Держава домоглась, щоб переселенка повернула частину адресної допомоги. І це нормально?
У 2014 році Єлизавета Колеснікова з родиною переїхала з Луганська до Львова. Тоді ж вона отримала статус внутрішньо переміщеної особи. Згодом органи соцзахисту подали на неї до суду. На власному досвіді жінка переконалась у тому, що законодавство, яке регулює виплати ВПО, не завжди працює в інтересах переселенців.
Депозит, який не змогли закрити
У 2014-му Єлизавета, її чоловік і донька переїхали з Луганська до Львова. Там і отримували усією родиною довідки ВПО. Усім трьом призначили адресну допомогу.
Чоловік не встиг знайти офіційну роботу у передбачений законодавством строк. Працездатні, але не влаштовані на роботу переселенці можуть отримувати 442 гривні повних виплат два місяці, а потім 50% суми – ще два місяці. За кілька місяців виплати на чоловіка припинили. Далі адресну допомогу, якої не хватало на оренду житла, родина отримувала лише на доньку і Єлизавету.
Ліза з чоловіком були переконані, що якщо хтось у родині не отримує виплат, то він ніяк не обмежений перед державою. Чоловік, який згодом знайшов офіційну роботу у Львові, відкрив у банку депозит. На депозитний рахунок поклав лише 100 доларів, а після – потроху його поповнював. Невеликі заощадження могли суттєво допомогти при черговому переїзді, адже змінювати орендоване житло – дорого.
Єлизавета розповідає:
– Чоловік отримував виплати три місяці у 2014 році. Депозит відкрив у квітні 2015-го. Думали, що на рік. Спочатку поклав лише 100 у. о., але потім поповнював. У квітні 2016 намагався закрити, але не зміг прийти у потрібний день, бо був у відрядженні в Старобільську.
Нам довелося чекати ще шість місяців, і саме в цей час соцзахист витягнув інформацію з банку. Банк не державний. Він давно закрився. Ми ледве знайшли зараз, хто його поглинув.
Тільки те, що адвокат порадив мені витягнути повну виписку з банку, якого давно не існує, про те, скільки і коли ми поклали, допомогло довести у суді те, що ми перевищили той клятий ліміт лише у квітні 2016 року. А так соцзахист хотів стягнути гроші з моменту відкриття депозиту.
Суд
У 2016 році виплати Єлизаветі та її доньці припинили і надіслали повідомлення, що гроші були виплачені надмірно, що переселенка має повернути державі 15 941 гривню 94 копійки.
Через три роки після цього, у листопаді 2019-го, держава таки знайшла кошти на те, щоб через суд стягнути з переселенки кошти, які вона, на їх думку, отримала надмірно.
Єлизавету викликали до суду. Жінка заручилась підтримкою громадської організації, яка надає безкоштовну правову допомогу ВПО. Колеснікова пішла на своє перше в житті судове засідання.
– Мені допомогли у ГО "Право за захист". Я хотіла їх всім знайомим радити, але вони закриваються, бо фінансування припинили, – розповідає Єлизавета.
Спочатку держава вимагала повернути їй близько 16 000 гривень. Минулого тижня їй прислали офіційні папери, що сума зменшена до 6 400 гривень.
– Для мене і це вже перемога, – говорить переселенка.
20 січня відбулось друге судове засідання. Суддя визнала правою представницю соцзахисту і зобов’язала Єлизавету виплатити 6 409 гривень.
– До цього я, в принципі, була моральна готова, – розмірковує Колеснікова. – Але крім того суддя проголосила, що я, виявляється, ще маю повернути соцзахисту майже 2 000 гривень за судовий збір. Бо, якщо я все-таки програла, то, значить, маю оплачувати роботу суда. І якщо це зробив соцзахист, тепер я маю повернути їм кошти за це.
Єлизавета записалася на прийом до депутатів Верховної Ради. Хоче дізнатися, чи можна прибрати з правил призначення виплат норму про депозит.
– Я впевнена, що тільки нормальне житло на неокупованій території України має бути перепоною для того, щоб припиняли виплачувати допомогу на оренду, – підкреслює співрозмовниця. – Всі громадяни України повинні мати право просто збирати собі гроші. Бо, наприклад, зараз почали давати кошти на пільгову іпотеку для переселенців. То де люди мають взяти кошти на перший внесок? Вони ж навіть депозит не мають права відкрити!
Думка юриста
Марія Красненко, юристка громадського холдингу "Група впливу", коментує ситуацію:
– Порядок призначення і виплати щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, зокрема на оплату житлово-комунальних послуг, простими словами, – адресна допомога, регулюється постановою Кабінету міністрів №505.
Саме цей документ визначає, що адресна допомога не призначається якщо: будь-хто з членів сім’ї має у власності житло на підконтрольній території, крім випадку, коли таке житло непридатне для проживання, та якщо будь-хто з членів сім’ї має на депозитному банківському рахунку чи рахунках кошти у сумі, що перевищує 25-кратний розмір прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб.
За словами Марії, станом на січень 2020 року йдеться про суму 52 550 гривень, що знаходяться на вашому депозиті або сукупно на кількох депозитних рахунках.
– Звертаю увагу, що йдеться саме про депозитні, а не про поточні рахунки, – додає Красненко. – Низка послуг у банках, які називаються, наприклад, "Скарбничка", також можуть бути депозитними рахунками, звертайте на це увагу.
Перевірку можуть проводити не в період призначення, а в будь-який момент отримання вами коштів.
Юристка зазначає, що судові розгляди таких справ непоодинокі і часто є результатом відмови осіб повертати кошти, виплачені неправомірно.
– Проте йдеться про випадки, коли особа не надала достовірну інформацію. Наприклад, у заяві не вказано про наявність депозиту, – продовжує Марія.
Важливо надавати достовірну інформацію. Звертайте увагу на всі пункти заяв, якщо не розумієте щось – уточнюйте або консультуйтесь з юристами. Якщо вам повідомляють про необхідність повернення сум, звертайтесь із заявою про уточнення всієї інформації: яка причина повернення, за який період, ким здійснено призначення? Просіть копії заяв про надання вам адресної допомоги та рішення про призначення такої допомоги.
Переселенці мають збирати повну інформацію по ситуації, оскільки залежно від періоду повернення сум, застосовуються різні норми законодавства. Це може впливати на саму потребу в поверненні або її розмір. Юристка закликає:
– Не бійтесь запитувати інформацію та не підписуйте документи, що вам одразу пропонують. За можливості проконсультуйтесь з юристами, які надають допомогу внутрішньо переміщеним особам.
***
Щоб читати ексклюзивні історії про схід першими, підписуйтесь на нашу сторінку у фейсбуці.
Свої в Telegram 
