Як старі будівлі перетворюють на сучасне житло для переселенців. І що зробити, щоб там оселитися
В Україні зараз фактично працює єдина програма міжнародної фінансової допомоги, завдяки якій створюється соціальне житло для переселенців.
Її втілює Український фонд соціальних інвестицій – заснована урядом у 2000 році неприбуткова організація. Вона створена для взаємодії з міжнародними донорами, готовими надавати кошти на розвиток соціальної сфери.
Завдяки двом проєктам, що впроваджуються УФСІ, – УФСІ-V та УФСІ-VI – можна забезпечити житлом 1000-1200 внутрішньо переміщених осіб. Вимушених переселенців в Україні принаймні у тисячу разів більше. Тому в УФСІ хочуть, щоб цю роботу вів і підтримував уряд, усі місцеві органи влади та самоврядування. Адже велику проблему переселенців – відсутність власного житла – можна вирішити тільки поєднанням зусиль усіх зацікавлених сторін.
Свои.City розбиралися в особливостях роботи УФСІ та перешкодах, що виникають при цьому.
Що за проєкт
З Сергієм Кадигробом зустрічаємося за тиждень після здачі чергового об’єкта для переселенців – реконструйованого будинку у Верхньодніпровську Дніпропетровської області. Колись там був пункт швидкої допомоги, але приміщення не використовується 18 років. За проєктом УФСІ-V там створили 16 квартир для переселенців і 16 січня вручили їм ордери.
Такою стала будівля у Верхньодніпровську, коли там зробили житло для переселенців
Сергій працює в центральному офісі УФСІ в Києві, але здебільшого перебуває на сході України. УФСІ має два регіональні офіси: Східне регіональне представництво, що діє у Луганській, Дніпропетровській та Харківській областях, а також Південно-східне представництво, яке відповідає за Запорізьку та Донецьку області.
Проєктів щодо житла за програмою «Сприяння розвитку соціальної інфраструктури» є два, їх фінансує німецький уряд через державний банк розвитку KfW. Проєкт УФСІ-V розпочався у грудні 2015-го і завершився у травні 2019 року. Позаторік у грудні почалась реалізація проєкту УФСІ-VІ, розрахованого на три з половиною роки.
Сергій Кадигроб біля будівлі Східного регіонального представництва УФСІ у Харкові
За словами Кадигроба, у проєкті УФСІ-V орієнтувалися на те, щоб створити більше місць для проживання, готували більше койко-місць у гуртожитках. Але пізніше зрозуміли, що гуртожитки менш затребувані, тож у шостому проєкті орієнтуються на будівництво невеликих соціальних квартир.
Кейс
Ще один формат – коли на об’єкті є як окремі квартири для родин, так і житло типу гуртожитка. Як у місті Богодухів Харківської області.
Сергій Кадигроб пояснює:
– Там хтось заселився окремо, своєю родиною. А дві бабці – з підселенням, як у комунальній квартирі. Їм так зручно, бо одній літній людині в квартирі, буває, нема до кого звернутися, тож вони допомагають одна одній.
Місцева влада ще поселила – всі, зрозуміло, в окремих кімнатах – до них переселенця з Луганська, який працює у поліції. Він практично постійно на роботі, але завдяки йому вони почуваються навіть більш захищеними.
Житло для переселенців у Богодухові Харківської області
У п’ятій і шостій програмах є «плюшки» для громад – крім створення житла для переселенців, УФСІ оплачує ремонт соціальних об’єктів, на кшталт шкіл чи дитсадків. Зазвичай йдеться про термомодернізацію – утеплення, нові вікна. На це можуть виділити до половини від вартості основного об’єкта.
Школу у Дергачах Харківської області ремонтували як субпроєкт УФСІ
За шостим проєктом триває підготовка і затвердження проєктно-кошторисної документації. У програму за конкурсом потрапили 13 громад. Фахівці УФСІ у Києві опрацьовують проєктні рішення і пропонують щось поправити з огляду на сучасні вимоги до енергоефективності, зручності. На виході два проєкти – щодо об’єктів, розташованих у Сєвєродонецьку і Кремінній.
– Незабаром оголосять тендери на визначення будівельників і з початку літа почнемо працювати. Очікується, що за рік там з’явиться житло. У Кремінній вже навіть знають, хто там житиме, – лікарі, – розповідає Сергій Кадигроб.
Як це працює
У п’ятому проєкті брали участь Запорізька, Харківська та Дніпропетровська області, у шостому до них доєдналися Луганська і Донецька – території, підконтрольні Україні.
