Бахмутська сіль як джерело натхнення. Ось які арт-об’єкти створює на ній художник зі Львова

Художник Олександр Войтович створив серію малюнків «Сіль&Соль» на обгортках «Артемсолі». Дивує, як на знайомій багатьом пачці солі (можливо, така сама стоїть у вас на кухні), з’являються силуети в русі. Свои.City зацікавились манерою Олександра та поспілкувались з митцем. Ось що він розповідає про себе та про сіль, яка стала для нього полотном.
Чому саме бахмутська сіль
В Академії мистецтв (у Львові. – Свои) часто доводилось малювати на папері різної якості та структури, що надавало запалу та духу експерименту. З часом індустрія мистецьких матеріалів зокрема паперу заполонила ринок, тож обирай, який душа забажає. Певний час я насолоджувався тими благами, але згодом це вже не задовільняло і не відповідало новим пошукам. Нові концептуальні рішення вимагали чогось особливого, автентичного. І тут під руку потрапила обгортка «Артемівської солі».
Художник Олександр Войтович
Мій перший малюнок на упаковці солі я створив у 2018 році. Але сама тема з’явилась у моїй творчості ще за шість років до того. Я асоціював її з цілою епохою та, мабуть, останнім продуктом української промисловості, де в незмінному дизайні обгортки зупинився час. Це мене інтригувало, тож далі пішов у хід сам папір-обгортка, який став матеріалом та тлом для серії робіт під назвою «Сіль&Соль».
У чому магія солі
Над цією серією я працюю не один рік, але не постійно, лише періодично під настрій. Насправді, я не сподівався що цей проєкт триватиме так довго. Зазвичай коли я створюю нову серію робіт – це триває відносно недовго та налічує до десяти робіт, далі хочеться чогось нового.
Робота Олександра Войтовича
Із сіллю це унікально, в ній є якась магія, вона надихає не лише в межах цієї серії, але підштовхує до зовсім нових експериментів та проєктів. Напевно, тому що це дуже український продукт і з ним пов’язана наша історія, а сама обгортка незмінна впродовж багатьох десятиліть і відповідно поколінь, стала певним символом країни.
Відповідно для сучасного українського мистецтва подібні артефакти є чудовим матеріалом для фіксації часу чи навіть позачасовості.
Сіль і день народження
Друзям і шанувальникам подобається щось надсилати чи вітати мене в мережі зображенням пачки «Артемсолі» чи якоїсь її інтерпретації. На відкритті однієї з моїх виставок друзі подарували мені оригінальний букет, встромлений у вазу, яка була пачкою цієї ж солі.
Мені приємно, що у багатьох цей відомий український артефакт асоціюється з моєю творчістю, подібно як суп Кемпбелз з Енді Ворголом.
Робота Олександра Войтовича
Окремим проектом роботи на солі ще не виставляв, але тема бахмутської солі і загалом української індустрії були втілені в таких проектах як Industrial nature в Музеї книги і друкарства України в Києві та «ЕнергіяUA» в Національному музеї імені Андрея Шептицького у Львові.
Художник із заходу про схід держави
На сході України я майже не був. Хіба що в дитинстві на Азовському морі, та під час перельоту в Ташкент була заправка в Донецькому аеропорту – мав таку екзотичну подорож у шкільні роки з класом.
Пізніше, у зрілі роки, якось не мав у цьому потреби. Можливо, через близькість західного кордону мене завжди тягнуло до європейських країн, відповідно дотепер я часто буваю на заході. Мене притягує професійна співпраця, пов’язана з міжнародними пленерами та виставками. Відповідно, у таких містах як Будапешт чи Краків я буваю частіше, ніж у Києві.
Робота Олександра Войтовича
Насправді, Україна в порівнянні є дуже великою країною. Наприклад, зі Львова до Донецька приблизно так само, як зі Львова до Спліту на Адріатиці, а там і Італія недалеко. Тож подорожувати Україною, враховуючи стан деяких доріг, непросто.
Але все змінюється, і потрібно відкривати для себе Україну з її унікальною культурою та регіонами, бо Україна – як неоране поле ідей, які можна безмежно втілювати в творчості.
