Дар’я Корх врятує 80 тварин від війни. Вона зібрала 400 000 на евакуацію центру реабілітації

У Покровську є місце, яке можна назвати територією допомоги. Тут всі покалічені, скривджені, побиті, хворі тварини не тільки з міста, а й зі всього регіону. І тільки тут вони починають знов вірити в те, що добрі люди все ж таки існують. Цей центр у 2014 створила Дар’я Корх. Тоді якось змінилося в її житті все. І тепер дівчина не може не бачити покинутих, хворих собак, котів, птахів. Але зараз центр в небезпеці через обстріли росією і готується до евакуації.
Як тварини та люди переживають обстріли
Дар’я розповідає про один з обстрілів Покровська.
«Тварини гуляли на вулиці, я була неподалік. Першим спрацювало ПВО, з неба почали падати касети. У собак почалась паніка. Вони все це переносять набагато гірше, ніж ми. Вони починають хаотично бігати. Ми ж не ховаємось, ми допомагаємо тваринам. Всіх треба посадити в їх домівки. Це їх зона комфорту. Там їм буде трохи легше впоратися зі страхом.
Після уламків снаряда поруч впала ще й ракета, тоді загинула сусідка. Я забігла в один з вольєрів. Те, що пережили ми, ні в яке порівняння не йде з тим, що відчували тоді тварини. Тільки через декілька годин після обстрілів ми їх випустили на вулицю. Почали роздавати їм смаколики. Більшість собак зараз постійно перебуває на заспокійливих препаратах. Нам же потрібно "брати себе в руки", годувати тварин і головне думати про те, куди ми всі, такою великою родиною зможемо переїхати».
Зараз у центрі понад 80 тварин, серед них собаки, коти, птахи. Дар’я Корх каже, спочатку не збиралась ні сама евакуюватися, ні евакуювати тварин. Слідкувала за картою бойових дій і вірила тільки в краще. Друга причина, чому навіть не думали про переїзд: коли всі з міста поїхали, на вулицях було багато покинутих тварин, і Дар’я їх годувала.
Реабілітаційний центр для тварин з інвалідністю у Покровську
Добре, що спонсори допомагали кормами. Тепер, коли по Покровськ під обстрілами постійно, треба виїжджати. Тим паче, що зрозуміло: не буде тепла, води, каналізації, газу і можливі перебої з електрикою. В таких умовах складно буде зимувати й людям, й тваринам.
Як евакуювати цілий притулок
Дар’я написала про евакуацію притулку в соціальних мережах. Люди відгукнулись на прохання допомогти. Для евакуації зібрали понад 400 тисяч гривень, наразі збір закрито. Дім для тварин знайшли у селі в Черкаській області. Наразі Дар'я шукає поруч житло для себе та родини.
«Я так думаю, що ідеально переїхати в якийсь дачний кооператив. Найважливіший момент — поруч не повинно бути житлових будинків, щоб ми нікому не заважали. Нам потрібно розміщуватися або в селі, або на околиці міста. Для моїх тварин знадобиться великий будинок і він повинен опалюватися. В ньому будуть всі тварини-спінальники. Нам комфортно було б на території, як мінімум, в 15 соток. Ідеально, якщо на ній будуть вольєри, господарчі будівлі. Звісно, нам потрібна вода. Це перш за все. Але є ще один момент — потрібно орендувати житло для мене, чоловіка і моєї мами. Рішення переїжджати далось дуже складно і я впевнена, що все це тимчасово. Нам тільки перезимувати. Ми повернемось у Покровськ. А поки будемо розглядати варіанти переїзду за Дніпро».

Евакуацію зараз ретельно готують. Евакуацію треба провести одним днем.
«Для котів, а їх майже 40, наприклад, потрібні переноски. І собак просто в машину не посадиш. Спинальникам взагалі потрібні максимально комфортні умови переїзду. А ще потрібно забрати морозильну камеру, холодильник, препарати, корма».
За 8 років існування центру Дар’я бачила стільки жорстокості стосовно тварин, які просто неможливо пояснити. Проте вона каже, що світ все ж таки тримається на доброті, як і створений нею центр тримається на пожертвах.
«Нам допомагає багато людей. Самі ми навчились ставити крапельниці, катетери. Це робимо щодня. Наприклад, є в нас собака-епілептик. Для нього весь час, поки йде війна, передають препарати з-за кордону. Всі тварини з хронічними захворюваннями живуть на постійному прийомі препаратів. Більшість з них нам передають з заходу країни. Налагодити все це під час війни було складно, але нас не покинули. Хтось везе ліки або корм, наприклад, зі Львову. В Дніпрі все це забирає ще хтось. І так, завдяки добрим людям необхідні речі дістаються Покровська. Самі такі люди тримають нас "на плаву". Зараз ми впевнено можемо казати про те, що наша команда розширюється — до нас приєднуються мешканці інших міст. Ось останній приклад: маленька киянка Саша робить власноруч прикраси, продає їх, а гроші перераховує на підтримку моїх хвостатих діточок. І я кажу, що діти України кращі у світі, як і тварини».
