Ми готуємо майже 1000 піц щодня, аби нагодувати мешканців сходу. Наші піцерії досі на лінії вогню
Власник мережі "Моко піца" Ігор Виноградов з Донеччини до війни мав чотири піцерії — дві у Маріуполі та по одній у Покровську і Мирнограді. Бізнес-мережа Ігоря успішно розвивалася. Та з початком повномасштабної війни чоловікові довелося перевезти все, що залишилося, до Дніпра. У роботі підприємця чимало змінилося. Та попри все, Ігор не кидає свою справу — працює як волонтер і допомагає тим, хто цього потребує. Чоловік возить піци щодня тим, хто не може купити собі їжу. Свої поспілкувалися з Ігорем і дізналися його історію про бізнес під час війни.
Ще до відкриття піцерій місцеві мешканці з нетерпінням чекали на появу нової піци у містах Донеччини. Бо перед стартом ми самотужки організували рекламну кампанію, яка допомогла завоювати прихильників. Усі заклади мережі "Моко піца" були орієнтовані на якість, смачність і швидкість приготування. У кожній з чотирьох піцерій був однаково великий асортимент піци — понад 30 найменувань. Однак зараз все змінилося.
Коли розпочалась війна, якось було не до того, щоб рятувати бізнес. Думки, дійсно, були, але все так розвивалось стрімко, що я не встиг нічого. Одна з піцерій в Маріуполі працювала до останнього. Наша співробітниця сама виготовляла піцу, сама її доставляла. Все це відбувалося під обстрілами. Я радий, що вона виїхала з міста. "Моко піци" в Маріуполі вже немає. А там було надсучасне обладнання. Думаю, такого не було в жодному закладі Україні на Лівому березі Дніпра. Класні печі для виготовлення американської піци ми придбали завдяки участі у проєкті USAID.
МокоПіца в Маріуполі після обстрілу
Ігор Виноградов
Після Маріуполя, коли у Покровську вже було декілька "прильотів", я вирішив евакуювати бізнес. Складно було уявити, як розібрати обладнання і кудись його перевезти. Та коли почали своєю командою це робити, все виявилося набагато простіше. Шість разів п'ятитонна автівка вивозила те, що було піцеріями у Покровську і Мирнограді.
У Дніпрі я орендував виробниче приміщення. Це справжня кухня, піцейоли в ній не працювали раніше — ми перші, приміщення пристосоване для цього, відремонтоване. Головне, що там ми змогли розмістити свої печі і холодильник. Він дуже важливий для тіста — раніше воно у нас в холодильнику підходило три доби. Розібрали все, встановили і почали працювати. Для піци довелося вигадати єдиний рецепт начинки.
Зараз ми щодня готуємо 700 піц. Жодну не продали — все роздаємо безкоштовно. Бували дні, коли виготовляли і по 1000 піц. Замовлень зараз багато, тож я думаю відновити торгівлю. Зараз, як і більшість українських підприємців, які працюють в умовах війни, оптимізував свою роботу — я тепер водій, логіст, піцейоло, кур'єр.
Щодня, коли в Дніпрі закінчується комендантська година, ми завантажуємо повністю піцами наш "мокомобіль", я сідаю за кермо і їду у Донецьку область. У міста і села, де нас чекають. Потім повертаюся у Дніпро за другою партією готової піци. Її теж вантажимо в автівку — і я знову їду у Донецьку область. Іноді ми роздаємо піцу у пунктах розміщення переселенців у Дніпрі, а також у пунктах видачі гуманітарної допомоги.
Перед початком війни я планував відкрити піцерію у Краматорську. Вже готувався оплатити оренду приміщення, але буквально за тиждень до вторгнення вирішив почекати трохи. Було якесь передчуття поганого. Гроші не витратив. І всі вони пішли на волонтерську діяльність. Це більше мільйона гривень. З початку війни ми приготували і безкоштовно роздали 95 173 порції своєї смачної піци. Хоча, насправді, вже більше.
Ще до закриття піцерій у Покровську і Мирнограді я звернувся до благодійної гуманітарної організації World Central Kitchen». Вона допомагає закладам харчування, а також роздає продукти людям, які опинилися у скрутних обставинах і не можуть купити їжу. Я уклав з організацією угоду на приготування піци, але попрацювати у своїх піцеріях не вдалось.
Тож контракт відпрацьовуємо вже зараз у Дніпрі. World Сentral Kitchen дає рекомендації, кому доставляти нашу піцу. Співпраця з донорами – це допомога людям, а також оплачувана робота для працівників "Моко піци". За що я їм дуже вдячний.
Про відновлення роботи піцерій для клієнтів я, звісно ж, думаю, але поки не маю навіть часу, аби подивитися приміщення, які мені пропонують в інших містах України.
Але коли запустимо комерційний проєкт, це вже буде не з початку, а продовження на новому місці. Для своєї безпеки розглядаємо міста центральної України. І дуже віримо, що повернемось до Покровська і Мирнограда.
Днями рашисти вдарили по Дніпру. Я маю таке почуття, що їм дуже не подобається наш волонтерський рух. Вони вже знищили дві наші піцерії у Маріуполі, а тепер ціляться по дніпровській. До піцерії не потрапили, але прилетіло поряд. Наші хлопці молодці, не панікували і продовжили далі працювати, щоб уранці ми передали піци волонтерам на Харківський напрямок. А самі повезли піци до Вугледара, Курахового, Новогродівки та Покровського госпіталю.
Свої в Telegram 
