Тут був храм Петра і Павла. Репортаж із подвір'я cтаровинної церкви в Лимані, яку знищив вогонь
8 вересня Лиман сколихнула звістка про пожежу в Свято-Петропавлівській церкві. Це старовинний дерев'яний храм, збудований ще в середині ХІХ століття. Його руйнування вогнем стало серйозною втратою для міста регіону. Свои.City побували на місці події і дізналися, чому споруду не вдалося врятувати.
Намагались винести найцінніше, але врятувати майже нічого не вдалось
Ми побачили місце, де раніше стояв лиманський храм, наступного дня після пожежі. Зранку 9 вересня подвір'я виглядало гнітючим, але не безлюдним. Тут працювали рятувальники, які ліквідували останні осередки тління. Працівники храму і віряни розбирали залишки згорілої споруди.
Те, що сталось напередодні, вони називають великим горем. Як храм в лічені хвилини охопило вогнем і зруйнувало до тла, люди не розуміють. Кажуть, того дня все було як зазвичай: після вранішньої служби приміщення прибрали, загасили усі свічки та лампади.
«Коли почалась пожежа, я із двома помічницями була в трапезній, – розповідає староста храму Ольга. – Виходимо – бачимо дим. Одразу підключили шланг і почали поливати, але горіло всередині. І я стала намагатись відкрити двері, але це мені не вдалося. Зателефонувала панотцю Володимиру, пожежникам. Тут почали збиратись люди. Ми, звичайно, намагались винести найцінніше, але врятувати майже нічого не вдалось. Ми всі плачемо, бо у цьому храмі наша душа і серце».
Староста храму Ольга разом з іншими парафіянами розбирає згарищеФото: Свои.City
Врятувати церковні книги з палаючого храму не вдалосяФото: Свои.City
Першим очевидцем події була також реєстраторка храму Катерина Федорівна.
«Я виходила з храму останньою. Обійшла приміщення, приклалась до ікон, помолилась, замкнула двері – і пішла до зупинки, щоб поїхати додому, в Зелений Клин, – розповідає жінка. – Аби не прогавивити маршрутку, постійно оглядалася – і зненацька побачила біля храму ледь помітне задимлення. Прожогом кинулась назад. Там наша староста вже намагалась відкрити двері, але ключ не провертався. Я спробувала відчинити своїм ключем, але замок заклинило. За декілька хвилин приїхав настоятель, отець Володимир, але і його ключ не підійшов».
Зруйнований головний дзвін храмуФото: Свои.City
Потім біля храму зупинилась машина, з неї прибігли двоє чоловіків з ломами, які допомогли відчинити двері. Коли парафіяни потрапили всередину, приміщення було так задимлене, що нічого роздивитись вже було не можна.
Пожежна машина досі біля місця події Фото: Свои.City
Без води в гідранті та з сильним вітром врятувати храм було неможливо
Епізод із замком, який заклинило, був не єдиним дивним фактором, що зашкодив своєчасному гасінню пожежі. Коли приїхали рятувальники, виявилось, що води в пожежному гідранті немає, адже саме цього дня водопостачальне підприємство проводило хлорування системи – і воду вимкнули. Тож для повторного заповнення автоцистерн їхати довелось до найближчої водойми.
Не сприяв успішному гасінню і сильний західний вітер, що роздмухував полум'я. Врятувати за таких умов старовинну дерев'яну будівлю було неможливо. Проте рятувальникам вдалось відсікти вогонь від надвірних споруд і розташованого на території комплексу Володимирського храму, у якому проводились обряди хрещення.
«Повідомлення про загоряння надійшло до нас о 13:58. У гасінні задіяли чотири одиниці спецтехники. Локалізувати вогонь вдалося о 16:06, остаточно ліквідувати – тільки о 17:10. Площа пожежі складала близько 600 квадратних метрів», – пояснюють у місцевому пожежному загоні.
Парафіяни розбирають руїни / Свои.City
Подія сполошила і мешканців прилеглих садиб, на подвір'я яких вітром несло рештки палаючої споруди. Швидко зреагувавши, люди розгорнули шланги і гасили вогняні іскри. Те, що церкви Петра і Павла не стало, для них теж стало шоком.
Старовинних дерев'яних церков на Лиманщині більше не залишилось
Жахливою втратою руйнування вогнем Свято-Петропавлівської церкви називають не лише віряни і працівники храму, але й краєзнавці. Храм був унікальною спорудою. Його історію детально досліджувала мешканка Лиману Людмила Клименко.
«З Петропавловської церкви фактично розпочалось місто Лиман. Тоді воно називалось войськова слобідка Нижній Лиман, – оповідає дослідниця. – Першопоселенцями тут були черкаси та козаки, що тікали від панування Польші. Скоріш за все, церкву в розібранному вигляді вони також привезли з собою, адже будували її взимку, що відображено в метричних книгах 1767 року.
Храм у 60-х роках ХХ століттяФото: З архівів
Та споруда прослужила вірянам 90 років, а коли вона почала руйнуватись, вони вирішили збудувати новий храм. Але не на тому самому місці, а за 800 метрів. Будівництво завершилось в 1848 році. Так і з'явилася та церква, яку ми щойно втратили. Більше старовинних дерев'яних церков на Лиманщині не залишилось».
Усе, що залишилося від дерев'яного храму в ЛиманіФото: Свои.City
За словами Людмили, найважчі часи храм апостолів Петра і Павла переживав за радянської влади. У 30-ті роки минулого століття почались гоніння на служителів культу і руйнування церков. До Свято-Петропавлівського храму ця хвиля докотилась у 1937-му, коли більшовики зруйнували куполи і поскидали дзвони. Зі спогадів старожилів відомо, що коли впав головний дзвін, чутно було далеко в полі. За цими ж свідченнями, вірян, які поривались припинити це «дійство», відлякував пострілами загін міліції.
Свято-Петропавлівський храм у Лимані у 1960-х роках ХХ століттяФото: З архівів
Пізніше радянська влада облаштувала в храмі кінотеатр, а також використовувала його для судових процесів. Фігурантом одного з них був ієромонах Іустін, який переїхав до Лиману після закриття Святогірського монастиря. Як «ворожому елементу» йому присудили громадські роботи і змусили саджати в парку дерева і щодня поливати їх, вручну приносячи воду з найближчої криниці.
Креслення церкви збереглися, але навряд чи відбудують таку ж
У 1991 році, після розвалу СРСР, настоятелем храму став проієрей Володимир. Він і залишається ним досі. Під його керівництвом в 1993-му відбудували головний купол церкви, а до 150-річного ювілею храму купол розписали іконописом.
Таким був іконопис куполу в храмі, який згорівФото: З архівів
Щодо відновлення церкви в первинному вигляді панотець висловлюється так:
«В управлінні архітектури і в архівах, звичайно, збереглися креслення автентичної споруди, проте навряд чи ми будемо зводити таку ж саму церкву. Якщо благословить Владика, будувати будемо вже кам'яну, сучаснішу і надійнішу».
Так виглядав храм до пожежіФото: З архівів
З такою думкою погоджуються і віряни. Відійшовши від першого шоку, вони потроху сповнюються оптимізмом і вірою в те, що церкву таки відновлять.
«Що можна сказати? Був старий храм і нема його, – констатує пономар церкви Павло. – Нічого, з Божою допомогою, відбудуємо – буде краще, ніж раніше».
Пожежа зруйнувала дерев'яний храм Петра і Павла. Парафіяни сподіваються збудувати на його місці новийФото: Свои.Сity
Свої в Telegram 
