Як студентка ДонНУ імені Стуса Дарія Нишпорська завдяки вишу вчиться впливати на життя країни
Майже шість років Донецький національний університет є вишем-переселенцем і працює у Вінниці. За цей час він став називатися іменем поета і дисидента Василя Стуса – який родом з Вінниччини, але у дитинстві і молодості жив на Донбасі. Є й чимало змін у роботі вишу. Свои.City показують університет через історії успіху його студентів.
Ми зібрали п’ять історій. Перша з них – Дарії Нишпорської, яка розвиває молодіжну демократичну організацію «ЙОДА», або YOuth Democratic Association. Ідея організації виникла завдяки навчальному курсу, який в Україні є у кількох вишах, серед них і ДонНУ.
Дарії 19 років, вона живе у Вінниці, в університеті вивчає журналістику. Далі – її пряма мова.
Наша ціль — молодь, що змінить країну
«ЙОДА» — молодіжна демократична організація. Ми хочемо силами активних поколінь боротись за спільне демократичне майбутнє. Ми орієнтовані на освітню діяльність, на просвітництво.
Ми на етапі створення. Зараз ми офіційно зареєстровані і маємо статус неприбутковості. Розробляємо план дій. Я – в піар-відділі організації, ми пишемо піар-стратегію. Ще є фандрейзинговий відділ (займається пошуком ресурсів. – Свои) і проєктна група, яка розрозробляє проєкти, які ми всі разом будемо втілювати в життя.
Наша ціль сформувати в школярів обізнаність у тому, як вони можуть змінювати країну.
Все почалось з університетської спеціальності
У нас в університеті ввели курс «Демократія — від теорії до практики», він був лише в кількох університетах України. Основним завданням курсу є створення певного проєкту. Тодішній мій проект не вийшло втілити. Але по закінченню цього курсу організація IFES, що допомагала впроваджувати цей курс в Україні, запросила кращих студентів на триденну школу громадянської освіти. Там було близько 30-ти учасників з усієї країни.
Наприкінці зустрічі ми всі обмінялися контактами, бо дуже здружились за ці три дні, у нас було багато неформального спілкування. Зрозуміли, що було б круто зробити щось на основі нашого бачення світу і спільного майбутнього. Вирішили створити власну громадську організацію.
Ідеї, що ми будемо робити, як ми будемо існувати і називатись — не було. Найактивніші 12 учасників зв’язались з IFES і з їх допомогою почали розробляти, власне, нашу організацію.
Наша ідея з’явилась влітку 2019, а офіційно ми зареєстровані з грудня 2019 року. Проєктів ми ще не впроваджували, більше займаємось організаційними питаннями, створюємо обличчя організації.
Чому це зробило мене краще
Я стала більш дисциплінованою. Я вже не забиваю на дедлайни, бо від мене залежать люди і наша спільна справа. Я стала відповідальнішою. А ще цей проєкт дав мені крутих людей – і серед учасників, і серед тих, хто нас підтримував або навчав.
Ще не знаю, в якому руслі розвиватимусь, але це класний досвід. Враховуючи, що мені тільки 19, думаю, це все ж успіх.
Чому я цим зайнялась? Останнім часом, коли я дивилась на те, що відбувається у нашій країні, складалось враження, що все йде не так. Ми – молода країна, але ми не маємо розуміння демократії і того, як нею користуватись. Коли я знайшла однодумців, то вирішила, що не можу втратити шанс щось змінити. Якщо ми об’єднаємось і будемо співпрацювати, то зможемо впливати і на своє майбутнє.
Вінниця, ДонНУ і результат
Я вдячна нашому університету за те, що він був одним із небагатьох в Україні і єдиним у Вінниці, де впроваджувався цей курс. Якби не ця дисципліна, то я б не стала частиною цього.
Те, що наш університет є переселенцем, ніяк не вплинуло на навчання. Так само не вплинуло і те, що я живу у Вінниці.
Наша організація всеукраїнська, але поки ми діємо тільки в містах, де живуть ці от 12 засновників. Комунікація в нас в онлайн-режимі, тому жодних проблем. Кілька разів на рік плануємо збиратись у Києві.
***
Щоб читати ексклюзивні історії про схід першими, підписуйтесь на нашу сторінку у фейсбуці.
Свої в Telegram 
