Павлівка — перше звільнене село на Донеччині. І майже зруйноване війною. Чому воно важливе?

Село Павлівка у Волноваському районі знаходилося в окупації, але українські військові нарешті звільнили населений пункт від російської армії. Про те, як це відбувалося, написали The New York Times.
Вся Павлівка зараз в диму і руїнах, тож її остаточне звільнення може здатися “сумнівним досягненням”. Але для українських військ, які захищали село від російських військ цілий тиждень, це є великим успіхом на сході.
Росіяни дуже сильно бомбардували село коли втратили його — лише невелика група українських солдатів змогла вистояти і звільнити село. 53-я бригада ЗСУ оточила окупантів, заблокувала підкріплення і протягом ночі 21 липня закликала росіян здатися в полон, у тому числі й командира. У полон взяли 10 росіян. На початку повномасштабної війни бригада обороняла місто Волноваха, яке охороняє стратегічну трасу на Маріуполь. Але в середині березня вони змушені були здати місто і відступити.
Українські військові звільнили ПавлівкуФото: The New York Times
Звільнене село Павлівка на ДонеччиніФото: The New York Times
Повернення Павлівки стало довгоочікуваним поворотом для українських військ у цьому регіоні після місяців перебування на задньому плані. Це також дозволило їм побачити ворога зблизька, а те, що вони побачили, додало їм впевненості. З російського боку було близько 150 військових: половина з них це російські морські піхотинці, а друга половина – сили сепаратистських угруповань зі сходу України.
«Я вам казав, коли побачу вас наступного разу, то ми визволимо, — переможно сказав командир частини. — Ми це зробили», — каже 30-річний майор, який очолює протитанковий підрозділ, він попросив назвати його лише за позивним Крига.
Центр Павлівки зруйнованоФото: The New York Times
Серед речей, обмундирування та зброї, захоплених українцями, був щоденник одного із загиблих росіян. Сержант з міста Кемерово написав своїй дружині прощального листа, в якому описував мародерство російських військових і страх перед тим, щоб потрапити під обстріл з боку України.
“Ми отримали сили і ресурси. Люди отримали більше досвіду. Тепер вони зрозуміли, що справді можуть боротися”, — сказав командир з позивним Крига.
Незважаючи на руйнування, Павлівка дала необхідний поштовх українським військовим.
"Людям потрібно було повірити в себе, побачити ворога, побачити його в полоні, вбитим, побачити, що його також легко вражати, — зазначив заступник командира протитанкової ракетної частини старший лейтенант Андрій Міхейченко. — Більше того, у нас багато новобранців. Ці люди також мали відчути успіх".
