Ми повернулися додому за речами. Сусідка сказала: "Тільки не лякайтесь. У вас трохи безлад"
Як наше повернення додому відрізняється від того, яким ми його уявляємо? Про це пише волонтерка та депутатка місцевої ради Ангеліна Шостак, яка мешкає в Краматорську та Бахмуті. Вона провела декілька днів на сході, повернувшись додому. Публікуємо її монолог.
Тиждень тому ми з'їздили додому. У Бахмуті востаннє ми були 5-го березня, з Краматорська поїхали 14-го. В‘їзджаєш до Краматорська, бачиш наш великий Прапор, радієш до сліз. Приїзджаєш у двір — а на тебе дивиться рідний будинок із заколоченими фанерою вікнами…
Всі ці розповіді «в день, коли я потраплю додому, я одягну свої капці, одягну махровий халат, наллю чаю в улюблену чашку, сяду на диван і буду пити маленькими ковтками» не працюють в реалі.
Ми відкрили двері, але капці не взули — вони залишились в тому домі, де ми живемо зараз. Вікна закриті щільно шторами, в кімнатах безлад (збирались поспіхом). Вдома навіть була вода, хоч і з якимось запахом.
Сіли повечеряти купленими стравами по дорозі. Наче і немає війни. Все як завжди. Наче зараз кішка Бубочка прийде до нас, запригне на стілець і буде мурчати. Наче...
Ми повечеряли і без сил впали спати. Навіть не чули, що було трохи гучно. Уранці перехрестились і поїхали до Бахмута. Одразу на в‘їзді до міста побачили розбитий завод без вікон. Від цього було дуже сумно. Вже у дворі нас зустріла сусідка, в якох зараз зберігаються ключі від більшості квартир.
«Ви тільки не лякайтесь. У вас трохи безлад», — сказала вона.
19 травня поблизу нас прилетіло, вікна зіскочили з петель, на балкон потрапив уламок, а все що було на підвіконні опинилось на підлозі.
Квартира Ангеліни в БахмутіФото: Facebook, Ангеліна Шостак
Я бігала кімнатами, намагаючимсь все скласти і взяти необхідні речі, Але пізніше виявилось, що я забула те, за чим ми їхали, — викрійки подушок. Згадала про це вже в Краматорську.
Розморозили холодильник, а все, що було в морозилці, віддали сусідці. Вона проводжає нас і плаче: «Я так хочу, щоб ви ви були поруч». Поїхати з міста відмовляється.
В Краматорську все повторилось: бігала, хапала, складала речі по місцях. Коли виносили речі з дому увімкнулася сирена і було чути гул літака. Молилися доїхати без обстрілів.
Знову обстріляли Бахмут. Обстріляли центр Краматорська. Двоє загиблих, десяток поранених. Росія має відповісти за наші втрачені життя, домівки, мрії, плани. Кара буде, хоча вони й заперечують свою причетність.
Свої в Telegram 
