Маски, маршрути руху для дітей та ніяких батьків. Як школи сходу готуються до карантинного 1 вересня

З 1 вересня українські школярі розпочнуть навчальний рік не біля екранів своїх гаджетів, а в класних кімнатах. Однак до початку року керівництву шкіл ще доведеться підготувати заклади до безпечного прийняття учнів відповідно до нових вимог. Як це відбувається в Донецькій та Луганській областях, з’ясовували Свои.City.
Матеріал створено у партнерстві з ГО DOCCU в рамках проєкту DECIDE. Спільно з ними ми розповідаємо про зміни в системі освіти, про життя шкіл і громад, про вчителів та управлінців, їхні успіхи та проблеми.
Навчання в умовах пандемії
Очне навчання з 1 вересня може початися не в усіх школах. Якщо регіон зарахують до червоної зони – там і надалі впроваджуватимуть дистанційну форму навчання. Якщо до зеленої, жовтої та помаранчевої, то діти ходитимуть до школи.
До якої зони віднести регіон, вираховують за показниками захворюваності, заповненості ліжок і охопленості населення тестуванням. Ці показники у Міністерстві охорони здоров’я переглядають кожні два тижні, наразі і Донецька, і Луганська області належать до зеленої зони.
Проте навіть у школах в «безпечних» зонах не все так просто. Керівництву освітніх закладів треба підготуватися, враховуючи всі рекомендації від МОЗ та Міністерства освіти і науки. Якщо резюмувати документи від профільних відомств, то навчання в 2020/2021 році буде таким:
Масочний режим
Вхід до приміщень школи і пересування ними дозволятиметься лише в захисній масці або респіраторі. Знімати маску можна лише під час заняття.
Усі співробітники школи, включаючи водіїв та працівників харчового блоку, мають бути забезпечені засобами захисту із розрахунку 1 маска на три години роботи.
До школи пускатимуть лише осіб в масках. Ілюстративне фото
Перевірка температури та стану здоров’я
Персонал школи допускається до роботи тільки після вимірювання температури безконтактним термометром. Якщо температура перевищує 37,2℃, то працювати не можна. Те саме стосується людей із проявами гострих респіраторних захворювань.
У дітей температуру вимірювати будуть лише за потреби, але кожного дня запитуватимуть про самопочуття. Якщо виявлять симптоми респіраторного захворювання, дитину ізолюють у спеціально відведеній кімнаті та викликають її батьків.
Школи мають запастися безконтактними термометрами. Ілюстративне фото
Обмеження пересування та дистанціювання
Батькам та іншим особам заходити до приміщення школи не можна, окрім як для супроводу людей з інвалідністю.
Керівництво школи має зробити все, щоб уникати скупчень людей та забезпечити дистанціювання. Масових заходів треба уникати. Рекомендується розробити маршрути руху школярів (намалювати на підлозі розмітку), скласти графік допуску учнів до школи, забезпечити проведення занять для класу в одному і тому самому кабінеті, визначити в розкладі різний час перерв для різних класів, за можливості організувати проведення занять на відкритому повітрі.
Учням з хронічними захворюваннями, що є в групі ризику, керівництво має запропонувати перейти на дистанційну або індивідуальну форму навчання.
У школах мають зробити розмітку, щоб діти рухалися відповідно до маршрутів і менше контактували один з одним. Ілюстративне фото
Дезінфекція і провітрювання
Входи до всіх приміщень мають бути забезпечені місцями для обробки рук антисептиками. Також у школі мають встановити контейнери для використаних масок і рукавичок.
Санвузли треба забезпечити рідким милом, паперовими рушниками або електросушарками. Багаторазові рушники використовувати заборонено.
Після кожного заняття приміщення має провітрюватися протягом не менше 10 хвилин. У кінці робочого дня усі поверхні – дверні ручки, столи, стільці, перила тощо – мають дезінфікувати.
