Жителі Луганщини просто зараз облаштовують шелтер у Дніпрі. Ось як вони допомагатимуть землякам

Переселенці з Луганщини створюють прихисток у Дніпрі для тих, хто виїздить з гарячих точок. Адресу шелтеру поки не афішують. Приміщення ремонтується, потенційні жильці цього хостелу знаходяться через волонтерські організації, якими опікуються Ганна Рясна й Денис Денищенко.
Засекречена локація
Ми заходимо на територію, де просто зараз облаштовують шелтер для переселенців. Невелика кількість людей наче мурахи миють вікна, стелі та підлогу, прибирають та розчищають територію. Все це роблять, аби таким же переселенцям, як вони було де зупинитися та перевести подих.
Нас зустрічає Ганна Рясна. На Луганщині її знають як лідерку молодіжного волонтерського руху, і зараз дівчина продовжує справу свого життя — є директоркою Луганського обласного центру підтримки молодіжних ініціатив та соціальних досліджень, Луганської обласної молодіжної ради, головою громадської організації “Світло культури”. Тільки допомагає людям вже у Дніпрі.
Ганна Рясна проводить екскурсію шелтером
Ганна проводить нас поверхами майбутнього хостелу та робить імпровізовану екскурсію.
“Ми вже вчора заміряли меблі. Тут буде їдальня. За цією стіною буде велика стійка з меблями, з технікою, мікрохвильовки тощо. Тут столи, щоби було комфортно їсти”.
Для початку планують розмістити в шелтері близько 150 людей.
“В нас є команда, яка готова працювати з такою кількістю людей. Команда створювалася теж переселенцями з Луганщини. Вони є членами громадської організації "Світло культури", яка реалізує проєкт за фінансової підтримки People in Need, "Людина в біді". І за підтримки департаменту міжнародної технічної допомоги Луганської ОДА. Це люди різного фаху. Хтось з цих людей в минулому був замом міського голови, хтось — директором краєзнавчого музею в Лисичанська”.