УФСІ працює за регламентом, узгодженим зі Світовим банком і KfW. Щоб потрапити в проєкт, громада має заповнити заявку, зокрема – запропонувати реконструкцію певного об’єкта під житло. Це може бути будівля, яку давно не використовують. На реконструкцію громада може отримати до 450 тисяч євро і ще 50 – на заходи з розвитку громад-партнерів та інтеграцію внутрішньо переміщених осіб.
Такі заявки обробляють за допомогою формули, погодженої представником донора, обчислюють бали і на їх підставі ранжують подання. Заявки громад, які опиняються нагорі рейтингу, розглядають. Достовірність і точність даних перевіряють спеціалісти УФСІ і представники донора.
Після цього формують остаточний перелік заявок громад на впровадження субпроєктів, який має затвердити наглядова рада під керівництвом міністра соціальної політики України.
Відновлений за допомогою УФСІ будинок для переселенців у Кам’янському Дніпропетровської області
Наступний крок – укладання меморандумів щодо реалізації субпроєктів, проведення технічної оцінки будівель, їх енергоаудиту, розробка проєктно-технічної документації, оформлення документів для будівництва і підписання рамкових угод, де прописуються всі зобов’язання сторін при впровадженні субпроєкта. Наприклад, підключати воду та газ повинна місцева влада. УФСІ від імені донора фінансує роботи, запропоновані громадами та органами місцевої влади чи самоврядування.
Місцева влада розподіляє житло серед внутрішньо переміщених осіб, які проживають у даному населеному пункті.
Місцева влада сама визначає, хто обслуговуватиме нове житло – комунальне підприємство чи соцслужба.
Кейс
Верхньодніпровськ – місто у Дніпропетровській області, де об’єкт за проєктом УФСІ здали 16 січня.
За законом поселенням вважається видача ордеру, і переселенцям видали ордери 16 січня. Тепер вони мають укласти договори з комунальними службами на підключення газу, води тощо. Зокрема, кожен мешканець має укласти договір з газовою службою, бо там встановлені індивідуальні газові котли.
Зазвичай такі процедури займають місяць. В УФСІ попросили мера, щоб це зробили за тиждень-півтора і люди змогли користуватися новим житлом якнайшвидше.
Як переселенцю потрапити в проєкт
Переміщені особи звертаються в орган місцевого самоврядування, де проживають. Якщо є місця, їх приймають. Причому у містах, де у створеному житлі залишаються вільні місця, згодні записати ВПО з інших населених пунктів як своїх мешканців.
УФСІ, коли починає роботу з громадою, вимагає подати інформацію щодо переселенців і потенційних мешканців житла. Але ці дані можуть змінитися, коли почнеться заселення: хтось знайшов своє, переїхав тощо. Майже у кожному місті фонд контактує з ініціативними групами переселенців.
Одна з перших жительок будинку, облаштованого за допомогою УФСІ у Токмаку Запорізької області
За постановою Кабміну, щоб отримати соціальне житло, переселенець має прожити на території даної громади рік. Але УФСІ працює у рамках міжнародного договору, який не передбачає таку умову. Міжнародне законодавство превалює над національним, і щоб претендувати на житло, переселенцю достатньо зареєструватися на території громади.
– Кожне місто приймає своє рішення про порядок заселення з урахуванням українського законодавства та умов нашої рамкової угоди, – додає Кадигроб
У кожного міста свої тарифи, але оскільки усе будується за енергоефективними технологіями, суми нижче середніх.
Проживання не має кінцевого терміну, але за законом людина повинна щороку підтверджувати статус ВПО. Якщо статус переселенця втрачається або суттєво змінюється фінансовий і майновий стан – наприклад, з’явилась квартира на підконтрольній Україні території – людина виїжджає.
Кейс
Селище Чумаки знаходиться у 15 хвилинах їзди від обласного центру, Дніпра. За радянських часів це був радгосп-міліонер, зараз – центр ОТГ. Коли УФСІ починав проєкт у 2015 році, там були переселенці, але з часом деякі з них поїхали, попит на житло зменшився. Сюди пропонують переїхати переселенцям з Харкова, Дніпра, Кам’янського. Дві-три родини розглядають таке питання.
Житло для переселенців у Чумаках Дніпропетровської області
Кейс
Наприкінці грудня 2019 року отримали дозвільні документи на початок експлуатації гуртожитку у Дергачах. Це місто-сателіт Харкова, 15 хвилин їзди. Там, за узгодженням з місцевою владою, вирішили заселити не тільки місцевих переселенців, але й мешканців модульного містечка в Харкові. Термін експлуатації містечка закінчився 30 червня 2017 року, але там досі живуть 204 людини.
