Вивіз родину від війни і відкрив магазин для військових. Сергій Яресько опановує нову справу

Сергій Яресько — переселенець з Луганська. У 2015 році він виїхав до Щастя, там будував життя, бізнес, плани на майбутнє, але його родину знову наздогнала війна. 20 лютого 2022 року він посадив в машину дружину та двох дітей і поїхав у Київ. Нещодавно Сергій відкрив у столиці магазин військового одягу та атрибутики. Свої побували в магазині, роздивились асортимент на полицях та дізналися, як з’явилася ідея бізнесу, скільки коштів вклали та як йдуть справи зараз.
Війна приходить несподівано
У 2014 році Сергій жив у одному зі спальних районів Луганська, тримав продуктовий магазин, будував плани на подальше життя. Коли по Луганську почалися прильоти, сподівався, що ось-ось все закінчиться.
“Тоді я вірив, що війна швидко закінчиться і ми повернемося до звичного життя. Відправив дружину у безпеку, а сам ще жив близько року у Луганську, мав там бізнес — продуктовий магазин, намагався його тримати на плаву. Але час минав, я розумів, що війна затягується, тож виїхав на територію вільної України — у Щастя, мав там житло”, — розповідає чоловік.
Сергій Яресько вдруге будує життя на новому місці
Так Сергій з дружиною розпочали нове життя, народили двох дітей, налагодили роботу.
“Як виїхав, домовився з директором Біловодського молокозаводу про дистриб’юторську угоду, розвозив по області їхню продукцію аж до 20 лютого, допоки в Щасті не почалися обстріли”.
Саме 20 лютого 2022 року Сергій посадив дружину та двох дітей в машину і виїхав у Київ. Так розпочався його підприємницький шлях у столиці України. У Щасті у Сергія залишалася машина з товаром, яку після вид'їзду викрали з гаража.
Вклав гроші у бізнес
“Ми були впевнені, що у Києві буде безпечно. А за чотири дні розпочалося й тут. З Києва ми вже нікуди не їхали. Хотів дружину та дітей відправити, але вони сказали, що без мене не поїдуть, що родина має бути разом, тож орендували тут будиночок і почали облаштовуватися”, — говорить чоловік.
Сергій Яресько, переселенць, директор магазину
Але треба було якось заробляти на життя, Сергій думав, як і де влаштуватися, паралельно заочно вчився у Всеукраїнській школі бізнесу.
“Так склалося, що керівник цієї школи бізнесу є засновником мережі “Укрвійськторг”. Він навколо себе згуртував переселенців, відкрив швацький цех і почав відкривати магазини по Україні. В продажу товари власного виробництва та невелика кількість імпорту з-за кордону. Я придбав франшизу, знайшов приміщення, де ми зараз знаходимося, і відкрив магазин”.
Сергій каже, на відкриття магазину довелося витратити практично всі власні заощадження, що були на придбання будинку, разом з тим вірить у успіх бізнесу.

“Нам не потрібне якесь елітне обладнання, люди, які купують у нас товар — переважно військові, абсолютно прості хлопці. Дівчата, що працюють консультантками — переселенки з Донеччини”, — говорить Сергій.
“Я з Краматорська. Маю кілька освіт, тут працюю продавчинею-консультантом, а вдома працювала в хірургії, — розпочинає Світлана Фоменко. — Пам’ятаєте вибух у квітні на залізничному вокзалі? Я тоді тільки повернулася зі зміни додому, зайшла в душ, а мене викликали назад. Транспорт майже не ходив, добігла до місця трагедії за 40 хвилин. Те, що побачила — жах. М’ясорубка. Не могла стримувати сліз”.
Світлана відправила обох своїх синів за кордон, а сама залишалася у Краматорську до червня, потім поїхала, знайшла роботу в Києві і забрала дітей. Вони зараз навчаються у столиці.
Світлана Фоменко працює консультанткою у магазині
Клієнтів у магазині не так багато, але вони є. В магазині вже є місце для нового товару.
“Нам дійсно потрібне максимальне наповнення, бо не очікували, що буде такий попит. А швацький цех знаходиться у Львові, тож не все так швидко, як хотілося б. Але ми над цим працюємо”, — говорить Сергій і показує нам асортимент магазину.
На полицях є все необхідне: одяг до 62 розміру, взуття до 47 розміру, яке зазвичай важко знайти, термобілизна, тактичні окуляри, рюкзаки, сумки-баули до 110 літрів, підсумки, нашивки, шеврони, ножі та мультитули, пончо тощо.
“Як правило у нас військові вже одягнені, приходять за аксесуарами або докупити щось найнеобхідніше. Часто приходять так, аби купити, одягти і у купленому піти з магазину, тому в нас великий розмірний ряд”.