“У нас склалася така команда, яка без проблем, без якихось там шаблонів, стереотипів працює і робить все на рівні. Всі прості, нормальні люди в умовах, які склалися, готові працювати. Реально треба якось жити. Бо найголовніше, я на собі відчула, що не можна просто сидіти вдома, бо це дуже затягує ось в цю депресію — ми постійно сидимо і читаємо новини. А новини у нас які? Хорошого дуже мало. І тому ми поринули повноцінно в роботу. Хочемо допомогти таким, як ми, які ще не виїхали, тільки планують виїжджати, щоб було куди їм виїхати”.
Ці люди, яких ми бачимо під час огляду приміщення, отримують заробітну плату в рамках гранту. І це ще одна перевага для вимушених переселенців.
Прибирання йде повним ходом
“Людям потрібно годувати свої сім'ї. Спочатку до цього проєкту всі були волонтерами. Розвантажували гуманітарну допомогу, шукали її передавали, закуповували ліки тощо. Після чого ми побачили таких людей, які готові працювати, готові вкладати свої час, бажання. Сюди все життя потрібно вкладати, тож запропонували їм взяти участь у проєкті”.
Прихисток для тих, хто ще вагається
Ми стоїмо на другому поверсі будівлі, одне крило з якої переробляють під кімнати для тимчасового життя, і я чіпляюся за фразу Ганни “щоб було куди виїжджати тим, хто зараз в Сєвєродонецьку Лисичанську”. Запитую, чи стимулюватиме існування такого шелтера людей до евакуації.
“Я не можу однозначно відповісти на це питання. Моя мама не хоче категорично виїжджати з Лисичанська. В неї є куди їхати. Наприклад, до мене, я її чекаю кожного дня. Кажу: "Приїжджай". Вона не їде, тому що боїться, що там мародери розграбують квартири тощо. Це її причина залишатися. Пенсіонери не виїжджають, тому що вважають, що вони нікому непотрібні. В принципі так і є, як на мене, бо коли ти сюди приїхав, то повинні бути з собою гроші.
Хочеться, щоб вони були людьми, зрозуміли, що вони комусь потрібні, а не їх вивезли на евакуаційних автобусах і сказали "Ну давайте живіть, як можете".
При цьому, Ганна наголошує, що це прихисток не тільки для мешканців Луганщини.
“Не буде обмежень. Якщо приїде з Донецької області мама з дитиною, то ми розмістимо їх. Шаблонів і стереотипів таких не буде. Вони будуть поселені та нагодовані. Не тільки для своїх. Це для людей, яким потрібне житло”.
Ми спускаємося на перший поверх, який, до речі, облаштовується виключно для мам з малечею.
В кімнаті, де згодом зможе розміститися приблизно 5 осіб
Кімнати світлі та просторі, розраховані як життя гуртом, так і для родин
“Це будуть спеціальні умови. Якщо це їдальня, то будуть столики для годування, зона для дозвілля дітей, розвитку дітей, акцент саме на комфорт на діток і мам”.
Також на першому поверсі планується зробити ігрову.
“У нас всіх стоїть проблема. У мене синочок, в адміністраторки Ніни — дві доньки. Якщо працювати, то куди дівати дітей? Садочка немає і місце не знайдеш. Ми зробимо комфортні умови, як для роботи, так і для дозвілля наших дітей, дітей жителів шелтера”.
Проєкт не без проблем
У цій частині будівлі, яку передали під шелтер, вже був певний ремонт.
“Ремонт ми не робили. Все було в такому стані. Ось тут ми більш-менш підфарбували. Незабаром встановимо пралки та сушарки, чистимо каналізацію, миємо туалети та душові. Будівля триповерхова. Перший і другий поверхи — нормальні, їх і заселяємо, а на третьому є, на жаль, пліснява, тож шукаємо вирішення. Дах тут найголовніше з ремонту. Треба, аби ця пліснява пішла після ремонту”.
Команда шелтера — це три охоронці, три прибиральниці, адміністраторка, сантехнік і керівник проєкту. Це ті люди, які працюватимуть цілодобово по змінах, щоб підтримувати порядок. Всі вони переселенці з Лисичанська, Сєвєродонецька, Рубіжного, Золотого.
Зустрічаємо Ніну з Лисичанська, вона працюватиме адміністраторкою.
“Мій головний обов'язок — створити затишок для людей, які приїздять, аби їм було тепло, спокійно ,та забезпечити, щоб в них було все необхідне — від постелі до їжі та гарного настрою”.
Ніна, адміністраторка прихистку для переселенців
Сама Ніна не планує жити в цьому шелтері, вона знайшла житло у місті.
Команда хоче зробити кімнату психологічного розвантаження та взяти на роботу психолога і юриста, який буде проводити юридичні консультації для переселенців. А також аніматорку у дитячу кімнату, аби діти були під наглядом, поки батьки працюють.
Транзитні місця
Кімната наповнюється сонцем. Ганна розповідає, що прихисток має бути місцем спокою — люди матимуть змогу зупинитися, перепочити, владнати якісь свої юридичні чи соціальні проблеми та вирішити, куди рухатися далі.
“Шелтер - це місце, де можна зупинитися, подумати, куди далі або їхати, або як далі жити, але це не місце для постійного проживання. Просто зараз люди різні. Ті, хто хотів і мав гроші, то вже виїхали. Залишилися такі, в яких немає грошей. Вони, приїхавши сюди, хочуть залишитися тут навічно. Людям, іншим, які транзитом їдуть, не буде де зупинитися. І така проблема вже є”.
У цій кімнаті також невдовзі будуть ліжка
“Домовилися з бізнесом місцевим про харчування. Нам будуть привозити гарячі обіди. Тож, окрім того, що ми отримуємо гуманітарну допомогу, яку адресно щодня будемо давати сім'ям чи на людину, ще буде харчування з ресторанів. Без їжі тут неможливо. Ми розуміємо, що люди виїжджають в різних умовах. Хтось, тікаючи від війни, взагалі нічого немає”.
Наразі вже є охочі жити тут.
“Так вже є ті люди, які готові, бо інформація, що створюється шелтер, передається від людини до людини. Пан Денис Денищенко викладав на своїй сторінці в Facebook пост про те, як ми розчищали територію у перший день. Вже в нього почали запитувати, як можна потрапити сюди, бо люди в скрутному становищі. Я думаю, з моменту відкриття, прихисток заповнеться на 100% за два дні. І люди побачать, що умови хороші”.
Прилеглу територію розчистили якраз перед нашим приходом, тут планується облаштувати літній кінотеатр та проводити різноманітні вуличні заходи.
“Нам дуже хочеться створити хороші умови — лавки, смітники, дитячий майданчик. Тобто територія прилегла класна. Її потрібно тільки облаштувати”.
Окрім того, у прихистку буде коворкінг.
“Це буде створений такий зал, в якому можна буде попрацювати на комп'ютері, роздрукувати необхідне, поспілкуватися, в Zoom вийти. Щоб це був наче міні хаб, де ще можна буде пограти в настільні ігри”.

“Буде створена анкетка куди звернутися, поки без геолокації. Як у всіх хостелах "У вас є вільне місце?". "Є". "То давайте адресу". А вже потім, як буде все юридично правильно оформлене, буде реклама, буде адреса. Я думаю адреса розповсюдиться одразу”.
Анкету можна буде відстежити на сторінці Дениса Денищенко у фейсбуці.