Частина переселенців з містечка зацікавилась пропозицією, але потім люди передумали. Серед аргументів – люди осіли в Харкові, комусь незручно їздити з Дергачів до лікарні, у когось робота поруч, діти прив’язані до конкретної школи.
Деякі дергачівські переселенці підшукали інші варіанти з житлом, хтось оплатив вугілля на зиму в орендованому будинку – це приватний сектор – і принаймні наступні кілька місяців буде жити так. Утворився вакуум. Наразі у гуртожитку на 33 помешкання знайшли жителів тільки для 13 кімнат, близько половини вже заїхали. В УФСІ допомагають місцевій владі підшукати нових містян.
– Складно працювати з людьми, які вже осіли, це мають робити психологи, – вважає Сергій Кадигроб. – Жителям модульного містечка важко переїхати. Але ми запрошуємо їх у Дергачі і Золочів Харківської області. У Золочеві хату можна придбати за півтори тисячі доларів. Можна переїхати, заселитися в гуртожиток, знайти роботу, зібрати кошти – і придбати хату. Це нормальний райцентр Харківської області, який має певну перспективу.
Масштабування
За п’ятим проєктом УФСІ житло отримують 700-800 осіб. За даними Міністерства соціальної політики, наприкінці серпня 2019-го в Україні нараховували близько 1,4 мільйона переселенців. Виглядає, як крапля в морі, але в УФСІ не претендують на глобальне вирішення проблеми.
Сергій Кадигроб акцентує:
Зараз це єдина в Україні програма, яка займається такою проблемою. Раніше подібне намагалося втілювати Міністерство з питань тимчасово окупованих територій і ВПО. Але міжнародні організації зіштовхнулися з проблемою – кошти на житло одразу передали місцевим громадам, ті конвертували кошти, курс валют помінявся і в результаті не змогли придбати нічого. В УФСІ платять за фактом виконання робіт.
Поки громади підхоплюють досвід із соцжитлом епізодично.
– Ще не вистачає досвіду, недостатньо коштів. Або ще проблема – ОТГ не навчилися працювати з грошима, які отримують, – розмірковує Кадигроб. – Раніше громади отримували, умовно, тисячу, а після децентралізації – сто тисяч. Голови ОТГ спершу починають будувати дороги, водогони. Але прийде час, коли замисляться і про житло для переселенців. Тим більше, торік прийняли виборчий кодекс, який дозволяє переселенцям голосувати на місцевих виборах. Тож у голів ОТГ з’явилася зацікавленість.
Є позитивні приклади взаємодії з місцевою владою. Так, у 2018 році УФСІ будував гуртожиток для ВПО у Львові. Один поверх зробив фонд, другий оплатила міська влада. У Токмаку Запорізької області завдяки проєкту УФСІ-V зробили один під’їзд у будинку і скрізь перекрили дах, поміняли вікна. Місцеві виграли конкурс на участь у проекті УФСІ-VI, у рамках якого відремонтують другий під’їзд, а третій вони планують відремонтувати самостійно.
Іноді місцева влада купує житло на вторинному ринку для фахівця, який їй цікавий.
Кейс
Комиш-Заря на Дніпропетровщині – перша залізнична станція після виїзду з Донецької області. Тож у 2014 році вона стала місцем зупинки переселенців.
Голова Комиш-Зорянської ОТГ Ігор Гнатуша коштом міста викупив у приватних власників невеликий будинок і перевів його у комунальну власність. Він запропонував будинок для проєкту УФСІ. Там зробили чотири квартири для переселенців, яких голова ОТГ запросив заздалегідь, вони навіть контролювали хід будівництва.
Що далі
Шостий проєкт розрахований на три з половиною роки, тобто, має завершитись у 2022-му. Сьомий стосується реформи первинної ланки медицини, а ось восьмий у фонді хочуть знову присвятити житлу для переселенців.
Сергій Кадигроб розраховує на те, що у травні почнуть узгоджувати з донором деталі восьмого проєкту, щоб не було перерви у реалізації ініціатив зі створення житла для ВПО.
Раніше це не віталося, бо такі міста теоретично мають достатньо великі бюджети, щоб вирішувати проблеми переселенців самостійно.
– Але ми говорили з донорами про те, що найбільше переселенців живе саме у великих містах, вони там асимілювалися і не мають бажання звідти виїжджати, – каже Кадигроб. – Обґрунтовуємо те, щоб у наступному проєкті нам дозволили працювати у Запоріжжі, Дніпрі і Харкові. Там більший вибір будинків і більший попит на таке житло.
***
Щоб читати ексклюзивні історії про схід першими, підписуйтесь на нашу сторінку у фейсбуці.
Свої в Telegram 
