше потрібно вкладень. Зараз у мене є майже все обладнання, потрібне аеродизайнерці. Намагаюся вдосконалюватись і бути в курсі всіх новинок, щоб пропонувати людям найкраще.
Не можу сказати, що моє захоплення приносить великі гроші, це більше заняття для душі, адже важливо "не загубити" себе у декреті. На мою думку, у кожної жінки має бути справа, якою вона "горітиме". Раніше я робила дитячі прикраси з полімерної глини, букети з цукерок, але зупинилась на повітряних кульках. Це те, чим я люблю займатися понад усе.
Займайтеся тим, що вам найбільше подобається, і це почне приносити прибуток. Тільки не треба думати спочатку про гроші, бо навіть якщо ви знайдете прибуткове хобі, але воно буде не до душі, довго цим займатися не зможете.
Я веду сторінки в соцмережах і продаю свої композиції там – ціна стартує від 40 гривень і збільшується залежно від складності.
Працюю психологом у дитячому садку. Я планую повертатися після декретної відпустки на роботу, але ніколи не залишу улюблену справу і надалі тішитиму дітей і дорослих яскравими незвичайними подарунками.
***
Щоб читати ексклюзивні історії про схід першими, підписуйтесь на нашу сторінку у фейсбуці.
Свої в Telegram 
