22-річний піротехник з Маріуполя підірвався на міні, втратив руки і око. Родина просить про допомогу
Піротехнік Олександр Курилов під час пошуку вибухонебезпечних предметів підірвався на міні. Це сталося 1 липня, о 12:40, поблизу села Малинівка, Покровського району. Внаслідок детонації 22-річний хлопець отримав чисельні важкі травми: ампутації однієї руки до ліктьового суглоба та кисті іншої, втрата правого ока, серйозна травма лівого ока, а також осколкові поранення обличчя та ніг. Зараз начальник відділення піротехнічних робіт Державної служби з надзвичайних ситуацій у Донецькій області лікується в Німеччині.
Зв’язатися з мамою лейтенанта Олександра Курилова не вдалося, кажуть, зараз жінка знаходиться в жахливому стані і відмовляється спілкуватися зі сторонніми людьми. Їй наразі важко усвідомлювати усі події, адже її «звільнили» від звичного життя в Маріуполі і ледь не відібрали сина. Проте Свої знайшли першу вчительку Олену Андрєєву та шкільну подругу Анастасію Середу.
Хотів бути сапером. Відмовити не вийшло
Олександр та Анастасія вчилися в школі№ 55 в Лівобережному районі Маріуполя. Товаришувати стали вже після школи.
«Сашко завжди був усміхненим, з усього брав тільки позитив. У школі вчителів дуже дратувало, що він постійно посміхається. Він мріяв стати рятувальником. Перш ніж поступити на свою спеціальність, подзвонив мені зі словами: "Я буду сапером!" Я намагалася настояти, щоб все що завгодно, але не сапер. Не вийшло відмовити, і Сашко поїхав у Львів до Навчально-наукового інституту цивільного захисту Львівського державного університету безпеки життєдіяльності. У виші Сашко став дисциплінованішим, ніж у школі, але сміх — то його фірмова фішка. Він найкраща людина, дуже пишаюся ним. І завжди дякувала його матусі за те, що виховала такого класного сина та друга».
Вивіз родину, а сам пішов захищати країну
Олена Андрєєва — вчителька початкових класів, у неї Олександр навчався з 1 по 4 клас. Каже, що то був найкращий випуск, і з більшістю дітей Олена Миколаївна підтримує зв’язок і дотепер.
«В 2020-му році вони зі своїми батьками запросили мене на море, відсвяткувати 10 років з моменту закінчення початкової школи. На згадку залишилися світлини, ми на них такі щасливі та безтурботні. Трохи згодом дівчата та хлопці приходили в гості, щоб привітати мене з 50-річчям».
24 лютого, у день, коли Росія напала на нашу країну, Олександра Курилова відпустили зі служби. Хлопець вивіз свою родину — маму і молодшу сестру — з Маріуполя в Німеччину, а сам повернувся, пішов боронити Україну в саме пекло. Хоча у нього була можливість не їхати в Донецьку область.
«Про трагедію дізналася від однокласниць Сашка, вони зробили репости в соцмережах. Я була шокована. Одразу написала його матусі, вона довго не відповідала. А коли вийшла на зв’язок, то розповіла подробиці того, що сталося. Жінка терміново виїхала з Німеччини в Київ, Сашка вже гелікоптером перевезли з Дніпра в столицю. У київській клініці хлопцю зробили низьку операцій на обличчі. Праве око втратив відразу. Коли стало відомо, що українські лікарі не можуть врятувати ліве око, рідні прийняли рішення їхати до Німеччини».
Попереду операції, протезування та реабілітація
З шостого липня Олександр з матір’ю перебуває в клініці Uni-Klinik Halle в місті Лейпциг. Йому вже зробили операції на верхніх і нижніх кінцівках. Місцеві лікарі намагаються зберегти ліве око, яке зазнало серйозного травмування. Вони роблять усе можливе, але існує велика ймовірність повної втрати зору.
Зараз стан Олександра стабільний, загрози життю немає, але він перебуває в реанімації. За словами Олени Андрєєвої, якщо в цій лікарні нічого з оком зробити не зможуть, родина шукатиме будь-які шляхи та методи, навіть експериментальні, щоб врятувати зір Сашкові.
«Перебування у клініці для Сашка супроводжується постійним болем через процедури з очищення рук (усунення забруднення, очищення уламків тощо) та їхньої підготовки до операції. Далі буде потрібна пластика обличчя та імплантація всіх зубів. Родина наразі з’ясовує, які конкретно процедури покриватимуться, а які потрібно оплатити самостійно. Бо навіть самі лікарі через стан Сашка не можуть наразі абсолютно точно сказати про медичні потреби, які можуть виникнути. Однак вже є усвідомлення, що сума буде великою і для родини непід’ємною».
Реквізити для допомоги на лікування та реабілітацію:
- 5168 7574 2078 7899 сестра Русінова Ольга В’ячеславівна (ПриватБанк)
- 5168 7554 5132 5621 мама Островська Юлія Олександрівна (ПриватБанк)
Свої в Telegram 
