Маріуполь политий кров'ю людською, закатаний в багнюку. Монолог лікаря зі шпиталю Михайла Пасічного
Михайло Пасічний - лікар, який в умовах блокади Маріуполя оперував мирних жителів та українських захисників у військовому шпиталі. 2,5 тижні під постійними обстрілами він виконував надважливе - рятував маріупольців-жертв російської агресії. Після евакуації Пасічний опублікував монолог.
Без електрики, води, зв'язку
З 25 лютого по 16 березня я працював у військовому шпиталі Маріуполя, оперував поранених наших захисників і цивільне населення. Шпиталь на той час, як і весь Маріуполь, вже був в оточенні окупантів-вбивць більше 2,5 тижнів. Без електрики, без води, без зв'язку. Безперервно працювали три потужних генератора. Воду підвозили працівники місцевої інфраструктури Маріуполя і ДСНС. Відірвані руки і ноги, понівечені обличчя, суцільний жах і горе, втома і заліпша кров на кросівках, біль і розірваний одяг.
Багато людей з персоналу, щоб якось виспатися від бомбардувань, спали в підвалах. Відсутність тривалий час хліба, обмеженість їжі, постійне зростання відсотка цивільних поранених через те, що міські лікарні працювали дуже обмежено або зачинялися, неможливість підвозу по місту, бо усюди точилися бої. Коло оточення постійно звужувалося.
Одна з лікарень, розбомблених у Маріуполі
Звинувачую себе у тому, що поїхав
Я пенсіонер. 16 березня після 8-ї години я покинув територію шпиталю. Це мій гріх, я покинув своїх колег і поранених! Щоб дісталися 21-го мікрорайона я двічі проїхав на Новоселівці повз російських вбивць.
В 11.30 в центрі на проспекті Нахимова навпроти корпусу дитячої хірургії мою машину червону Мазду СХ5 з номером 5925 забрали (реквізовано через військовий стан) два офіцера Національної Гвардії України. Вивезла мене з оточення моя дружина на іншій машині. До блокпоста у Мангуші їхали 8 годин, до Токмака дісталися вночі. Проїхали тільки від Бердянського кільця до Токмака через сім блокпостів.
Наступного ранку рух припинився через мінне поле перед Кам'янським, це після Василівки - де був останній російський блокпост. Чекали саперів, Червоний хрест, українську поліцію. Не дочекалися. Серед перших машин рванули до наших позицій.
Маріуполь знищують по всіх фронтах
Слава і низький уклін українським захисникам, які кладуть своє життя за існування України, нашого народу, української культури, демократії. На жаль, зайшла орда орків і нелюдей на нашу українську землю. Вони навмисно знищують спочатку інфраструктуру міста, вбивають цивільних, щоб паралізувати військовий захист міста. Постійні нічні бомбардування - додатковий жах.
Росія - країна вбивць і нелюдей. Це не тільки Путін - їхній фюрер. Перші приїхали свідомо із задоволенням вбивати українців, інші залишились вдома в Росії - виправдовувати ці злочини людства або мовчати. Вони всі злочинці з понівеченою свідомістю великої російської наднації, яка приходить до інших країн через вбивства встановлювати правильні порядки! Це і є фашизм! Росія - країна міжнародного тероризму, яка здійснює геноцид українського народу. Будь вона проклята на сім наступних поколінь!
Свої в Telegram 
