Маріупольчанка Олена Баркова організувала гуманітарку для переселенців у Гадячі. Ви теж можете
Олена Баркова виготовляла в Маріуполі натуральну косметику. Зараз підприємиця відновляє власну справу на Полтавщини. А ще, коли виїхала з блокади, на собі відчула, як важко переселенцям освоїтися на новому місці. Особливо, коли втратили все і приїхали без коштів, одягу та продуктів. Тому жінка стала допомагати жителям невеличкого міста Гадяч і за підтримки донорів видавати гуманітарну допомогу.
Виживання на власному досвіді
Коли Олена виїхала з блокадного Маріуполя, спочатку з родиною зупинилися у її куми в селі Червона Лука на Полтавщині.
«Нам не було куди їхати, а там на нас чекали. Ми знали, що нас приймуть, нагодують та обігріють. В Маріуполі ми були без зв’язку, тому взагалі не розуміли, що відбувається в країні. У нас нічого не залишилося, лише невеличкий рюкзак з документами».
Олена Баркова до блокади Маріуполя
Перші дні вони з родиною оговтувалися від пережитого, а згодом почали шукати варіанти виживання. Грошей практично не було, майже всі збереження витратили на дорогу та ліки. Після життя в підвалі, морозу, організм дав збій, і всі вони, разом з дітьми, перехворіли.
«В селі ми оформили статус переселенців, але одразу виплати не отримали. Ми розуміли, що сидіти на шиї подруги не можемо. Тому почали активно шукати допомогу».
В селі взагалі не йшлося про видачу гуманітарної допомоги, оформили виплати від міжнародних організацій також не могли, бо сама процедура там не налагоджена. Місцеві органи нічого не чули про таку допомогу і навіть не знали, як її можна оформити. Роботи в селі також не було. Тому родина Баркових прийняла рішення переїхати у невеличке місто Гадяч.
В новому місті Олена дізналася, що у Гадячі є невеличкий фонд «Робимо добрі справи разом», який створили місцеві жителі.
«Наразі в місті кожна десята людина – переселенець. Тепер у місті живуть люди з усіх куточків України, де наразі тривають активні бойові дії, а також ті, хто виїхав з тимчасово окупованих територій».
В допомозі від міжнародних організацій Олені відмовили. Аргументували тим, що їхня родина не відноситься до соціально незахищених категорій.
«Нас п’ятеро та двоє маленьких дітей. Кожна копійка на рахунку. Життя кардинально змінилося, і ми почали виживати. Економили на всьому. Проте дуже раділи гуманітарній допомозі, яку видали в місцевому фонді. Сам пакет невеличкий, але ми раділи і цьому».
Олена каже: не вимагає нічого і не ображається на державу. Вона щиро дякує і за цю підтримку. Але розуміє, що дуже важко розпочати все з нуля. Особливо людям похилого віку та родинам з дітьми.
Як організували щомісячну допомогу
Родина почала моніторити, яка ситуація з гуманітарною допомогою в інших містах. Так вони зрозуміли, що великі населені пункти активно допомагають переміщеним особам.
«Якось в центрі соціального захисту я побачила жінку з маленькою дитиною на руках, яка плаче від безвиході. Та отримала гуманітарку, куди входили пакет гороху, макаронів, одна консерва та хлібина. І цим потрібно було протягом місяця годувати цілу родину. Тут я зрозуміла, що все залежить від людей. І треба щось робити, аби вижити».
Тоді Олена зв’язалася маріупольською благодійною організацією БФ «Відновимо разом». Вона попросилася стати у них волонтеркою, аби отримати права від їхнього імені звертатися у міжнародні фонди за допомогою для переселенців. Разом вони вийшли на Світову Кухню World Central Kitchen.
Волонтер зі Світової Центральної Кухні
Видача гуманітарки
«Я надіслала їм заявку про допомогу для переселенців у Гадячі. Дуже швидко отримала відповідь, де у мене попросили вказати, скільки саме потрібно гуманітарних наборів, а також детально описати, де будуть зберігатися продукти, як саме буде організована видача наборів».
Так Олена почала шукати однодумців, з якими могла би допомагати тим, хто врятувався з гарячих точок.
«Оскільки в мене не було жодних знайомих у місті, я звернулася до того фонду, який допоміг нам. Ми вирішили зкооперувати наші зусилля. Вони надали склад, прийшли волонтери. І разом ми почали готуватися».
Перші гуманітарні набори.
Черга за продуктовими наборами.
Наразі об’єднана команда прийняла першу фуру з гуманітарною допомогою і почала видавати набори.
«Зараз у місті понад 2000 переселенців. Тепер ми видаємо для них набори, куди входять крупи, консерви, олія. Загальна вага набору коливається від восьми до дванадцяти кілограмів. Ще нам надали ультрапастерізоване молоко, а також буряк».
За словами Олени, на даному етапі вдалося перекрити лише продуктові потреби переселенців.
«Тому ми займаємося пошуком тих, хто допоможе із засобами особистої гігієни, а також зі спеціалізованим харчуванням для дітей».
Видача гуманітарних наборів планується щомісяця.
«Про те, коли і в який час ми приймаємо людей, повідомляємо у соціальних мережах та шляхом «сарафанного радіо». Місто у нас маленьке, тому знайти нас дуже легко – місцеві завжди підкажуть».
Свої в Telegram 
