День після “референдуму”. Ось що журналісти Свої думають про його наслідки для сходу України
В окупованих росією містах і селах України провели "референдум" про приєднання територій до російської федерації і вже звітують про "високу явку та підтримку". Команда Свої слідкувала за новинами окупованого сходу в ці дні і висловлює свої думки, як це вплине на подальший хід війни та яке значення має для України.
Марина Терещенко: "Невже вісім років нічому не навчили?"
23 вересня розпочалося з дзвінка близьких на окупованій території: "Мариночко, ми закрили ворота, зашторили вікна, відключаємо телефон, будемо читати та дивитись кіно в навушниках, скачали кілька фільмів". Мої рідні так зробили, бо не хотіли, аби їх витягнули на "референдум".
Вулицями їхнього селища ходили з рупором та зазивали голосувати. Весь день я дивилася на фото та відео того, як проводять "референдум" у моєму рідному Луганську та області. Читала у пабліках, що люди, які все ж таки відкрили двері, псували бюлетені написами "Слава Путіну" чи "Слава СССР".
Я чимало спілкуюсь з мешканцями окупованих територій, 24 вересня одна зі знайомих подзвонила і сказала: "Вони ж все намалюють, як у 2014 році, розумієш, ця війна тепер надовго". І я не можу перестати про це думати.
Флешбеки 2014 року відгукуються гостро, мій рідний Луганськ відрізають від мене знову.
Інесса Курінна: "Люди, яким подобається бути обманутими"
Я спостерігала за тим, що відбувається, через телеграм-канали. З'явилося багато очевидних доказів того, що є примус, що люди не вишикувались в черги і не горіли бажанням брати у цій профанації участь.
“Люди, виходите голосувать”, — волала жінка на одному з відео, а у відповідь — ігнор. Я точно знаю, що багато людей не виходило, не відчиняли двері так званим "комісіям", що грюкали у двері. А ті, кого перістрівали біля дому, відповідали, що вже голосували чи не проживають у цьому будинку. І це спрацьовувало. Але були й ті, хто боявся написати “ні” в присутності людей в формі, бо про таємність голосування там не йшлося: “голосували” на колінках, під поштовими ящиками, максимум на шинах у дворі.
Були й ті, хто справді за власним бажанням брав участь у цій черговій маніпуляції росії. Це — люди, яким подобається бути обманутими. Вони й досі не розуміють наслідків. Насправді вони проголосували за чергові безчинства росії на їхніх же територіях: мобілізацію, реальні ув'язнення для тих, хто ці 7 місяців ховався від неї у Донецьку і Луганську. І це далеко не найгірше, на що може піти росія. А головне — вони не розуміють, що для росії вони дефакто залишаються українцями, яких вони без виключення ненавидять всією душею і тепер будуть карати та виміщувати зло, але вже за своїм тоталітарним законодавством.
Максим Бондарєв: "Роzzія — це суцільна тюрма"
Театр абсурду. Ці два слова найкраще описують подію названу "референдумом". "ЗА!" голосує росіянка, співачка Чічєріна. "ЗА!" голосує росіянин, пропагандист та воєнкор Семен Пєгов. "ЗА!" голосують жителі Чєлябінська, які приїхали на "малу родіну" підтримати вступ до РФ.
Якщо вірити окупантам, явка виборців у Сєвєродонецьку склала 70+%. Порахуємо. До захоплення міста там залишалось близько 10 тисяч жителів. До 24 лютого проживало не менше 120 тисяч. Виходить, менше 10% взяло участь у цьому шабаші. Законно? Репрезентативно? Справедливо? Абсолютно ні. Та навіть у цю цифру не варто вірити.
Що у 2014, що у 2022 я заперечую саму ідею проведення "референдуму" на Луганщині і ідею приєднання до нашого ворога. Роzzія — це суцільна тюрма, де простір фантазії починається ліпкою гральних карт з хліба і закінчується псевдопатріотичними лозунгами. Люди на окупованих чомусь повірили, що роzzія їх захистить, війна закінчиться і настане омріяна стабільність. Але зовсім не подумали, що жодна країна просто так не відмовиться від власної території.
Що нас чекає далі? На жаль, довга, виснажлива і кривава війна. Дякувати роzzії, яка ні на кого не нападала.
Софія Пилипенко: "Їхній голос ні на що не впливає"
Чесно кажучи, я намагалася не слідкувати за "референдумами" на окупованих територіях настільки, наскільки це було можливим. Мені здавалося це безглуздим, адже результати цього "голосування" всім відомі заздалегідь.
У принципі, так само було і у 2014 році. Не дивлячись на те, що мені було 11 років, я пам'ятаю величезні черги з людей на "виборчих дільницях".
На мою думку, у цьому році не ходили на "референдуми" ті, хто проти приєднання до росії. Адже знали, що їхній голос ні на що не впливає. А черги з тих, хто все ж прийшов, не такі вже й великі. Це можна побачити навіть на фотографіях та відео. Тож це просто створення фальшивої картинки, яка зовсім не варта уваги.
Гаяне Авакян: "День після "референдумів" буде просто черговим днем війни росії проти України"
— Вони проводять “референдум”. Що будемо робити?
— Меми.
Це один з діалогів в нашому офісі після новин про те, що “ЛДНР” влаштовують черговий цирк із “голосом Донбасса” та “возвращением в родную гавань” росії. Чому я ставлюся до цього з іронією?
Не тому, що голосування під дулами автоматів здаються мені смішними. Я бачила таке вісім років тому на “референдумі” в Бахмуті — це зовсім не смішно, тревожно і несправедливо.
