Історії

Тільки тепер ми відчули біль Донецька та Луганська. Ось, що ми зрозуміли про окупацію

11 травня 2022 22:47

З початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну ставлення до переселенців та жителів окупованих територій на сході змінилося. В день, коли вісім років тому бойовики провели проросійський "референдум" в Донецьку та Луганську, в соцмережах українці пишуть про свої інсайти досвіду окупації та агресії.

Юліана Скібіцька: "Мені соромно, що знадобилося повномасштабне вторгнення, щоб я відчула те, що відчували ви"

Facebook

Сьогодні річниця так званого "референдуму" в Донецькій та Луганській областях.

В цю річницю я хочу вибачитися перед усіма переселенцями з окупованих у 2014 році територій. Пробачте мене — я навіть не усвідомлювала все, що вам довелося пережити тоді. Я, якщо чесно зізнатися собі, не розуміла вас.

Юліана у СєвєродонецькуФото: Facebook, Юліана Скібіцька

Мені соромно, що знадобилося повномасштабне вторгнення, щоб я відчула те, що відчували ви.

Але тепер ми з вами всі стоємо пліч-о-пліч. І ми все повернемо. Ваш окупований Луганськ і мій окупований Бердянськ. Вашу Горловку та мій Мелітополь. Наші спільні Крим, Херсон та Донецьк.

Бо інакше просто не може бути. І не буде.

Олексій Фалін: "Луганськ зрадили і кинули на призволяще"

Facebook

8 років луганчанам і дончанам часто дорікали, мовляв, як ви здали свої міста. Приблизно так само, як і херсонці "здали" свій Херсон.

Тобто ми не здавали! Ми виходили на мітинги. Ми просили, ми благали нас звільнити. Дехто вже навіть тоді зброю просив, але її теж не давали.

Луганськ зрадили і кинули на призволяще. Нас били, катували, викрадали.

Проте тоді ми ще остаточно не усвідомлювали з чим маємо справу. Тільки тоді в ЗСУ не було сил, щоб впоратись з рашистською навалою, хоча проросійських бойовиків наша армія крошила і вибивала й тоді непогано. А зараз українські збройні сили навалюють московітам по всіх фронтах

Йшов третій місяць війни, що триває вісім років, що йде століттями. А починалось все, ну, хай так і буде: все почалось з так званого референдуму, що роз'єднав братські народи лнр та днр.

Анна Хрипункова: "Херсон образився"

Facebook

Одного разу в інстаграмі я казала про окуповані міста, і Донецьк з Херсоном пройшли одним рядком, через кому. Що сталося? Херсон образився.

Херсон (прям майже весь) почав писати, що вони – не Донецьк, не можна так рівняти, бо Херсон завжди був за Україну, а колаборанти, що там зараз є, — це просто одиниці міських божевільних, які ніколи не мали жодного значення.

Донецьк теж був за Україну! І хоча колаборантів в нас справді було більше, ніж у вас, проблема як раз у тому, що не важливо, скільки в місті колаборантів.

Фото: Facebook, Ганна Хрипункова

Якщо є хоча б один, Росія вбиватиме місто, виставляючи його за людину, для якої всьо нє так однозначно. Якщо є 0 [колаборантів], Росія привезе своїх. І далі вбиватиме місто.

А потім до цих доєднаються місцеві убогі, і їх буде багато. Прям дуже багато.

Ви думаєте, в Донецьку в колаборанти пішла суцільна професура, яка прям все життя спала й бачила уві сні Росію в обіймах Пушкіна? Та цілуй тата в коліщата. Доки професура офігевала, місцеві утирки вже махали ганчір'ям на площі Леніна.

Якби ви тоді прийшли на площу Леніна, ви б були такі ж офігевші, бо серед утирків були й ті, хто «завжди був за Україну». Та там навіть ті були, хто працював на україньскі політичні сили. Там навіть були ті, хто боровся за українську мову так, що аж срака репнула ще в 2010, а в 2014-2015 її вже дорвали потуги так само гучно волати за то, шо Україна в Данєцке всєх обіжає.

Ганна Хропункова в Донецьку, 2013 рікФото: Facebook, Ганна Хрипункова

За Росію у вас вийшли не ті, хто її любив. За Росію у вас вийшли ті, хто сподівається зараз врешті зажити краще на свої 30 серебреників.

Якби ви б працювали бодай тиждень у донецькій журналістиці до 2014 року. Якби ви працювали бодай тиждень у донецьких університетах до 2014 року, ви б відразу зрозуміли це. Коли віїхали перші, виїхали другі, виїхали треті та двадцяті, коли само підприємство переїхало, на вільне місце повилазило те, що раніше навіть нявкнути не могло, бо не мало ані розуму, ані сили духу, ані освіти. Та деякі навіть зубів не мали.

Зараз, плямкаючи тими ж беззубими ротами, вони – телезірки. Зараз, накарябавши підставне звання прахфесор на дверях, - вони декани. Зараз, не вмивши бородатої пики в уламках щєй та сала, вони – старші прєпадавателі в універсітєтє.

Тому не треба знецінювати колаборантів. Якими б жалюгідними вони не були, вони вичавлять вас за допомогою Расєї

Але! Але є й хороші новини. Жоден з них Расєї насправді не потрібен. Телезвьозди підуть по тому ж напрямку, що й рускій ваєнний карабль, і, повірте мені, це буде ще більш боляче та ще більш принизливо. Всі ці звільнення, арешти, катування від «своїх», раптові вбивства, принизливі вигнання попереду.

Євген Тичук: "Картинку росіяни зроблять будь-що, а українці образяться"

Facebook

Боюсь, 9 травня українці зненавидять маріупольців. Бо 9 травня там, в Маріуполі, пройде парад росіян, і його буде вітати натовп цивільних.

А може, пройде ще й парад полонених, і ті цивільні будуть їх ображати.

Фото: Facebook, Євген Тичук

Я не знаю, скільки серед тих цивільних буде власне маріупольців, але картинку росіяни зроблять будь-що. А українці образяться. І зненавидять Маріуполь, на який ще сьогодні моляться.

Ненависть підігріють хвилею постів про поганих біженців. Будуть історії про хамство, принципово російську мову, навмисне пошкодження житла. Вони і зараз є, і цілком реальні, але після 9-го їх стане достобіса.

А після того з'являться пости з питанням - "А нащо нам воювати за той Маріуполь/Донецьк/Луганськ/Херсон, якщо там одна вата?" І багато українців будуть відповідати "Та хай йдуть вони за РВК!"

От для отримання цієї відповіді росіяни і зроблять все вище згадане.