Після занять у школах мають дезінфікувати всі поверхні. Ілюстративне фото
Як готують школи на Донбасі
«У школи є багато друзів, які розуміють ситуацію і допомагають»
Красноріченський заклад загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів
Красноріченське, Кремінський район, Луганська область
Директорка закладу Лариса Чекмарьова радіє, що МОН і МОЗ видали рекомендації заздалегідь, а не напередодні 1 вересня. Проте, за її словами, під час реалізації вимог у неї виникли труднощі. Вони стосуються переважно забезпечення закладу масками, антисептиками та іншими засобами.
У сільській школі активності почалися ще до 1 вересня. Тут працює мовний табір GoCamp, спортивна секція і астрономічний клуб. Тож захисні засоби потрібні вже зараз.
– Ще в квітні ми взяли участь в одному з конкурсів ПРООН і виграли три швейні машинки. Це дало нам змогу пошити багаторазові маски. Отже, на сьогодні ми самостійно вийшли з ситуації. Але ж за регламентом на початок навчального року в нас має бути одна масочка на три години роботи – для вчителів, працівників їдальні, водіїв автобусів. Я зробила розрахунки, скільки нам буде потрібно масок із 1 вересня і до 31 грудня, кінця бюджетного року. Усе це подано до відділу освіти. Очікуємо.
У школи є багато друзів, є колишні випускники, які розуміють ситуацію і допомагають. Так, сьогодні я придбала контейнери для використаних засобів.
Лариса Володимирівна планує проведення практичних семінарів, на яких навчатиме колег використовувати і утилізувати захисні засоби. Наступний крок – просвітницька робота з батьками, до яких треба донести, що заходити до закладу їм заборонено. І останній крок – робота з дітьми, яких привчатимуть до нових умов навчання.
У школі вже влітку відбуваються заняття мовного табору
У красноріченській школі підготувати чотири окремі входи й продумали, який клас яким з них буде користуватися.
– У нас залишилися смужечки маршруту з того часу, коли ми вручали свідоцтва дітям, які закінчували 9 та 11 клас. Ми тепер додамо нових смужечок – і буде готова розмітка. Колеги запитують мене, як же воно буде? Діти ж на перервах носяться, один одного штовхають. Стовідсотково я не можу гарантувати, що ми забезпечимо рух за маршрутами, але якщо постійно вести бесіду, постійно відпрацьовувати, то десь на 70-80% зможемо це зробити.
Вручення атестатів випускникам 9 і 11 класів
Гнучкий графік у школі організувати майже неможливо, адже дітей підвозять на навчання з п’яти населених пунктів. Влаштувати змішане навчання, за якого частина класу би займалася офлайн у школі, а інша – паралельно онлайн, також проблематично.
– Ми – звичайна сільська школа. Я знаю контингент батьків і дітей, не у всіх навіть є зручні телефони, а тим паче планшети, ноутбуки і комп’ютери. Коли ми пішли на карантин у березні, то провели величезну роботу – і з’ясували, яка база в кожної сім’ї. Ми побачили, що далеко не всі родини мають однакове матеріальне забезпечення для цього.
Лариса Чекмарьова (зліва)
За кожним класом у школі закріплять кабінет, щоб уникнути скупчення дітей у коридорах.
– Єдині труднощі – треба розмістити учнів на відстані один від одного. У класах з невеликою кількістю учнів це можна зробити без проблем, але в класах з 30 дітьми це складніше. Хоча вони сидять за партами по одному, площа не дозволяє відсунути їх подалі один від одного.
Також у школі приготували кімнату, де ізолюватимуть потенційних пацієнтів з коронавірусом. Залишилось тільки її облаштувати: для цього директорка проситиме в місцевій лікарі пару кушеток.
Медична сестра, яка працює в штаті школі, вимірюватиме температуру всім працівникам безконтактним термометром. На кожному поверсі школи стоятиме черговий вчитель, який перевірятиме учнів. Прилад для вимірювання температури в школі є: його надала Красноріченська ОТГ, коли школа мала супроводжувати дітей для проходження ЗНО.