Не тому, що я сприймаю як жарт мобілізацію окупантів, від якої ховаються жителі окупованих територій і тікають російські громадяни просто зараз.
Не тому, що я несерйозно ставлюся до всіх руйнувань та смертей, які росія несе і нестиме сходу, Україні, всім нам.
День після “референдумів” буде просто черговим днем війни росії проти України.
Просто для України це не має ніякого значення. Єдиний шлях зупинити війну — перемогти і деокупувати всі території. Який в них буде “статус” з точки зору росії — не має значення ні для України, ні для всього цивілізованого світу. Це велика війна, яка більше не ставить під сумнів сміливість українців в боротьбі за свободу.
Катя Калюжная: "Нас це змотивує йти ще рішучіше у контрнаступ"
Коли росіяни вперше вторглися на нашу землю, я бачила, як вони проводили "референдум" в Маріуполі. То було в травні 2014 року. На той момент я не працювала в журналістиці, але вже тоді намагалася аналізувати ці події.
З росією немає майбутнього — доводити не вже не треба. Достатньо лише переглянути підручники з історії, почитати новини про території, куди "ступала нога" російських окупантів.
У Маріуполі в 2014 році "референдум" таки провели. Та як це було? Показуха, масовка, заклики прихильників "русского мира" та тих, що вже встигли понаїхати. І все. Жодних правильно облаштованих місць, жодної таємниці волевиявлення, жодних перевірок документів і незрозуміло сформульоване питання на роздрукованому на принтері бюлетені.
В тому ж сусідньому Донецьку росвя змогла затриматися. І що в них змінилося за 8 років? А нічого! Фахівці повиїжджали, університети залишися без викладачів, медики пішли… Там залишилося болото, яке все глибше і глибше затягує людей, змушує деградувати, зневірює і позбавляє права на гідне життя.
Сьогодні останній день "нових референдумів". Як результати вплинуть на жителів, що залишилися в окупації? Дивіться вище, по прикладу Донецька.
Чи вплине це на українське керівництво, захисників та партнерів? Звичайно! Їх це змотивує йти ще рішучіше у контрнаступ. Думаю, російським окупантам ще дужче дістанеться, "бавовна" почастішає.
Російські "референдуми" — то чергова зневага росії до світу та українців. За ці вчинки доведеться відповісти. І я вірю, що розплата вже скоро.
Анна Курцановська: "Великий Брат — це мужик з автоматом під час "референдуму"
Нещодавно освіжила в пам’яті роман-антиутопію Джорджа Орвелла “1984”. Слухала аудіо українською мовою, там текст перебивався радянськими піснями. Це сприяло повному зануренню.
Страшно, бо слова більшості цих пісень роками ховалися в моїй голові і під час прослуховування вилізли назовні.
Страшно, бо цей роман — сьогодення тимчасово окупованих територій України.
Страшно, бо Великий Брат — це мужик з автоматом під час “референдуму”.
Страшно, бо озброєні люди ходять по квартирах, щоб назбирати голоси "за" приєднання до росії.
Страшно, бо, якщо не поставиш “галочку” там, де треба — залишишся без зарплатні. Як, наприклад, робітники Маріупольського порту.
Вибір без вибору. На клаптику паперу. За примарне майбутнє. Це дежавю. Таке вже було в 2014-му році в Донецьку та Луганську.
8 років “ДНР” та “ЛНР”.
14 років “незалежності” Абхазії та Південній Осетії.
30 років невизнаного Придністров'я.
Десятки років російської агресії в сучасній історії світу.
Валерія Панасенко: "Результати цього референдуму ніхто не визнає, а отже чому я маю витрачати на це час"
Коли я вперше почула про те, що росіяни вже призначили дату проведення псевдореферендума, у мене стався ступор. Такий, типу: "а як це сталося так швидко?". Вони і раніше "погрожували" його провести, але далі не заходило.
Я хвилин 40 сиділа та дивилася в одну точку, не розуміючи, що відбувається. Попри те, що цей референдум нічого не означає, я була зла, бо якого біса в мене хочуть забрати мій рідний дім? Та хто вони взагалі такі, щоб робити це? Було багато питань та жодної відповіді.
Вони можуть хоч 10 разів влаштовувати той цирк, але схід був, є і буде українським. Росія там не назавжди, а лише на мить. Зараз треба лише набратися терпіння та продовжувати боротися з ворогом. Кожен на своєму фронті.
Ольга Яцина: "Українцям все одно, що вони там "малюють", бо ми захищаємо свою свободу"
Я ніяк не ставлюся до "референдуму", бо це просто дешева вистава для тих, хто ще досі вірить у "мы же братья" та інші нісенітниці російської пропаганди, хто думає телевізором, а не мозком. росія прийшла на нашу землю вбивати і грабувати, знищувати все і всіх. Коли їх позиції на полі бою почали слабшати, вони почали проводити якісь нікому незрозумілі дії і назвали їх гучно "референдумом". Попри те, що вони ще не перемогли у війні проти України, яку обізвали "спецоперацією".
Так, у них буде красива "намальована" явка. І їм все одно, що з міст, де вони проводять свої "референдуми", виїхала велика частина людей.
Шкода лише тих, хто чекає в окупованих росією селах і містах на звільнення. Бо "референдум" — це один із способів мобілізувати на війну тамтешніх, і якщо зовсім грубо — просто вбити, бо відправлять їх захищати незрозуміло кого від незрозуміло чого на поле бою проти власної країни, без зброї і підготовки.
Свої в Telegram 
