Я відчуваю постійний страх і не виходжу з дому. Життя в окупації, наче в клітці. Хто допоможе?

Олеся Чепенко в психології понад 15 років. Вона працює спеціалісткою в команді СЕТА Україна, що надає послуги постраждалим в результаті війни. Це сертифікатна програма Києво-Могилянської академії, продукт дослідників університету Джонса Хопкинса (США) разом з Центром психічного здоров’я НаУКМА та ГО «Слова допомагають». З 2015 року спеціалісти допомагали ветеранам, їхнім сім’ям та переселенцям за підтримки USAID. А з травня 2022 команда започаткувала новий проєкт для допомоги українцям.
Після реабілітації, людина переоцінює свій досвід в небезпеці
За 7 років, що програма СЕТА працює в Україні, на основі результатів проведених досліджень вона довела свою ефективність у роботі з наслідками психологічної травми, депресією, тривогою, зловживанням психоактивних речовин. А після 24 лютого спектр проблем, з якими стикаються українці, на жаль, став набагато ширшим.
У моїй практиці був такий випадок, коли людина виїхавши з окупації говорила: «Це жахливий досвід, коли ти знаходишся, ніби в клітці. Важко витримувати цю ізоляцію, відчувати постійний страх, коли боїшся вийти просто зі свого будинку».
Олеся Чепенко розповідає про психологічну допомогу постраждалим від війни
Я всім кажу: важливо виїхати, важливо почати жити в безпеці, тому що безпека — це базова потреба людини, і ця потреба має бути задовільнена.
Буває так, що після переїзду на новому місці багато людей мають інші проблеми. Людям важко впоратися з втратами, з переїздами. Багато хто втратив свої будинки. Людям важко адаптуватися на нових місцях. Майже кожен говорить, що неможливо побудувати життя наново, кожен відчуває себе відірваним від світу. У таких випадках важливо допомагати шукати свої внутрішні ресурси, спиратися на них, вибудовувати сходинки, щоб людина підіймалася поступово.
У цьому випадку було складно знайти те, що радує людину. У неї не було сил, щоб будувати щось на новому місці. При цьому було багато супротиву: «Та, можливо, комусь більше потрібна допомога, ніж мені». Коли людина каже, що комусь ще гірше, ніж їй, це свідчить про її виснаження і потребу у допомозі. Ми плідно попрацювали з цією людиною. І наразі вона знайшла в собі сили, пішла на роботу, відновлює контакти, вона бачить навколо світ.
Перед цим інтерв’ю, я запитала у свого клієнта дозволу на розповідь цих фактів, і людина попросила додати, що попри ось цю не людяність, яка проявлялася навколо в окупації, люди піклувалися один про одного. Були українці, які допомогли виїхати — «в автомобілях було мало речей, люди вивозили людей», підтримували словом, у чергах за продуктами, ділилися ними, якщо не вистачало іншим. І це про нашу людяність.
І для мене ці слова важливі, бо пройшовши курс реабілітації, людина вже по-іншому бачить те, що з неї відбулось і згадує про хороше — люди гуртувалися і допомагали один одному.
Допомога людям, що й досі перебувають в окупації, — кризова
Більш кризова допомога надається тим людям, які зараз знаходяться в окупації. Спілкування з одним таким клієнтом розпочалось з того, що він сказав: «Я не можу змусити себе піти у сховище, я вже нічого не можу, я все це не витримаю».
Мені важливо було допомогти людині впоратися зі своїми тілесними реакціями для того, щоб вона могла знайти сили себе зберегти. Ми розробляли з нею план стратегії, як себе зберегти, бо вже виїхати в неї не було можливості. А якщо спробувати виїхати — ми розробляли план, як це зробити, враховуючи ризики. Ось це планування дало людині поштовх до дій по збереженню свого життя. І я дивуюсь, скільки в неї зараз сили, бо людина розповідає мені, що коли в неї «тихий час», вона займається гімнастикою, може щось почитати. І головна моя перемога, як спеціаліста, в тому, що вона каже, що робить все це для себе. І це справжня сила особистості, яка зберігає людину психологічно та фізично.
Стандарт роботи — одна година на тиждень, щоб людина поступово виходила з кризи. Але в цьому випадку, про який я зараз розповіла, ми спілкуємось тоді, коли вона може вийти на зв'язок. З нею ми працюємо вже понад три місяці. І ця людина — приклад того, що психолог може допомогти тільки тоді, коли людина цього сама захоче.
стилізація: людина в окупації спілкується з психологом
Цей клієнт спілкується зі мною не за системою, а коли зможе. І весь цей час, завдяки правильно вибудованій стратегії кризової програми, дотримується рекомендацій, застосовує прийоми самодопомоги, яким навчився на сесіях. Дотримується тих планів життя, що ми з ним побудували. А ще й сам їх доповнює.
Для мене ця робота — це мій вклад в перемогу України. Я маю сили це робити. Я отримую задоволення, коли бачу результати нашого з клієнтом руху по вибудованим сходинкам. Я радію тому, як люди змінюються. Я допомагаю українцям витримувати, вчитися жити в складній реальності, одужати і стати ще міцніше.
Як отримати допомогу від проекту СЕТА
Провайдери команди СЕТА збирають запити і переадресовують їх до спеціалістів, які працюють з такими травмами. Я знайомлюсь з клієнтом і перше моє завдання — зрозуміти, що його турбує. Після цього вже можна побудувати майбутній план роботи. В процесі спілкування я також з’ясовую, які симптоми виникають і шукаю, як можна допомогти. Наше спілкування — це сесії. Їх може бути від 4 до 12. Ми працюємо онлайн і офлайн. Я працюю онлайн.
Для оцінки емоційного стану людини важливо, які реакції на гострий стрес у неї виникають. Це стосується концентрації уваги, її зниження, наприклад, порушення сну, проявів агресії, плачу.
Це стосується і фізичної, і особистої безпеки. Якщо у людини виникають думки про заподіяння шкоди собі, про суїцид (що також буває), докладаємо максимум зусиль, щоб підтримати та допомогти впоратися з труднощами, тому що життя людини є найвищою цінністю. Безпека людина важлива.
Людині ставлять такі питання, відповіді на які дають можливість зрозуміти, з чим треба буде працювати:
- ЧИ В БЕЗПЕЦІ людина. Це стосується і фізичної, і особистої безпеки. Тут важливо зрозуміти, чи є у людини суїцидальний ризик. І якщо він є, ми працюємо над його усуненням.
- Якщо людина в безпеці, то ми розмовляємо на тему, як вона спить і чи не має вона порушень концентрації уваги, як часто їй хочеться плакати і чи не відчуває вона агресії.
Зараз майже у кожного багато непродуктивних думок, що викликають почуття тривоги. Завдання психолога — показати, як наші думки впливають на наші почуття, а почуття — на поведінку. А потім навчити, як змінити ці думки на продуктивні. Це важливо, бо завдяки цьому людина може змінити свій емоційний стан і дії на більш продуктивні в повсякденному житті.
Всі консультації безкоштовні. З травня спеціалісти надали більше 2200 індивідуальних консультацій. Спілкування відбувається тоді, коли людині це зручно робити.
Звернутися за допомогою можна за телефонами:
- +380 (68) 283 20 98 (Viber)
- +380 (66) 147 43 17 (Telegram)
З понеділка по п'ятницю з 10:00-18:00. Або заповнити онлайн форму, після чого спеціаліст СЕТА зв'яжеться із вами.
Детальніша інформація є на сторінці СЕТА Україна у фейсбуці.