– Але я вважаю, що цього замало. Бо не хочу, щоб ми бігали з одним термометром по всій школі. Треба ж окремо для водіїв, для робітників школи, для учнів. Тому я звернулася до засновника з проханням придбати ще.
Лариса Чекмарьова
Батьків школярів найбільше хвилює, чи будуть учні займатися в школі з 1 вересня.
– Також їх цікавить, чи буде святкова лінійка на 1 вересня. Відповідаю: ні, не буде. Ми шукаємо інші форми. МОН рекомендує, щоб святкові заходи відбувалися в межах класу. Біля мене живуть дівчата, що перейшли з 4-го до 5-го класу, їм уже кортить себе показати. Я їм кажу: «Давайте думайте, що можна влаштувати». «А танок можна?» «Можна». «А пісню можна?» «Можна». «А гру можна?» «Можна».
На думку керівниці красноріченської школи, на початку вересня більше часу вчителі приділятимуть організаційним питанням, аніж педагогічним задачам, але вона вірить, що згодом процес вдасться налагодити.
«Дітей масками забезпечують батьки, а персонал купуватиме собі сам»
Краматорська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №25
Краматорськ, Донецька область
Директорка школи №25 у Краматорську Інна Страшко каже, що в неї поки більше запитань, ніж відповідей щодо організації освітнього процесу з урахуванням рекомендацій від міністерств.
– Рекомендації я отримала, ознайомилася з педагогічною пресою і з тим, як в інших містах готуються їх виконувати. Єдине, що непокоїть в цих рекомендаціях, це відповідальність керівництва школи щодо виявлення дітей, які захворіли на COVID-19. Це трошки некоректно сформульовано. Як я можу з’ясувати, чи хвора людина? Дітей з симптомами застуди – кашель, нежить, головний біль – ми і так завжди додому відправляли. А стояти на посту і не пускати дітей до школи… Це не дуже мені зрозуміло.

Управління освіти Краматорської міської ради закупило для школи дезінфікуючі засоби – рідке мило, санітайзери, які стоятимуть на вході, біля класів і в їдальні. Свою добровільну допомогу пропонують і батьки. А школа від такої допомоги не відмовляється. Так, закладу досталося 25 пачок вологих серветок від однієї з небайдужих матерів.
– Маски управління освіти поки нам не обіцяє. 900 дітей у школі ми не в силах забезпечити масками. Отже дітей забезпечують батьки, як це прописано в рекомендаціях, а персонал сам собі купуватиме. Поки так.
Оскільки школа №25 Краматорська має два окремі приміщення, то це допоможе розвести потоки дітей.
– Дітки старшої і середньої ланки заходять в один корпус, а малята – в інший. Малята усі прив’язані до класних кабінетів, середня ланка на 90% сидить у своїх класах, а от що стосується старших класів, то будемо вирішувати, що робити. Бо у них більше таких предметів – фізики, математики – для яких потрібно специфічне обладнання. Можливо, будемо їх водити до спеціалізованих кабінетів тільки на практичні й лабораторні заняття. Але якщо взяти інформатику, то без комп’ютеру не можна. Хіба учитель дитині на пальцях буде пояснювати?
Як потім ці кабінети обробляти, будемо вирішувати із заступником і персоналом. Треба, щоб так: урок закінчився – швидко обробити.
Команда школи з робототехніки RobotKram
А от як зупиняти дітей, щоб вони після дзвоника не бігали хаотично по коридорах, Інна Миколаївна не розуміє.
– Поки буде тепло, будемо їх виводити на шкільний двір, щоб вони 15 хвилин рухалися на свіжому повітрі. А коли буде негода? Ну як їх стримати в коридорі на дистанції? Я не уявляю. Але щось будемо вигадувати. Намалюємо лінії для кожного класу. Фізкультуру, природознавство будемо проводити лише на вулиці за сприятливих погодних умов.
Для їдальні адміністрація школи розробляє новий графік – щоб діти різних вікових груп не перетиналися під час прийому їжі.
– Думаємо ще про посуд. Бажано, щоб він був разовий. У нас такого нема. Чи забезпечить наш засновник нас таким посудом – це питання. Але можемо гарантувати, що за столами сидітиме по чотири особи, а не по шість, як зазвичай. Після дітей посуд митимуть і оброблятимуть. Іншого варіанту поки не бачу.
Учні краматорської школи №25
Як діяти, якщо в школі виявлять хворого на COVID-19? Інна Миколаївна пояснює, що протокол дій мало чим відрізняється від випадків, коли дитина травмується.
– Головне – ізолювати, подивитися на самопочуття, терміново зателефонувати батькам і паралельно викликати швидку. Далі дитину відправляємо на карантин або в медичний заклад, залежно від її самопочуття.
З класом, в якому навчається дитина, діємо як під час інфекційних захворювань – діти йдуть на карантин, батьки відслідковують їхній стан здоров’я, а ми дезінфікуємо приміщення, щоб не розповсюдити вірус далі по школі. Я думаю, що з COVID буде так само. Уся школа продовжує навчання, а точково закриваємо один клас.
Одна з проблем, що хвилює батьків школярів, – це обмеження їхнього доступу до школи.
– Деякі батьки вже галасують: а як же дітям допомогти перевзутися? Ця проблема існує завжди. Є батьки з розряду «я же мать», яким треба провести дитину особисто до класу за ручку, а потім зустріти. Це масове явище: бувало, що вони стояли по 50 осіб в холі й очікували годину, поки закінчиться навчання.

Попри деякі суперечливі моменти в рекомендаціях від Міносвіти та МОЗ, директорка школи №25 сподівається вчасно підготуватися до нового навчального року. Проте дещо залежить не від неї.
– Чи ми встигнемо, залежить від того, чи будемо ми забезпечені засобами захисту і чи прибудуть до нас безконтактні термометри.
«Багато стурбованості від батьків, чиї діти підуть у перший клас»
Троїцький ліцей
Троїцьке, Луганська область
Директорка Троїцького ліцею Галина Меніна бачить як позитивні, так і негативні сторони в рекомендаціях профільних міністерств.
– Позитивне – це те, що дали повноваження місцевій владі та директорам шкіл в залежності від ситуації в регіоні обирати шляхи організації освітнього процесу. Але мінус у тому, що одразу велике навантаження на адміністрацію. У рекомендаціях визначено багато пунктів. Але їх не можна вирішити так просто, одним розчерком пера.
Щодо забезпечення школи антисептиками, масками та безконтактними термометрами, то в цьому вона покладається на свого засновника – Троїцьку ОТГ.
– Коли діти здавали ЗНО, ми організовували підвіз до Старобільська, Сєвєродонецька, Сватового. Відповідно, ми вже стикнулись із масочним режимом, обробкою транспорту тощо. Ми знаємо, скільки і що коштує. Із засновником у нас були наради – кошти виділять, і я думаю, ми будемо забезпечені в достатній кількості масками, антисептиками і безконтактними термометрами. Я слідкую за тим, що пишуть у мережі, і знаю, що батьки почали хвилюватися, що забезпечення масками учителів покладається на батьків. Але у нас такого немає.
Троїцький ліцей
З маршрутами пересування, вважає директорка, проблем у школі не має бути – адже заклад розрахований на 520 місць, а навчається там тільки 385 дітей.
– Такого скупчення, як у міських школах, у нас не буде. У нас є центральні входи, запасні й аварійні. Будемо розміщувати інформаційні стенди, робити маршрути безпечного пересування і привчати дітей пересуватися за цими маршрутами. Спочатку це буде важко. Але будемо проводити роз’яснювальну роботу серед дітей і батьків. Я не бачу в цьому проблеми. Мені здається, що важче буде моїм колегам з міських шкіл, де дітей більше.
Галина Михайлівна ще розмірковує над іншими рекомендаціями – щодо поділу класів на групи або введення другої зміни. Втілити це буде важче.
– Як таких вільних кабінетів у нашій школі немає, щоб усі класи можна було розділити навпіл. Єдиний вихід – це більша гнучкість розкладу. Щодо введення двох змін я не впевнена, бо у старших класів велике навантаження, у них по 7-8 уроків щодня. Тому якщо ввести другу зміну, вони будуть запізно закінчувати, мабуть, це небезпечно.
Кабінет інформатики в ліцеї
Пересування дітей по школі обмежать, оскільки за кожним класом закріплена власна кімната.
– У нас немає класно-урочної системи. Хоча у нас обладнані кабінети фізики, математики, української мови, але одночасно вони є класними кімнатами якогось класу. Тому такого, щоб діти переміщалися на перервах із класу в клас, не було і не буде. Діти сидітимуть у одному і тому ж приміщенні й будуть більш-менш ізольовані. Переходитимуть тільки на інформатику та на фізкультуру. Для фізкультури у нас обладнані два спортивні майданчики з покриттям.
Спортивний майданчик у ліцеї
Проблемою є те, що в штаті школи зо п’ять років немає медичного працівника. Як пояснює Галина Меніна, обов’язки із щоденного моніторингу за станом здоров’я персоналу та учнів покладуть на когось із її заступників.
Чіткого плану дій адміністрації у разі виявлення в школі пацієнта з коронавірусом, ще не розроблено.
– Зараз ми у відпустці, але вивчаємо нормативну базу. Ми консультуємося з дитячим відділенням лікарні й медичною сестрою, яка закріплена за нами. Поки ще протоколи в стані розробки. Час ще є – і все буде. Будемо враховувати нормативну базу і вирішувати. Але сподіваюсь, що таких випадків просто не буде.
Заняття в троїцькому ліцеї
Батьків учнів ліцею, як, напевно, і всіх інших шкіл України, більш за все хвилює, чи з 1 вересня розпочнеться очне навчання.
– Бо коли ми з березня почали дистанційне навчання, то це був шок для всіх. Це велике навантаження на батьків. І не в усіх сім’ях є гаджети і швидкісний інтернет. Більшість батьків наших учнів працюють. Тому це дуже болюче питання, чи почнемо навчальний рік не за дистанційною формою навчання.
Директорка впевнена, що міністерські рекомендації щодо організації роботи навчальних закладів, – не випадкові й не спонтанні.
Кабінет у троїцькому ліцеї
– Я до того, що відбувається в освіті, завжди ставлюся критично, але з повагою. Над методичними рекомендаціями все-таки працюють фахівці. Вони враховують все, що відбувається. Звичайно, передбачити всі негаразди неможливо. Зараз ми опинилися в ситуації, коли всі говорять, як робити, але ніхто не знає, як це власне робити. Але ці рекомендації мають право на життя. Вони не такі, що їх не можна реалізувати. Думаю, що якщо кожен підійде з професійної точки зору, то ніяких проблем не буде. Ми повинні бути готові до всього.
Одночасно я розумію, що на Донбасі є школи, яким буде набагато важче організувати безпечні умови перебування для дітей. Я маю на увазі ті школи, що наразі знаходяться під окупацією. Для нас зараз головне – це безпека для дітей і якість освіти.
***
Спільно з ГО DOCCU розповідаємо про змін в системі освіти, про життя шкіл і громад, про вчителів та управлінців, їхні успіхи та проблеми.
Якщо ви управлінець у сфері освіти, приєднуйтеся до експертної Facebook-спільноти або Viber-групи «Освіта у громаді» — обговорюйте з колегами робочі питання та діліться досвідом.
Проєкт впроваджується за підтримки Посольства Швейцарії в Україні та в партнерстві з PHZH International Projects in Education.

